Рішення № 92139803, 06.10.2020, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 633/361/20

провадження 2-а/633/5/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКР А Ї Н И

06 жовтня 2020 року смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Тимченко А.М.,

за участю : секретаря судового засідання - Яценко І.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Катамадзе Е.Н.

розглянувши в порядку cпрощеного позовного провадження в приміщенні Печенізького районного суду Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Катамандзе Еднарі Нугзаровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2020 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 525761 від 23.06.2020 року, посилаючись на те, що вона була прийнята з порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а також процесуальним порядком розгляду справи. Факт вчинення ним правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП є недоведеним, оскільки в постанові відсутні посилання на докази, в тому числі технічного засобу.

Крім того, позивач прохав суд поновити йому пропущений строк для звернення до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ним було оскаржено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, та листом від 13.07.2020 року за підписом начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надано відповідь, згідно якої за результатами перевірки законності і обґрунтованості постанови прийнято рішення постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ДП18 № 525761 за ч. 1ст. 121 КУпАП залишити без змін, скаргу без задоволення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2020 справу було передано для розгляду судді Тимченко А.М.

Ухвалою суду від 24.07.2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Харківській області, інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Катаманде Еднарі Нугзаровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін.

04.09.2020 року відповідачем - інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Катамадзе Е.Н. подано суду відзив у якому зазначено, що відповідач з позовом не погоджується, вважає його безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що факт порушення позивачем в п.31.4.7 «є» ПДР , а саме керування 23.06.2020 року транспортним засобом «КАМАЗ 54115-011-15» державний номерний знак НОМЕР_1 , який мав технічні несправності (відсутній задній захисний пристрій) підтверджується відео з портативних відео реєстраторів, який додається до відзиву. Крім того, під час прийняття спірної постанови було дотримано як процедурні моменти, так і права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.

Позивач в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на підстави зазначені в ньому та пояснив, що 23.06.2020 року о 09-21 год. у м. Харкові по шосе Салтівському,129 він керував транспортним засобом «КАМАЗ 54115-011-15» державний номерний знак НОМЕР_1 на якому був відсутній задній захисний пристрій. Однак, зазначений пристрій був відсутній і при реєстрації даного транспортного засобу в органах поліції і проходженні техогляді, оскільки транспортний засіб переобладнаний із тягача в самосвал. Можливо порушення щодо технічного стану транспортного засобу були допущені після його реєстрації, однак він особисто задній захисний пристрій не знімав. На вимогу працівників поліції, після складання та вручення спірної постанови, в цей же день, ним було встановлено на транспортному засобі задній захисний пристрій.

Відповідач - інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Катамадзе Е.Н. в судове засідання з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на підстави зазначені у відзиву та пояснив, що відповідно до Національних стандарті України ДСТУ 3649:2010 транспортний засіб «КАМАЗ 54115-011-15» державний номерний знак НОМЕР_1 відноситься до категорії N3. Відповідно до вимог ДСУ 3649:2010 конструкція транспортного засобу категорії N повинна містити задній захисний пристрій. А отже, водій, який керує даним транспортним засобом є відповідальним за технічний стан автомобіля, в тому числі і щодо дотримання вимог Національних стандарті України.

Крім того, відповідач пояснив, що позивачем після прийняття спірної постанови був встановлений на транспортному засобі «КАМАЗ 54115-011-15» державний номерний знак НОМЕР_1 задній захисний пристрій, що підтверджується довідкою Управління поліції м. Харкова № 1 від 06.10.2020 року про визнання транспортного засобу «КАМАЗ 54115-011-15» державний номерний знак НОМЕР_1 технічно справним за результатом технічного контролю 04.08.2020 року.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно приписів ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ДП 18 №525761, 23.06.2020 року о 09-21 год. у м. Харкові по шосе Салтівському, 129 позивач керував транспортним засобом «КАМАЗ 54115-011-15» державний номерний знак НОМЕР_1 , який мав технічні несправності, а саме: відсутній задній захисний пристрій, чим порушив п.31.4.7 «є» ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, у зв`язку з чим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (частина 1 статті 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положення п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Положення ч.1 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкції підприємств - виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, серед іншого, відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязе захисні фартухи і бризговики.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до відповідальності за порушення п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху у випадку наявності технічної невідповідності транспортного засобу, зокрема за відсутності заднього захисного пристрою, можливе у разі, якщо обов`язкова наявність таких технічних елементів передбачена конструкцією транспортного засобу.

Як вбачається з протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00894-00248-19 від 15.08.2019 року транспортний засіб «КАМАЗ 54115-011-15» державний номерний знак НОМЕР_1 відноситься до категорії N3.

Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання колісних транспортних засобів, закріплені в Національному стандарті України ДСУ 3649:2010. 1.1, який поширюється на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Відповідно до вимог ДСУ 3649:2010.1.1 конструкція транспортного засобу категорії N повинна містити задній захисний пристрій.

Позивачем в судовому засіданні не заперечується факт керування ним 23.06.2020 року о 09-21 год. у м. Харкові по шосе Салтівському,129 транспортним засобом «КАМАЗ 54115-011-15», державний номерний знак НОМЕР_1 , за відсутністю на ньому заднього захисного пристрою, який на вимогу працівника поліції після винесення спірної постанови був встановлений на транспортному засобі, а саме 23.06.2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи зазначене, а також те, що у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності визнаних позивачем вказаних обставин або добровільності їх визнання, суд приходить про доведеність керування 23.06.2020 року позивачем транспортним засобом «КАМАЗ 54115-011-15», державний номерний знак НОМЕР_1 23.06.2020 року, який відноситься до категорії N, з технічними не справностями ( відсутність засобу заднього захисного пристрою), що складає об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Наданий відповідачем відео файл з портативних відео реєстраторів, на якому зафіксовано відсутність засобу заднього захисного пристрою на транспортному засобі «КАМАЗ 54115-011-15», державний номерний знак НОМЕР_1 , суд вважає неналежним та недопустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень, оскільки в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення не міститься посилань на такий технічний засіб. Разом з тим, зазначене не впливає на висновки суду про доведеність обставин, що складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

В рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015 зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Приймаючи зазначене рішення Конституційний Суд України виходив з того, що в ч.ч.1,2 ст.258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Після рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року 14.07.2015 року на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» до ст. 258 КУпАП внесені зміни:

Частина 2 ст. 258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до Національної поліції.

Частиною 5 ст. 258 КУпАП встановлено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП.

Згідно ст. 213 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Також, згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини другої статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Крім того, згідно із пунктом 4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 7 листопада 2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1,статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до п. 1, 2 розділу 3 цієї Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121,статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно п. 5 розділу 4 Інструкції Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Як встановлено матеріалами справи, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо на місці його вчинення.

Таким чином, відповідач правомірно виніс постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП без складання протоколу на місці вчинення правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу роз`яснювались його права. Постанова про накладення адміністративного стягнення після прийняття рішення по справі вручена позивачу та їм підписана.

Будь-яких доказів щодо порушення відповідачем законодавчо передбаченої процедури прийняття спірної постанови, в тому числі і порушення прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП, матеріали справи не містять.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази суд приходить до висновку, що при складенні спірної постанови відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб визначений діючим законодавством , а також про доведеність відповідачем у справі обґрунтованість прийнятої ним постанови, тобто факту скоєння позивачем правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 121 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 4, 59, 19 ,20, 31, 73, 77, 134, 139, 242, 249, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 121, 222, 247,251, 252, 258, 268, 280 КУпАП, ст. ст. 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію»,суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області, інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Катамандзе Еднарі Нугзаровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282 ,пунктами 5 та 6 частини першої статті 283,статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Печенізький районний суд Харківської області до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108646), юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А.

Відповідач - Інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Катамандзе Еднарі Нугзарович, місце знаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А.

Повне судове рішення складено 09.10.2020.

Суддя А.М. Тимченко