Ухвала суду № 92135115, 09.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

09 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24124/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши без повідомлення учасників до подання позовної заяви заяву позивача про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДР: 00015622) Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд забезпечити позов шляхом:

1) зупинити дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020, яке оформлено протоколом № 41 в частині притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 (свідоцтво про право здійснення діяльності приватного виконавця на підставі № 0202 від 30.07.2018 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у зупинення діяльності;

2) зобов`язати Міністерство юстиції України утриматися від дій по видачі наказу про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020, яке оформлено протоколом № 41 в частині притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 (свідоцтво про право здійснення діяльності приватного виконавця на підставі № 0202 від 30.07.2018 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності;

3) заборонити відповідачам вносити в реєстр приватних виконавців інформацію про рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 07.10.2020, яке оформлено протоколом № 41 в частині притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 (свідоцтво про право здійснення діяльності приватного виконавця на підставі № 0202 від 30.07.2018 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва № 0202 , яке видано Міністерством юстиції України від 30.07.2018 здійснює діяльність приватного виконавця (додаток № 1). 23.09.2020 на розгляд в Дисциплінарну комісію приватних виконавців Міністерством юстиції України скеровано подання про притягнення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Протоколом № 41 від 07.10.2020 оформлено рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців яким притягнуто приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності.

Додає, що наказом Міністерства юстиції України № (номер не відомий) від (дата не відома) «Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (свідоцтво про право здійснення діяльності приватного виконавця на підставі № 0202 від 30.07.2018, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дисциплінарного стягнення» введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців.

За твердженням заявника протокол № 41 від 07.10.2020 та наказ Міністерства юстиції України № (номер не відомий) від (дата не відома) прийняті з грубим порушенням вимог закону, та підлягають визнанню протиправними тат скасуванню, у зв`язку з чим ОСОБА_1 підготовано позов до Хмельницького окружного адміністративний суду з метою визнання незаконними дій і рішень суб`єктів владних повноважень. Однак зауважує, що існує нагальна необхідність вжиття судом дій і заходів, відповідно до статті 150 КАС України, щодо забезпечення позову, оскільки не застосування такого заходу забезпечення позову унеможливлює відновлення порушених прав приватного виконавця у випадку задоволення позову.

Зазначає, що в позові, що буде подано очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача. Наявність такого рішення дисциплінарної комісії (його дія) протягом періоду судового оскарження перешкоджає діяльності приватного виконавця.

При цьому, додає, що рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, яким притягнуто приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яке оформлене протоколом № 41 від 07.10.2020 вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України «Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва».

На підставі такого наказу рішення вноситься в реєстр приватних виконавців. Вилучення таких записів (про застосування стягнення) з реєстру приватних виконавців - не передбачено та не є можливим технічно. Оскільки ведення в дію рішення тягне за собою наслідки фактичного накладення на виконавця стягнення, що призведе до блокування роботи останнього, а у разі скасування оскаржуваного рішення запис про застосування стягнення залишиться в реєстрі - існує пряма необхідність забезпечити позов шляхом зобов`язання (заборони) Міністерству юстиції України утриматися від дій по видачі наказу про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії.

Наголошує, що не застосування такого заходу забезпечення позову унеможливлює відновлення порушених прав приватного виконавця у випадку задоволення позову.

Додатково звертає увагу суду на те, що отримання виконавцем основної винагороди від здійснення своєї професійної діяльності є - єдиним джерелом доходу. Основна винагорода приватного виконавця є формою оплати праці за виконання судового рішення. Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом,

За словами заявника, в силу положень ч. 3 ст. 18 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю. Більш того, у разі порушення зазначених обмежень (наприклад, виконання іншої оплачуваної діяльності) виконавця можуть притягнути до юридичної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

Відтак приватний виконавець, що забезпечив повне фактичне виконання судового рішення, що на момент його виконання набрало законної сили та не було скасовано у встановленому законі порядку отримує грошову винагороду. Акцентує увагу, що рішення Дисциплінарної комісії № 41 від 07.10.2020 щодо зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 , фактично нівелює приписи ст. 43 Конституції України та позбавляє\ останнього права на працю.

Відтак заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову.

Вирішуючи по суті заву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України забезпечення позову має стосуватися предмету позову. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем суду не надано жодного доказу, на які позивач посилається у заяві про забезпечення позову, у тому числі наказу МОУ відносно якого позивач у заяву не зазначає дату та номер наказу Міністерства юстиції України, що позбавляє суд можливості взагалі встановити факт його прийняття, а відтак виходячи із змісту обґрунтування заяви про забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, суд, станом на час постановлення даної ухвали, приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми КАС України пов`язують можливість забезпечення позову.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні належні правові підстави для задоволення заяви позивача.

Частинами 5 та 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись ст. 150-154, п. 9 ч. 5 ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до ч. 5 та 8 ст. 154 КАС України ухвала суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін