Рішення № 92141090, 02.10.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/8862/20

провадження №: 2/752/5242/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.10.2019 стався страховий випадок, а саме дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , цивільна відповідальність якого застрахована в ПрАТ «Євроінс Україна» та допустив зіткнення з транспортним засобом «Honda CR-V», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного відповідачем, у відповідності до полісу серії АМ/5345770. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження, та позивачу, як власнику транспортного засобу, завдано збитки, розмір яких становить згідно звіту № 168/10-19 32642,00 грн. Позивач зазначає, що надав всі необхідні документи для виплати йому страхового відшкодування. Відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 7432,00 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 36244,26 грн, витрати на проведення дослідження автомобіля в розмірі 2500,00 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.05.2020, у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи ОСОБА_2 .

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки зворотнього рекомендованого поштового повідомлення відповідачем було отримано копію ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з доданими матеріалами 13.07.2020, проте відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Разом з цим, на адресу місця проживання третьої особи, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, отримано ОСОБА_2 16.07.2020.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178, ст. 181 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.10.2019 об 11 год. 10 хв в м. Ірпінь по вул. Університетська при виїзді на круг, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Хонда, державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкоджень обох авто, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом - автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 та постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 31.10.2019 у справі № 367/7994/19, останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

В силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України наявність винних дій ОСОБА_2 у настанні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

Відповідно до полісу серії АМ/5345770 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, було забезпечено транспортний засіб - автомобіль марки «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зі страховим лімітом за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 100000,00 грн, франшиза 2000,00 грн.

Згідно цього ж полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що відповідач був повідомлений про настання дорожньо-транспортної пригоди, та позивачем подано заяву про виплату суми страхового відшкодування.

Завдання потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Пунктом 2 частини 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Відповідно до п. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Статтею 9 Закону України «Про страхування», визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

За змістом Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Згідно звіту № 168/10-19 про оцінку транспортного засобу - «Honda CR-V», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 від 12.11.2019, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Honda CR-V», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.10.2019, з урахуванням ПДВ на складові та лакофарбні матеріали складає 32642,00 грн.

Відповідно до рахунку № АДН-0071 від 03.10.2019 ТОВ «Автодом-Н» щодо проведеного відновлювального ремонту транспортного засобу «Honda CR-V», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 сплачена позивачем сума в розмірі 36244,26 грн.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідач не надав будь-яких заперечень щодо визначення суми страхового відшкодування або його виплати, цим самим не спростував доводи позивача та не надав суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом спростовували обставини, викладені позивачем.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

З огляду на вищенаведене слід дійти висновку, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону N 1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний суд України (Постанова від 20.01.2016 року справа № 6-2808цс15) та зазначив, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що наявні усі підстави для стягнення завданої позивачу шкоди безпосередньо з відповідача, незважаючи на те, що на час скоєння ДТП відповідальність відповідача була застрахована.

Таким чином з урахуванням виплати ПрАТ "Страхова Компанія "Євроінс Україна" страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 7432,20 грн., з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, суму у розмірі 28812,26 грн. (36244,26 грн. - 7432,00 = 28812,26 грн.), у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того слід зазначити, що позивачем для визначення розміру збитків, завданих йому внаслідок ДТП, було залучено експерта-автотоварознавця ФОП ОСОБА_3 , який склав висновок експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку № 168/10-19 від 12.11.2019 року, у зв`язку з чим позивачем були понесені витрати на залучення спеціаліста у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується Актом № 168/10-19 прийому-передачі виконаних робіт від 12.11.2019.

Згідно приписів ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ч. 1 ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Враховуючи положення ст. ст. 22, 1192 ЦК України та приймаючи до уваги те, що позивач для відновлення своїх порушених прав зазнав додаткових витрат, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати, пов`язані з залученням експерта у розмірі 2500,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачем також не спростовані доводи позивача та не надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом спростовували обставини, викладені позивачем.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що позов розглядається в межах позовних вимог, суд вважає, що позовна вимога про стягнення штрафних санкцій з відповідача також є обґрунтованою та законною, у зв`язку з цим підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ: 22868348, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) - суму страхового відшкодування у розмірі 28812 (двадцять вісім тисяч вісімсот дванадцять) гривень 26 копійок, витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ: 22868348, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) - судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Ю.Ю. Мазур