Рішення № 92134583, 12.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1981/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №812/03-16 від 24.02.2020р. про відрахування з пенсії позивача надміру отриманих коштів у розмірі 20% пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області повернути позивачу незаконно відраховані з пенсії кошти, починаючи з жовтня 2019 року, з нарахуванням 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України;

- зупинити виконання рішення ГУ ПФУ в Херсонській №812/03-16 від 24.02.2020р. про відрахування з пенсії позивача надміру отриманих коштів у розмірі 20% пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача повідомлено про наявність переплати пенсійних коштів за період з 01.11.2006 року по 31.08.2019 року в розмірі 25 937,47 грн., у зв`язку із чим, прийнято рішення про відрахування 20% розміру пенсії на погашення цієї переплати. Позивач стверджує, що нею не вчинено жодних порушень, а тому стягнення коштів з її пенсії є неправомірним. Вважає, що кошти, які вже було стягнуто підлягають поверненню із нарахуванням на цю суму пені, що визначається виходячи із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України.

Ухвалою суду від 31.07.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За змістом відзиву, відповідач не визнає позовні вимоги та вважає, що у їх задоволенні належить відмовити. Зазначає, що під час зустрічної перевірки встановлено, що суми заробітної плати, вказані у довідці від 20.10.2006 року №3786 за період з 01.01.1990р. по 31.12.1994р., виданої ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», не відповідають первинним документам, а саме, книзі про нарахування заробітної плати. За період з 01.11.2006р. по 31.08.2019р. переплата складає 25 937,47 грн. Наведене стало підставою для прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №812/03-16 від 24.02.2020 року. З 01.03.2020 року з пенсії позивача розпочато відрахування у розмірі 20% пенсійних виплат. У подальшому на підставі заяви позивача, пенсійним органом прийнято рішення №9-Ф від 28.02.2020 року про утримання пенсії щомісячно у розмірі 200 грн. з 01.04.2020 року.

01.09.2020 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується із висновками відповідача у відзиві, з підстав наведених у позовній заяві.

01.10.2020 року судом отримано заяву позивача про розгляд справи з призначенням судового засідання, яка мотивована наданням пенсійним фондом недостовірних даних до суду.

При вирішенні даної заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 257 КАС України).

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу або якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд враховує, що згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Ознайомившись з матеріалами справи судом встановлено, що позивачем пред`явлено вимоги, які згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), а тому відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України, підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

При цьому, суд зауважує, що заява позивача про розгляд справи з викликом сторін жодним чином не обґрунтована, так як наведені у ній підстави необхідності проводити розгляд справи з викликом сторін, не підтверджені доказами.

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та незначну складність справи, суд не вважає за доцільне розглядати справу в судовому засіданні з викликом сторін, а тому відмовляє позивачу у задоволенні поданої заяви.

Дослідивши матеріали справи, зокрема заяви по суті, суд встановив такі обставини по справі.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 07.06.1999 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 01.11.2006р. Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача на підставі наданої нею довідки про заробітну плату за період з 01.01.1990р. по 31.12.1994р. від 20.10.2006 року №3786, виданою ВАТ «Херсонський суднобудівний завод».

У подальшому при проведенні зустрічної перевірки документів, наданих позивачем для перерахунку пенсії встановлено, що зазначені в довідці від 20.10.2006 року №3786 суми заробітку, не відповідають первинним документам (книга про нарахування заробітної плати).

13.05.2019 року ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» видано нову довідку про заробітну плату від 13.05.2019 року №757/14-406 за період роботи з 01.01.1990р. по 31.12.1994р., на підставі якої проведено перерахунок пенсії позивача.

За наведених обставин, за період з 01.11.2006р. по 31.08.2019р. обчислена переплата пенсійних коштів, яка згідно довідки відділу з питань виплати пенсій №1 ГУ ПФУ в Херсонській області від 11.01.2020р. №93/01102 склала 25937,47 грн.

Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 24.02.2020р. №44 (реєстраційний номер 812/03-16) вирішено, що у разі ненадходження від позивача коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття цього рішення, утримувати переплату в розмірі 20% з пенсії щомісячно, починаючи з 01.03.2020 року до повного погашення.

На підстави заяви позивача від 28.02.2020 року про утримання наявної переплати по 200 грн. щомісячно до повного відшкодування, рішенням ГУ ПФУ від 28.02.2020 року №67 (реєстраційний номер 9-Ф) вирішено утримувати з пенсії ОСОБА_1 суму залишку переплати (25454,74 грн.) по 200 грн. щомісячно починаючи з 01.04.2020 року.

Позивач заперечує проти наведеної позиції відповідача, оскільки ним не вчинено порушення пенсійного законодавства, як наслідок відсутні правові підстави для стягнення пенсійних коштів. Також вважає, що стягнуті суми з його пенсії мають бути повернуті пенсійним органом із нарахуванням 120% річних облікової ставки Національного банку України.

Вирішуючи даний спір по суті суд враховує такі приписи нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

При цьому, порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений статтею 50 Закону № 1058-IV та статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ, за правилами яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів ПФУ чи в судовому порядку (не більше як 20 % пенсії).

Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року (справа № 686/26486/14-а та постанові Верховного Суду у постанові від 25.09.2018 (справа №340/644/15-а).

Як вбачається з матеріалів справи підставою для утримання пенсії стало невідповідність довідки про суми заробітку, яка видана ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» первинним документам. Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що така невідповідність відбулася з вини організації, яка видала недостовірний документ.

Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (чинного з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року) до стажу роботи для призначення пенсії зараховується, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Слід зазначити, що відображення відомостей у довідці про заробітну плату позивача для обчислення пенсії, які не відповідають первинним документам, не може бути розцінено як зловживання з її боку, оскільки така довідка була виготовлена та видана роботодавцем, у даному випадку ВАТ «Херсонський суднобудівний завод».

Суд вважає, що пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, у тому числі довідок про заробітну плату, які видаються підприємством на виконання його повноважень, а тому на пенсіонера може бути покладений обов`язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об`єктивними даними зловживань з його боку, тобто наявність об`єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.

Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв`язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суд виходить з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Втім, відповідачем не надано стосовно позивача доказів, що доводять його умисел на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Виходячи з наведеного, утримання з пенсії позивача коштів є протиправним, тому рішення на підставі якого здійснюється таке утримання має бути визнане протиправним та скасованим.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить скасувати рішення ГУ ПФУ №44 (реєстраційний номер 812/03-16) від 24.02.2020р. про відрахування з пенсії надміру отриманих коштів у розмірі 20% пенсії з 01.03.2020 року, водночас означене рішення було доповнене рішенням від 28.02.2020 року №67 (реєстраційний номер 9-Ф) про утримання надміру виплачених сум щомісячно саме у розмірі 200 грн. з 01.04.2020 року до повного погашення.

За наведених обставин, права позивача підлягають поновленню саме, шляхом визнання протиправними та скасування рішень пенсійного органу від 24.02.2020 року №44 (реєстраційний номер 812/03-16), від 28.02.2020 року №67 (реєстраційний номер 9-Ф).

Разом із тим, пенсійним фондом вже почались відрахування 20% пенсії позивача, які мають бути повернуті як безпідставно стягнуті. Вказане питання врегульовано ч. 3 ст. 107 Закону № 1058-IV, за змістом якої, суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Виходячи з наведеного, дії по поверненню коштів мають бути вчинені відповідачем після прийняття судом або виконавчим органом Пенсійного фонду рішення про безпідставність їх стягнення в триденний строк.

Із урахуванням того, що в частині повернення коштів права позивача ще не порушено, а підстави вважати, що відповідач не виконає вимоги ч. 3 ст. 107 Закону № 1058-IV у позасудовому порядку відсутні, вимога щодо зобов`язання повернути кошти із нарахуванням 120% річних є передчасною і задоволенню не підлягає.

Вимога щодо зупинення виконання рішення про стягнення коштів також не підлягає задоволенню, оскільки суд дійшов висновку про протиправність прийнятого рішення та його скасування, що тягне за собою зупинення його виконання.

Таким чином, в частині скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій позов підлягає задоволенню, в іншій частині слід відмовити.

Судовий збір у цьому спорі не підлягає стягненню, оскільки позивач звільнена від його сплати ухвалою суду від 31.07.2020 року.

Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.02.2020 року №44 (реєстраційний номер 812/03-16), від 28.02.2020 року №67 (реєстраційний номер 9-Ф) про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112010200