Ухвала суду № 92142830, 09.10.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13085/14-ц

Провадження № 4-с/761/261/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву позивача про відвід судді Шевченківського районного суду м.Києва Осаулова А.А. від розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова Максима Євгенійовича у виконавчому провадженні №45340170 та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2020 року вказана цивільна справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва, яка після проведення автоматичного розподілу була передана для розгляду судді Осаулову А.А., якій ухвалою від 13.07.2020 року залишив скаргу без руху із наданням строку для уснення недоліків.

В подальшому ухвалою судді від 27.07.2020 року вказану скаргу у зв`язку з неусуненням недоліків по ній у відповідності до вимог ст.185 ЦПК України було повернуто скаржнику.

Між тим, ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 17.09.2020 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції було скасовано і направлено справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до протоколу систмети автоматичного розподілу вказану справу для продовження розгляду 07.10.2020 року було передано судді Осаулову А.А.

В цей же день через канцелярію суду було передано заяву скаржника ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м.Києва Осаулова А.А. від розгляду вказаної цивільної справи.

Вказана заява мотивована тим, що в мотивувальній частині ухвали від 13.07.2020 року про залишення скарги без руху суддя зробив висновок про те, що суб`єкт оскарження директор департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_2 не міг порушити прав чи законних інтересів заявника, оскільки він не є державним виконавцем безпосередньо у виконавчому провадженні №45340170. Таким чимном, ще на стадії вирішення питання про прийняття скарги до розгляду суддя виклав свою позицію щодо необгрунтованності скарги. Вказане свідчить про упередженність судді щодо цієї справи, а тому наявні підстави для відводу судді від розгляду цієї справи у відповідності до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи заяви приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

За умовами ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні до наступного засідання, вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного судового засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з доводів скаржника, то заявлені нею підстави для відводу ґрунтуються на наведених обставинах її незгоди із діями судді під час вирішення питання про прийняття заяви (скарги) до розгляду щодо дій суб`єкта оскарження.

Між тим, в ухвалі про уснення недоліків суддя лише звернув уваги скаржника на необхідність приведення скарги у відповідність до вимог процесуального закону і жодним чином не вирішував її по суті вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Відтак, суд визнає вказаний відвід необґрунтованим і жодних підстав для задоволення відводу не вбачає, а незгода сторони із процесуальними рішенням судді або невдоволення скаржником порядком описування обставин в ухвалі про надання строку для уснення недоліків не можуть бути підставами для відводу судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 253, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Питання про відвід судді Шевченківського районного суду м.Києва Осаулова А.А. від розгляду цивільної справи за №761/13085/14-ц за заявою скаржника ОСОБА_1 від 07.10.2020 року передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.

У відповідності до вимог ст..353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвали набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя: А.А.Осаулов