Рішення № 921444, 15.03.2007, Апеляційний суд Рівненської області

Справа № 22-337 Головуюча в 1 інстанції - Товстика І.B.

Категорія № 16 Доповідач - Шимків С.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 року м.Рівне

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської

області у складі: головуючого судді ~ Буцяка З.І.

суддів - Ковалевича С.П., Шимківа С.С.

з участю секретаря судового засідання - Колесової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 16 січня 2007 року у справі за позовом комунального підприємства "Клесівблагоустрій" до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті комунальних послуг в сумі 510 грн. 51 коп., -

встановила:

Рішенням Сарненського районного суду від 16 січня 2007 року задоволено позов комунального підприємства "Клесівблагоустрій" до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті комунальних послуг в сумі 510 грн. 51 коп..

Не погодившись з судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи. Висновки суду не відповідають обставинам справи.

У рішенні суду не вказано за надання яких саме комунальних послуг стягуються кошти.

Судом не враховано, що його дружина працює медичною сестрою у Клесівській лікарні і має пільги, як сільський житель, по оплаті комунальних послуг, зокрема на безплатне користування житлом о опаленням та освітленням.

Просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

2

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, суд першої інстанції вказаних вимог закону не виконав.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно умов укладеного між сторонами договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 03 травня 2005 року позивач як власник будинку АДРЕСА_1 зобов'язувався виконувати комплекс робіт по утриманню будинку та прибудинкової території, а ОСОБА_1, як співвласник зобов"язаний вносити плату за комунальні та інші послуги.

Оскільки ОСОБА_1 своїх зобов'язань не виконує, то вимоги позивача про стягнення боргу по квартплаті за три останні роки є правомірними. Сума боргу, згідно пред"явленого розрахунку становить 510 грн. 51 коп..

З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитися не може.

Відповідно до ст. 179 ЖК України та ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду та їх утримання здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно діючих Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.

Згідно п.п. 17, 35 зазначених Правил власник квартири, що розташована в багатоквартирному будинку зобов'язаний сплачувати платежі за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги.

Обов'язок відповідача проводити оплату за надані позивачем послуги, обслуговування і ремонт будинку безпосередньо випливає із зазначених вище нормативних актів.

Оплату за утримання житла зобов'язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.

Розмір такої плати раніше визначався згідно з "Порядком визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов'Язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій", що був затверджений наказом Держбуду України НОМЕР_1, з липня 2005 року - постановою KM України НОМЕР_2. "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Згідно зч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У відповідності з частиною 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач не може відмовитися від укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, що підготовлений виконавцем на основі типового договору, і зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у встановлені законом чи договором строки.

3

Між тим, судом установлено, що між сторонами договірні відносини про надання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку, в якому проживає відповідач, до 03 травня 2005 року не укладалися.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 21 згаданого Закону обов'язок підготувати та укласти із споживачем такий договір покладено на виконавця.

У процесі розгляду справи, представник відповідача неодноразово пояснювала, що комунальні послуги позивачем не надаються. Зокрема, це стосується послуг з водопостачання та водовідведення.

В той же час, відповідач не може спростувати доводи позивача про те, що останнім проводиться обслуговування внутрібудинкових систем: обслуговування димовентиляційних каналів, освітлення сходових кліток, підвалів, прибирання прибудинкових територій.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 510 грн. 51 коп. підлягають задоволенню частково, враховуючи час укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, тобто стягненню підлягає заборгованість, починаючи з 03 травня 2005 року в розмірі 313 грн. 56 коп..

З врахуванням обставин справи, підлягають стягненню з відповідача і витрати по справі.

Оскільки відповідач (члени його сім»ї) не надав своєчасно в розпорядження позивача належно оформлені документи про наявність пільг на оплату житлово-комунальних послуг (безплатне користування житлом з освітленням і опаленням) колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Виходячи з наведеного та враховуючи те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 309 п. 4, ч. 1, 313-316 ЦПК України, на підставі ст.ст. 19, 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", колегія судців -

вирі шила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сарненського районного суду від 16 січня 2007 року змінити, зменчивши суму стягнення до 313 грн. 56 коп..

В решті рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., які перерахувати за слідуючими реквізитами: Державний бюджет м. Рівне, ЄДРПОУ: 22586331. Банк одержувача: ГУДКУ у Рівненській області МФО 833017, р/рах 31219259700002, призначення платежу - код платежу 22050000, - ІТЗ для апеляційного суду Рівненської області.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно. Воно може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.