Ухвала суду № 92134616, 12.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5480/20

УХВАЛА

іменем України

12 жовтня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Блонського В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області, в якому просить :

- визнати протиправними дії Управління СБ України у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 20001734, місцезнаходження: поштовий індекс 29000, м. Хмельницький, вулиця Героїв Майдану, 19) щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні - невиплати ОСОБА_1 в день виключення зі списків Управління СБ України у Хмельницькій області 21.06.2018 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та грошової компенсації за неотримане речове майно;

- стягнути з Управління СБ України у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 20001734, місцезнаходження: поштовий індекс 29000, м. Хмельницький, вулиця Героїв Майдану, 19) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з - 22.06.2018 по день фактичного розрахунку - 22.12.2018 в розмірі сто десять тисяч чотириста тридцять (110 430) грн. 66 коп.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, не є основним чи додатковим видом грошового забезпечення, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці" (ст.9 Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати чи структури грошового забезпечення.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який вираховується у розмірі середнього заробітку.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 р. N 910/4518/16; N 12-301гс18.

Позивачу пропонувалося усунути недоліки позовної заяви шляхом долучення до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску.

На виконання ухвали суду позивач направив заяву від 28.09.2020 року про усунення недоліків, в якій заявив клопотання про поновлення строків для звернення до суду.

В обгрунтування заяви зазначив, що з військової служби в Службі безпеки України він був звільнений наказом Голови Служби безпеки України від 8 червня 2018 року № 494-ос, за підпунктом “а” пункту 61, підпунктом “ г” пункту 63 (у зв`язку із скороченям штатів або проведенням організаційних заходів) та пункту 88 у запас Служби безпеки України з правом носіння війської форми одягу Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України.

З 21 червня 2018 року наказом начальника Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 21 червня 2018 року №112-ос “По особовому складу” позивача виключено зі списків особового складу Управління СБ України у Хмельницькій області.

Однак у даному наказі не зазначені суми одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за неотримане речове майно, які підлягають виплаті.

Крім цього, у цьому наказі взагалі не вказано про необхідність виплати йому грошового забезпечення за червень 2018 року (за неповний місяць до дня виключення зі списків особового складу включно).

Вказане свідчить про те, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача на день звільнення окремі види грошового забезпечення та виплати одноразового і компенсаційного характеру навіть не були нараховані.

Позивач зазначає, що 18.08.2020 він направив письмове звернення до відповідача щодо надання вищевказаної інформації та, у випадку проведення повного розрахунку із ним та здійснення всіх належних йому на день звільнення з військової служби виплат, нарахувати та виплатити йому середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 22.06.2018 по день фактичного розрахунку включно.

За результатами розгляду його звернення від 18.08.2020 УСБУ у Хмельницькій області проінформувало позивача листом № 72/К-240/103 від 03.09.2020 (копію даного листа надано до суду разом із позовною заявою) та повідомило позивача про види грошового забезпечення та виплати компенсаційного характеру, які йому нараховані Управлінням, зокрема, грошове забезпечення за червень 2018 року, премія за травень і за червень 2018 року, одноразова грошова допомога при звільнені з військової служби та компенсація за неотримане речове майно.

Однак відповідачем не було надано письмової інформації про суму заборгованості по належним йому видам грошового забезпечення, одноразовим додатковим видам грошового забезпечення та виплатам компенсаційного характеру станом на день звільнення, тобто на 21.06.2018, та на дату звернення у зв`язку, як зазначив відповідач, із відсутністю зареєстрованої заборгованості.

Тому позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено з поважних причин.

Суд зазначає, що позивач у позові, і в заяві на усунення недоліків підтверджує, що невиплата йому спірних коштів грошового забезпечення мала місце ще 22.06.2018 року, але повний розрахунок проведений 22.12.2018 року.

Суд звертає увагу, що невиплата належних працівникові сум при звільненні є початком перебігу строку звернення до суду.

В розумінні вимог ч. 2 ст.122 КАС України строк звернення особи до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, на виконання ухвали суду позивач не зазначив які об`єктивні причини перешкоджали позивачу з дня звільнення з військової служби (з 21.06.2018 року) звернутися з даним позовом і, відповідно, на їх підтвердження не надав жодних доказів.

За таких підстав суд вважає, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, не надав суду жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до положень ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Аналогічно, згідно вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається Позивачеві, якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Як зазначено в ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяВ.К. Блонський