Ухвала суду № 92139712, 02.10.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/970/14-ц

номер провадження 4-с/631/1/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі :

головуючого - судді Пархоменко І. О.,

при секретарі судового засідання – Семенко А. А.,

розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва Олександра В`ячеславовича, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду із скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва Олександра В`ячеславовича, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_1 . Скарга мотивована наступним. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження представнику банка стало відомо, що в межах цього виконавчого провадження головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (арешт на все рухоме майно) від 14.03.2016, постанову про розшук майна боржника від 14.03.2016, та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (арешт на все рухоме майно) від 30.10.2015. Банк із зазначеними постановами не згоден та вважає дії виконавця незаконними, бо фактично накладено подвійні арешти на одне й теж саме нерухоме та рухоме майно. В матеріалах зазначеного виконавчого провадження наявні листи ПАТ “СІТІБАНК” та Головного Управління Національного Банку України по місту Києву і Київській області від 05.11.2015 року у яких зазначено, що на рахунках ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” арештовані кошти в достатньому розмірі для виконання постанови державного виконавця від 30.10.2015 в рамках ВП 49110367. Зазначені листи передано державному виконавець 18.11.2015 та 20.11.2015, відповідно. Не списуючи заблоковані на рахунках достатні кошти, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв Олександр В`ячеславович 14.03.2016 року виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (арешт на все рухоме майно) та постанову про розшук майна боржника, відповідно до яких необхідно затримувати усі транспортні засоби, що належать ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та направляти їх на штрафмайданчик, одночасно із затриманням транспортних засобів вилучати свідоцтво про реєстрацію відповідного транспортного засобу та ключі. Вказані дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В., на думку скаржника, призвели фактично до блокування роботи банку й порушення його прав. У зв`язку з цим ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» у своїй скарзі просило визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича незаконними в частині винесення постанови про розшук майна боржника від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367, в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367, в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2015 в межах виконавчого провадження № 49110367, в частині порушення порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, передбаченого ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження № 49110367, а також просив скасувати постанову про розшук майна боржника від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367, та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2015 в межах виконавчого провадження № 49110367.

Через канцелярію суду за вхідним № 2553/17-вх від 02.10.2017 представником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Гончаренком В. А. було надано заперечення проти скарги з посиланням на таке. Постановою Верховного суду України від 21.06.2016 року ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 року, рішення Апеляційного суду Харківської області від 18.08.2015 року та рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14.05.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області. 21.11.2016 року в порядку п. 5 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєвим О. В. винесено постанову про закінчення ВП № 49110367 з примусового виконання виконавчого листа № 631/970/14-ц виданого 28.09.2015 року Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 240120,50 гривень та 485544,09 доларів США, якою: припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду; знято арешт з коштів, що знаходилися на рахунках боржника в Національному банку України, ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», ПАТ «РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОГОВОРІВ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ», ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙБАНК «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ», ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «СІТІБАНК», ПАТ «УКРСОЦБАНК», ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПІВДЕННИЙ», ГІАТ «МАРФІН БАНК», ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ІМПОРТНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ПАТ «АСВІО БАНК»; знято арешт з всього нерухомого майна боржника; знято розшук з всього майна боржника. Просив залишити скаргу без задоволення, оскільки виконавче провадження закінчено, знято розшук зі всього майна боржника, а отже і відсутній предмет оскарження.

Крім того, через канцелярію суду за вхідним № 2007/18-вх від 27.04.2018 представником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пікаловим О. В. було надано пояснення на скаргу мотивоване наступним. 23.10.2015 головним державним виконавцем Медведєвим О. В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України місто Київ, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором). 30.10.2015 головним державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору, 03.11.2015 - постанова про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, 03.11.2015 – постанова про звернення стягнення на майно боржника, 05.01.2016 - постанова про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2015 №6-28670ск15, а саме, зупинено виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 18.08.2015 до закінчення касаційного провадження. 29.02.2016 головним державним виконавцем винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій на підставі Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 по справі № 631/970/14-ц касаційну скаргу ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” відхилено, рішення апеляційного суду Харківської області від 18.08.2015 залишено без змін. 09.03.2016 головним державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, 14.03.2016 - постанова про звернення стягнення на майно боржника, 14.03.2016 - постанова про розшук майна боржника, 29.06.2016 - постанова про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, 29.06.2016 - постанова про звернення стягнення на майно боржника, 29.06.2016 - постанова про розшук майна боржника, 29.06.2016 - постанова про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Верховного суду України від 10.05.2016 №6-997ц16 зупинено виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 15.08.2015, залишене без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних і кримінальних справ вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016 до закінчення провадження у зазначеній справі. 21.11.2016 головним державним виконавцем винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій на підставі Постанови Верховного суду України від 21.06.2016 ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016, рішення Апеляційного суду Харківської області від 18.08.2015 та рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14.05.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області. 21.11.2016 головним державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за п. 4 ч. 1 ст. 39 (скасування рішення, яке підлягало виконанню) на підставі постанови Верховного суду України від 21.06.2016 ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.02.2016, рішення Апеляційного суду Харківської області від 18.08.2015 та рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14.05.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області, припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення; знято арешт з коштів боржника, арешт з всього нерухомого майна боржника, розшук з рухомого майна боржника; копію постанови направлено боржнику, стягувачу та до відповідного суду, що видав виконавчий документ. 31.05.2017 та 26.06.2017 головним державним виконавцем винесені постанови про виправлення помилок у процесуальному документі.

Також, через канцелярію суду за вхідним № 4132/19-вх від 11.06.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем на адресу суду було направлено клопотання, де він просив суд закрити провадження з розгляду скарги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на приписи статті 255 ЦПК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що 21 листопада 2016 року в порядку п. 5 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49110367.

Скаржник не направив свого представника для участі у судовому засіданні, через канцелярію суду надав клопотання, відповідно до якого заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, та просить розглянути справу без участі представника скаржника.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєв О. В. у судове засідання не з?явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби не направив свого представника для участі у судовому засіданні, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

ОСОБА_1 у судове засідання не з?явилася. Через канцелярію суду представник ОСОБА_2 надавав клопотання розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_1 та її уповноваженого представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича від 23.10.2015 відкрите виконавче провадження № 49110367 з примусового виконання виконавчого листа № 631/970/14 ц, виданого 28.09.2015 року Нововодолазьким районним судом Харківської області ( а. с. 66)

30.10.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем в межах виконавчого провадження № 49110367 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належить боржнику ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 264132,55 грн. 534098,49 долари США ( а. с. 12-13)

Листом від 05.11.2015 ПАТ “СІТІБАНК” повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що в ПАТ “СІТІБАНК” є рахунок відкритий для ПАТ КБ “ПриватБанк” у національній валюті, у зв`язку із чим постанова про арешт коштів боржника підлягає частковому виконанню в межах суми зазначеної у національній валюті, а саме, в межах 264132,55 гривень зазначений лист переданий в роботу державному виконавцеві 18.11.2015( а. с. 24)

05.11.2015 Головне Управління Національного Банку України по місті Києву і Київській області листом № 90-01/07-408/84573 повідомило відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що постанова державного виконавця від 30.10.2015 винесена в межах ВП 49110367 прийнята до виконання та на рахунку ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” достатньо коштів для виконання вищезазначеної постанови, зазначений лист переданий в роботу державному виконавцеві 20.11.2015 року ( а. с. 23).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича про розшук майна боржника від 14.03.2016, в межах виконавчого провадження № 49110367, оголошено у розшук все рухоме майно, що належить боржнику ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», затримано зазначені транспортні засоби, що належать ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та направлено їх на штраф майданчик, одночасно із затриманням транспортних засобів вилучено свідоцтво про реєстрацію відповідного транспортного засобу та ключі ( а. с. 8 - 9)

14.03.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем в межах виконавчого провадження № 49110367 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме майно, що належать ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» в межах суми звернення стягнення 264132,55 грн. та 534098,49 долари США ( а. с. 10 - 11)

21.11.2016 на підставі п. 5 ч. 1 ст. ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєвим О. В. винесено постанову про закінчення ВП № 49110367 з примусового виконання виконавчого листа № 631/970/14-ц виданого 28.09.2015 Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 240120,50 гривень та 485544,09 доларів США, якою: припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду; знято арешт з коштів, що знаходилися на рахунках боржника в Національному банку України, ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», ПАТ «РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ДОГОВОРІВ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ», ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙБАНК «ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ», ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «СІТІБАНК», ПАТ «УКРСОЦБАНК», ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПІВДЕННИЙ», ГІАТ «МАРФІН БАНК», ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ІМПОРТНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ», ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ПАТ «АСВІО БАНК»; знято арешт з всього нерухомого майна боржника; знято розшук з всього майна боржника (а. с. 147).

Скаржник просив визнати дії державного виконавця незаконними, а також скасувати постанови про розшук майна та арешт майна боржника.

Тобто між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, що діяла на момент вчинення дій, що оскаржуються).

За ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, що діяла на момент вчинення дій, що оскаржуються) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) . Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі змістом ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом.

За частиною 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначені заходи примусового виконання рішень1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Отже, судом встановлено що після відкриття виконавчого провадження № 49110367 на підставі виконавчого листа № 631/970/14 ц, виданого 28.09.2015 року Нововодолазьким районним судом Харківської області головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем було здійснено заходи з примусового виконання виконавчого листа, передбачені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Глава 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановила загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

За ч. ч. 1, 2, 3 ст. 52 визначеного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації . Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За листами ПАТ “СІТІБАНК” та Головного Управління Національного Банку України по місті Києву і Київській області від 05.11.2015, на рахунку ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” достатньо коштів для виконання постанови державного виконавця від 30.10.2015.

Хоча, частиною 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що тільки у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем 30.10.2015 накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належить боржнику ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», а 14.03.2016 - арешт на все рухоме майно.

Згідно з ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Таким чином, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем в межах виконавчого провадження № 49110367 було зверненно стягнення на майно боржника в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, що вбачається з листів ПАТ “СІТІБАНК” та Головного Управління Національного Банку України по місті Києву і Київській області від 05.11.2015, де зазначено що постанова державного виконавця від 30.10.2015 винесена в межах ВП 49110367 прийнята до виконання та на рахунку ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” достатньо коштів для її виконання.

Тобто, станом на 14.03.2016, а саме, на час винесення постанови про розшук майна боржника й постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження № 49110367, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем було звернено стягнення на майно боржника в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, а отже, фактично накладено подвійні арешти на одне й теж саме нерухоме та рухоме майно. Відтак, не списуючи заблоковані на рахунках достатні кошти, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв Олександр В`ячеславович 14.03.2016 року виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (арешт на все рухоме майно) та постанову про розшук майна боржника.

Оскільки, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем в межах виконавчого провадження № 49110367 було винесено дві постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2015 року та 14.03.2016, хоча на рахунку ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” було достатньо коштів для виконання постанови державного виконавця від 30.10.2015, суд доходить висновку, що дії державного виконавця не відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, вимоги скарги у цій частині є обґрунтованими й мають бути задоволеними.

Стосовно вимог скаржника щодо скасування постанови про розшук майна боржника від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367, та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2015 в межах виконавчого провадження № 49110367, суд дійшов такого.

Як було встановлено з матеріалів справи постановою Верховного Суду України від 21 червня 2016 року ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2016 року, рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 серпня 2015 року та рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 травня 2015 року скасовано, справу з єдиним унікальним № 631/970/14-ц направлено на новий розгляд до Нововодолазького районного суду Харківської області.

21.11.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49110367, якою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення( а. с. 67, 146)

Таким чином, вимога скаржника щодо скасування постанови про розшук майна боржника від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367, та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2015 в межах виконавчого провадження № 49110367 не підлягає задоволенню, оскільки відсутній предмет оскарження, бо виконавче провадження закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 11, 32, 39, 40, 52, 57, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 258 – 261, 353, 447, 448, 451 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на дії та бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медвєдєва Олександра В`ячеславовича, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича в частині винесення постанови про розшук майна боржника від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367 неправомірними.

Визнати дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.03.2016 в межах виконавчого провадження № 49110367 неправомірними.

Визнати дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2015 в межах виконавчого провадження № 49110367 неправомірними.

Визнати дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича в частині порушення порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, передбаченого ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження № 49110367 неправомірними.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. О. Пархоменко