Рішення № 92134581, 09.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1969/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо невнесення даних ОСОБА_1 як особи, яка має право на одержання недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахованої відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року в справі №540/1741/19 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційний номер рішення в реєстрі - 52996);

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області внести дані ОСОБА_1 як особи, яка має право на одержання недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахованої відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року в справі №540/1741/19 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційний номер рішення в реєстрі - 52996);

- стягнути з ГУ ПФУ в Херсонській області на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 стверджує, що має право на отримання суми пенсії, що належала її чоловікові - ОСОБА_2 та залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, що підтверджується приписами Законів України №1058-IV (ст. 52), №2262-XII (ст. 61). При цьому зазначає, що обов`язок з виплати ОСОБА_2 пенсійних коштів установлено рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року по справі №540/1741/19, яке набрало законної сили. Водночас, виплати за судовими рішеннями здійснюються згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 року №649, якою передбачено ведення пенсійним органом обліку рішень у відповідному реєстрі, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплата територіальними органами ПФУ заборгованості стягувачам обумовлена внесенням їх персональних даних до відповідного реєстру, порядок ведення якого визначено приписами постанови правління ПФУ від 26.09.2018 року №20-1. Після смерті законного стягувача - ОСОБА_2 , його дружина (позивач у справі) звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про внесення її персональних даних до вказаного реєстру для отримання пенсійних коштів, які не були виплачені її чоловікові за життя. Посилаючись на приписи Законів України №1058-IV, №2262-XII, постанови ППФУ від 26.09.2018 року №20-1, від 30.01.2007 року №3-1, постанову КМУ від 22.08.2018 року №649, позивач вказує, що подала разом із відповідною заявою до ГУ ПФУ передбачений пенсійним законодавством перелік необхідних документів на підтвердження свого права. Втім, працівники територіального органу ПФУ безпідставно відмовили у внесенні даних позивача до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Ухвалою суду від 31.07.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції посилається на роз`яснення ПФУ, згідно якого внесення персональних даних позивача до відповідного реєстру здійснюється на підставі рішення суду про заміну стягувача. Зазначає, що так як ухвалою суду Херсонського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року по справі №540/1741/19 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні №60421436 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , підстави для внесення змін до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відсутні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року по справі №540/1741/19 зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 82% грошового забезпечення.

Рішення набрало законної сили 10.10.2019 року.

Згідно наявних у суду витягів з пенсійної справи ОСОБА_2 №N/A6058 - МВС, позивачу з 01.01.2016 року перераховано пенсію із розрахунку 82% грошового забезпечення, розмір якої з 01.01.2019 року склав 5965,50 грн.

За даними розрахунку на доплату пенсії за вказаною пенсійною справою, сума необхідної до нарахування та виплати доплати ОСОБА_2 з січня 2016р. по жовтень 2019р. склала 40158 грн.

Враховуючи фактичну виплату доплати за жовтень 2019 року (619,55 грн.), сума доплати станом на момент звернення позивача до суду складає 39538,45 грн., що підтверджується відповідачем у його листі від 07.11.2019 року №14636/08 до Державної виконавчої служби ГТУЮ в Херсонській області.

24.01.2020 року ОСОБА_2 (стягувач по справі №540/1741/19) помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.01.2020 року.

23.04.2020 року ОСОБА_1 , яка була дружиною померлого стягувача (підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.10.1978р.), звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області, із заявою про виплату їй недоотриманої ОСОБА_2 пенсії згідно судового рішення від 09.09.2019 року по справі №540/1741/19.

До заяви додано копії: паспорту та картки фізичної особи - платника податків, видані на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; довідки ТОВ «Керуюча компанія «Таврія», згідно якої ОСОБА_1 до моменту смерті свого чоловіка проживала з ним за адресою: АДРЕСА_1 ; довідки щодо реквізитів карткового рахунку; рішення ХОАС від 19.09.2019 року №540/1741/19; ухвали ХОАС від 14.04.2020 року у справі №540/1741/19; заяви УПФУ в Херсонській області від 07.11.2019 року №14636/08 про закінчення виконавчого провадження.

Листами від 08.05.2020 року №1449-1395/С-03/8-2100/20, від 05.06.2020 року №1889-1395/С-03/8-2100/20 позивачу повідомлено про те, що згідно роз`яснень ПФУ, у разі смерті стягувача відповідальна особа вносить до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, інформацію про дату смерті стягувача та персональні дані особи, яка має право на одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю стягувача. Проте відповідна інформація вноситься на підставі рішення суду про заміну стягувача.

18.06.2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою, в якій просила розглянути питання про внесення її персональних відомостей до запису у відповідному реєстрі, що відповідає реєстраційному номеру, автоматично присвоєному судовому рішенню від 09.09.2019 року по справі №540/1741/19.

До заяви додано копії: паспорту та картки фізичної особи - платника податків, видані на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; довідки ТОВ «Керуюча компанія «Таврія», згідно якої ОСОБА_1 до моменту смерті свого чоловіка проживала з ним за адресою: АДРЕСА_1 ; довідки щодо реквізитів карткового рахунку.

Листом від 07.07.2020 року №2433-2397/С-04/8-2100/20 ГУ ПФУ в Херсонській області відмовило позивачу у внесенні її персональних даних до Реєстру, оскільки відповідні зміни вносяться на підставі рішення суду про заміну стягувача, натомість зважаючи на той факт, що ухвалою суду від 14.04.2020 року у справі №540/1741/19 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви про зміну стягувача у виконавчому провадженні №60421436 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , підстави для внесення відповідних змін до Реєстру відсутні.

Не погоджуючись із означеною відмовою, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до встановлених у рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 19.09.2020 року по справі №540/1741/19 (набрало законної сили) обставин, чоловікові позивача - ОСОБА_2 була призначена та виплачувалася пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Варто зазначити, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 78 КАС України).

Приписами ст. 61 Закону №2262-XII установлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що члени сім`ї померлого пенсіонера, які проживали разом з ним на день його смерті, мають право на отримання пенсійних коштів, які залишилися недоотриманими у зв`язку зі смертю такого пенсіонера. При цьому, відповідні кошти не включаються до складу спадщини та виплачуються якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Як встановлено судом, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, пенсіонеру - ОСОБА_2 нараховано Головним Управлінням ПФУ в Херсонській області пенсійних коштів на суму 39538,45 грн.

Після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до відповідача 23.04.2020 року звернулась його дружина - ОСОБА_1 із заявою про виплату недоплаченої її чоловіку пенсії (заява отримана відповідачем, про що свідчить його відповідь від 08.05.2020р.). До заяви позивач додала, зокрема, довідку ТОВ «Керуюча компанія «ТАВРІЯ», якою підтверджується факт її проживання з ОСОБА_2 станом на момент смерті останнього.

Відтак, позивач звернулась до пенсійного органу із відповідною заявою не пізніше встановленого законодавцем шестимісячного строку та проживала з ОСОБА_2 станом на момент його смерті, у зв`язку із чим, ОСОБА_1 безумовно має право на отримання суми пенсії у розмірі 39538,45 грн., що належала її чоловіку - ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою.

Суд зауважує на тому, що виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 (далі - Порядок №649).

Означеним Порядком визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно норм Порядку:

- боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення;

- стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України:

- документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника;

- копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа;

- розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (п. п. 1-6 Порядку).

Комісія приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;

- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

Рішення оформляються протоколом, у якому за наявності підстав зазначаються пропозиції щодо перерахунку коштів на рахунок боржника. Протокол підписується всіма членами комісії і подається Голові правління Пенсійного фонду України, який не пізніше трьох робочих днів приймає рішення про виділення коштів.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону (п. п. 8-11 Порядку).

Системний аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що судові рішення, за якими на територіальний орган ПФУ (боржник) покладено обов`язок з виплати коштів на користь відповідної фізичної особи (стягувач) мають бути включені до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Реєстр ведеться органом ПФУ, якого визначено боржником у рішенні. Після занесення рішення в реєстр, боржником здійснюється розрахунок заборгованості, який разом із необхідним пакетом документів направляється до ПФУ для підтвердження відповідною комісією суми, що підлягає виплаті. За результатами розгляду поданого розрахунку комісією ПФУ приймається рішення про наявність/відсутність підстав для виплати суми, зазначеної у розрахунку.

Процедура функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього, визначена Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління ПФУ від 26.09.2019 року №20-1 (далі - Порядок №20-1).

Пунктом 8 Порядку №20-1 передбачено, що відповідальна особа вносить до реєстру наявну інформацію про:

- рішення суду (вид (постанова, рішення, ухвала); найменування суду, що його постановив; дата постановлення рішення суду та дата набрання ним законної сили; номер судової справи; стислий зміст рішення про зобов`язання вчинити певні дії («про призначення пенсії», «про перерахунок пенсії», «про виплату пенсії» тощо); дата надходження рішення до боржника);

- прізвище, ім`я, по батькові стягувача, дату його народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- період, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення суду;

- суму нарахованої на виконання рішення суду пенсії, що залишається невиплаченою, із зазначенням акта законодавства, згідно з яким проведено таке нарахування;

- виплату коштів на підставі рішення суду:

- виплачена сума;

- місяць та рік, у якому кошти виплачені.

При цьому, у разі смерті стягувача вноситься інформація про дату його смерті, а також прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи (осіб), яка має (які мають) право на одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю стягувача (пп. 3 п. 8 Порядку №20-1).

Відповідальна особа вносить дані до реєстру на підставі:

- належним чином завіреної копії судового рішення (оригіналу виконавчого документа) з відміткою про дату надходження до боржника;

- рішення органу Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) та/або виплату пенсії;

- відомостей електронної пенсійної справи про суму, нараховану на виконання рішення суду; розрахунок суми, що підлягає виплаті, формується в помісячному розрізі. Якщо за рішенням проведено часткову виплату донарахованої суми, зазначаються: нарахована за рішенням суду сума, виплачена сума та різниця, що залишається невиплаченою;

- документів, що дають право на одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю стягувача (п. 9 Порядку №20-1).

З наведених норм вбачається, що у разі смерті стягувача відповідальна особа органів ПФУ вносить до реєстру наявну інформацію про дату його смерті, а також ПІБ, рнокпп або серію та номер паспорта особи, яка має право на одержання недоотриманої стягувачем пенсії. Вказана інформація вноситься на підставі документів, що дають право на одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю стягувача.

Щодо переліку необхідних документів, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 3 п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 року №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Означеним Порядком не передбачено переліку документів, необхідних для проведення запитуваної позивачем виплати.

Водночас приписами п. 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1 передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Положення означених вище норм вказують на те, що інформація про смерть стягувача та відомості про особу, яка має право на одержання недоотриманої ним пенсії, вносяться уповноваженим працівником територіального органу ПФУ, в якому обліковувався стягувач, до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, на підставі відповідної заяви такої особи, свідоцтва про смерть стягувача, а також документів, які підтверджують родинні стосунки та посвідчують особу заявника.

З наведеного слідує, що пенсійним законодавством не передбачений обов`язок члена сім`ї померлого пенсіонера (у даному випадку стягувача за рішенням суду) надавати до органів ПФУ рішення суду про заміну стягувача у випадку його смерті для отримання невиплаченої йому за життя пенсії, у зв`язку із чим, посилання відповідача на ненадання відповідного рішення, як на підставу для відмови у внесенні даних позивача до реєстру, як особи, яка має право на отримання пенсійних коштів за рішенням суду по справі №5401741/19, є протиправним та необґрунтованим.

Отже, враховуючи наявність у позивача права на отримання пенсії, що належала її чоловіку - ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку із його смертю, зважаючи на своєчасне звернення позивача до пенсійного органу ПФУ, де обліковувався померлий пенсіонер, із відповідною заявою та необхідним переліком документів, як то передбачено пенсійним законодавством, суд вважає, що персональні дані позивача мають бути внесені до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, як особи, яка має право на одержання недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахованої відповідно до судового рішення від 09.09.2019 року №540/1741/19.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо відмови у внесенні даних позивача як особи, яка має право на одержання недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахованої згідно судового рішення, до відповідного реєстру.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення її даних до реєстру, натомість їй було надано відмову, у зв`язку із чим, права позивача підлягають поновленню саме шляхом визнання протиправними вказаних дій пенсійного органу.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Судовий збір відшкодовується згідно приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у внесенні даних ОСОБА_1 як особи, яка має право на одержання недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахованої відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року в справі №540/1741/19 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційний номер рішення в реєстрі - 52996).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області внести дані ОСОБА_1 як особи, яка має право на одержання недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, нарахованої відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року в справі №540/1741/19 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційний номер рішення в реєстрі - 52996).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112010200