Ухвала суду № 92144149, 12.10.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2007/20

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Москвичової О.Р.

та учасників судового провадження:

прокурора Вітковської Л.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Слабого О.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020100000524 від 05.07.2020, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

07.08.2020до Вінницького районного суду Вінницької області надійшов вищезазначений обвинувальний акт.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.08.2020 призначено судовий розгляд обвинуваченого акта у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020100000524 від 05.07.2020, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні 12.10.2020 прокурор подала письмове клопотання про продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів з визначенням застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки до закінчення строку дії попередньої ухвали суду, якою продовжено обвинуваченому строку дії запобіжного заходу – тримання під вартою, неможливо завершити судовий розгляд даного кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого – адвокат Слабий О.В. вважає, що для задоволення клопотання прокурора відсутні підстави, оскільки ОСОБА_1 засуджений іншим судом до реального відбування покарання, хоч вирок і не набрав законної сили, але з-під варти ОСОБА_1 вже не звільнять.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримує думку свого захисника.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоч в установленому законом порядку повідомлялася про дату, час та місце проведення судового розгляду. Попередньо через канцелярію суду надійшла письмова заява потерпілої, в якій остання просить судовий розгляд даного кримінального провадження проводити у її відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, участі в судових дебатах приймати не бажає, покарання обвинуваченому просить обрати на розсуд суду.

Заслухавши клопотання та думки учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень, викладених в ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною першою статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, а частиною другою статті 183 КПК України визначені випадки, коли може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2020 обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід – тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави в сумі 87880 грн, а ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.08.2020 строк дії такого запобіжного заходу було продовжено на шістдесят днів.

Судом установлено, що запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).

При цьому, суд зважає на те, що злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_1 , віднесений відповідно до ст. 12 КК України до тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, позбавленням волі на тривалий строк, а також дані про особу обвинуваченого, який неодружений, не працевлаштований, не має засобів для існування, майна не має, не має міцних соціальних зв`язків, неодноразово вчиняв злочини, тому вказані обставини дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, які підлягають виклику до суду.

Таким чином, суд вважає, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, враховуючи тяжкість обвинувачення у злочині, обставини скоєння злочину, та особу обвинуваченого ОСОБА_1 ,обрання відносно обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, не забезпечить, на думку суду, запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, - не встановлено.

Доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 засуджений іншим судом до покарання у виді позбавлення волі, - необгрунтовані.

У зв`язку із викладеним, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів з залишенням визначеного ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2020 розміру застави 87880 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн та з покладенням певних обов`язків на обвинуваченого у випадку внесення ним або заставодавцем необхідної суми застави, а саме: прибувати на виклики суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утримуватися від спілкування із особами, які являються свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні. Заставу слід сплатити на депозитний рахунок (код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26286152, банк отримувача – ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, рахунок отримувача – UA688201720355219002000000401).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 331, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Письмове клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу – тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на шістдесят днів, тобто до 10 грудня 2020 року включно з визначенням застави в сумі 87880 грн та покладенням обов`язків відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2020.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 – в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська