Вирок № 92138905, 09.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5964/18

Провадження № 1-кп/638/390/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді: Шишкіна О.В.,

за участю секретарів судового засідання: Голуб Ю.О., Котяш Н.В., Подосокорської А.О., Кириллової К.С.,

за участю прокурорів: Гудзь В.В., Суворової Ю.О.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

представника потерпілого адвоката: Вишневецького Ю.О.,

адвоката: Козуб О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12016220000000649 від 10.06.2016 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Харкова, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2016 року близько 08 год. 30 хв., ОСОБА_3 , керував технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по пр. Науки м. Харкова зі сторони вул. Культури в напрямку вул. Новгородської м. Харкова зі швидкістю приблизно 70 км/год.

Під час руху по вказаному проспекту, при проїзді регульованого світлофором перехрестя з вул. Ак. Ляпунова, ОСОБА_2 , діючи необережно, проявив неуважність, та при перестроюванні праворуч на сусідню смугу руху, по якій рухався в попутному напрямку автомобіль «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , не переконався в безпеці своїх дій та грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 10.3. «У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч»

та допустив зіткнення з автомобіль «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово – медичної експертизи № 184-А/18 від 22.02.2018 року потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження середній тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я, у вигляді закритого компресійного перелому тіла другого хребця поперекового відділу хребта третього-четвертого ступеню.

Порушення п.п. 10.1 та 10.3 Правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_2 згідно висновку комплексної судово-автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису № 6371/6372 від 20.12.2017 року знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками дорожньо-транспортної події.

В рамках кримінального провадження потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе не визнав, заперечував проти задоволення цивільного позову та пояснив, що 30.05.2016 року приблизно о 08-00 год. він керував автомобілем «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по пр. Науки м. Харкова зі сторони вул. Культури в напрямку вул. Новгородської м. Харкова. Він рухався зі швидкістю приблизно 60 км/год. Після того, які він проїхав перехрестя з вул. Ак. Ляпунова йому подав сигнал водій автомобілю зупинитися, та після цього повідомив, що водій автомобілю «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 наїхав на кут магазину «Спортмастер» після контакту з його автомобілем. Він здивувався, така як контакту з іншим автомобілем не почув та не бачив. На своєму автомобілі він знайшов пошкодження арки заднього правого колеса. Напрямок руху під час перетину перехрестя не змінював. Не вважає себе винним в ДТП.

Винність ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 наданими ним у судовому засіданні про те, що 30.05.2016 року приблизно о 08-00 год. він керував автомобілем «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 та рухався по пр. Науки м. Харкова зі сторони вул. Культури в напрямку вул. Новгородської м. Харкова зі швидкістю приблизно 60 км/год. В районі перехрестя з вул. Ак. Ляпунова він побачив позаду нього автомобіль «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , який зманеврував вліво, зайняв сусідню смугу руху та почав випереджати його автомобіль з лівої сторони, збільшуючи свою швидкість. Продовжуючи свій рух, водій автомобілю «Volkswagen Transporter» зманеврував вправо та допустив зіткнення, а саме задня права частина автомобілю «Volkswagen Transporter» контактувала з передньою лівою частиною автомобілю «Chevrolet Cruze». Від цього удару він втратив керування над своїм автомобілем, виїхав за межі проїжджої частини та здійснив наїзд на фасад будинку, у якому знаходиться магазин «Спортмастер». У цьому ДТП він отримав тілесні ушкодження;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , наданими нею у судовому засіданні про те, що 30.05.2016 року приблизно о 08-00 год. вона знаходилася на перехресті пр. Науки та вул. Ак. Ляпунова у м. Харкові та стояла перед магазином «Спортмастер». В цей час вона побачила, як в напрямку вул. Новгородської рухались два автомобілі «Volkswagen Transporter» та «Chevrolet Cruze». Під час їх руху вона побачила, як водій автомобілю «Volkswagen Transporter» зманеврував в напряму автомобіля «Chevrolet Cruze» та допустив з ним зіткнення, від якого водій автомобіля «Chevrolet Cruze» здійснив наїзд на фасад будинку. Водій автомобілю «Volkswagen Transporter» зупинився далі по пр. Науки;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.05.2016 року;

- висновком судово-медичної експертизи № 184-А/18 від 22.02.2018 року, відповідно висновку якого потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження середній тяжкості по критерію тривалості розладу здоров`я, у вигляді закритого компресійного перелому тіла другого хребця поперекового відділу хребта третього-четвертого ступеню;

- висновками судової автотехнічної експертизи №596/16 від 07.10.2016 року, №598/16 від 10.08.2016 року;

- висновком судової автотоварознавчої експертизи № 8557 від 08.02.2017 року, відповідно висновку якого величина матеріального збиту, завданого власнику автомобілю «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП, що мало місце 30.05.2016 року становить 203 552,80 грн.;

- висновком комплексної судово-автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису № 6371/6372 від 20.12.2017 року, відповідно висновку якого порушення п.п. 10.1 та 10.3 Правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками дорожньо-транспортної події;

- даними, отриманими під час проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 від 11.04.2017 року;

- висновками судової транспортно-трасологічної експертизи №595/16 від 01.09.2016 року.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведеною.

Його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Надані обвинуваченим ОСОБА_2 показання у судовому засіданні про непричетність до скоєння кримінального правопорушення, суд розцінює критично та як засіб уникнути покарання. Судом ретельно у судовому засіданні допитані потерпілий та свідок ДТП, покази яких підтверджуються також та іншими доказами, які були зібрані під час досудового розслідування та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого і при цьому встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, не перебуває на обліку в Харківському обласному наркологічному диспансеру та в Харківському міському ПНД, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_2 , суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, необережною форму вини скоєного злочину, дані, що характеризують особу останнього.

Обставин, відповідно ст.66 КК України та ст. 67 КК України, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

З огляду на викладене суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в доход держави.

Суд призначає ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Однак, на підставі ч.8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п.1 частини 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Приписи ст. 49 КК України передбачають, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня скоєння нею злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі, та до дня набрання вироком чинності минуло 3 роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої протиправними діями обвинуваченого у розмірі 280 000,00 грн., суд задовольняє частково.

На підставі статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, потерпілим ОСОБА_1 у позовній заяві зазначено, що розмір заподіяної йому матеріальної шкоди складається з витрат на лікування та відновлення пошкодженого автомобіля. Однак, письмових доказів на підтвердження завдання потерпілому матеріальних витрат на лікування після отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 суду не надано. Відповідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 8557 від 08.02.2017 рокувеличина матеріального збиту, завданого власнику автомобілю «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , пошкодженого при ДТП, що мало місце 30.05.2016 року становить 203 552,80 грн. Тому, суд, з урахуванням наданих доказів, задовольняє цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди частково, та стягує з обвинуваченого 203 552,80 грн.

Крім того, потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 70000 грн.

Ст. 23 ЦК України закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб`єктивних цивільних прав, ч. 1 цієї статті зазначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, далі п. 3 ч. 2 даної статті вказує, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В свою чергу ч. 3 вищезазначеної статті формує спосіб відшкодування моральної шкоди, а саме – моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З`ясувавши усі обставини при вирішенні дійсного спору суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог цивільного позивача щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. Вказана сума, на думку суду, будуть достатньою компенсацією відшкодування моральних страждань, заподіяних потерпілому ОСОБА_1 з урахуванням перенесених ним страждань, душевних потрясінь, порушення укладу життя, пов`язаних із отриманням тілесних ушкоджень та пошкодженням свого майна.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК Україниі призначити йому покарання у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 3400 грн. (три тисячі чотириста грн.) з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК Українизгідно ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 203 552,80 грн. (двісті три тисячі п`ятсот п`ятдесят дві грн. 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 5 000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

В задоволенні інших позовних вимог потерпілого ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 16803,52 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот три грн. 52 копійок) за проведення судових експертиз.

Речовий доказ – CD-R диск «VIDEX» 16х speed 4.7 Gb із записом обставин ДТП, зафіксований камерою відеоспостереження від 30.05.2016 року – зберігати в матеріалах кримінального провадження, автомобілі «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 – залишити в розпорядженні власників.

На вирок може бути подана апеляція в Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.

Головуючий: суддя