Рішення № 92134577, 12.10.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1616/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення від 16.03.2020 року №0087235105,

встановив:

22 червня 2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі – відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 16.03.2020 №0087235105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 5858,72 грн. за період з 10.02.2018 до 10.02.2020 та нарахована пеня у розмірі 9272,52 грн.

Ухвалою від 25.06.2020 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.07.2020, позивачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням ) сторін.

Ухвалою суду від 07.09.2020 задоволено клопотання представника позивача та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 22.09.2020 о 09:30 год.

Ухвалою суду від 22.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 08.10.2020 о 09:30 год.

Ухвалою суду від 08.10.2020 року закрито підготовче провадження, ухвалено подальший розгляд справи №540/1616/20 здійснювати в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначає, що 05.05.2020 року він отримав рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування мені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0087235105 від 16.03.2020 року, яким застосовано штраф у розмірі 5858,72 грн. та нараховано пеню за період з 10.02.2018 року по 10.02.2020 року в розмірі 9272,52 грн. Позивач зазначає, що пеня та штрафні санкції нараховані за період з 10.02.2018 року по 18.10.2019 року через помилкову сплату ЄСВ за 2017 рік на інший казначейський рахунок. Стосовно нарахування штрафних санкцій та пені за період з 2 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року, то позивач визнає правомірність застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 3677,68 грн. та правомірність нарахованої пені в розмірі 3964,95 грн. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

17 липня 2020 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у 2017-2019 роках, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач перебував у статусі фізичної особи-підприємця. Законодавством визначено, що фізичні особи-підприємці, сплачують єдиний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Відповідач стверджує, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування і є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов`язкової звітності за себе, як фізичні особи-підприємці. Сплата єдиного соціального внеску у такому разі не здійснюється подвійно, адже за фізичну особу-підприємця, яка працює найманим працівником, єдиний соціальний внесок сплачує роботодавець (утримань єдиного соціального внеску із заробітної плати немає). Згідно облікових даних за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) 09.02.2018 позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 2017 рік у сумі 8448,00 грн. дана сума погашалась невчасно, що призвело до нарахування пені та штрафів. Аналогічна ситуація склалась стосовно нарахувань за період з 2 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року. З огляду на зазначене та у зв`язку із наявністю богу з єдиного соціального внеску у позивача, вважає позов таким що не підлягає задоволенню.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі з 23.11.2015 за номером 10000000516262, як платник єдиного внеску.

05 травня 2020 року на адресу позивача надійшло рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0087235105 від 15 лютого 2020 року.

Спірним рішенням на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафи у розмірі 5858,72 грн., що є 20% від суми несвоєчасно сплаченого єдиного внеску та нараховано пеню в розмірі 9272,52 грн., що є 0,1% від суми недоїмки, всього на 15131,24 грн.

Позивач оскаржив рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0087235105 від 15 лютого 2020 року до Державної податкової служби України, втім, 04 червня 2020 року рішенням про результати розгляду скарги №18172/6/99-00-08-06-01-06 скаргу залишено без задоволення, а спірне рішення без змін.

Позивач не погодився з такою позицією відповідача та звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні справи по суті суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010р. №2464 (далі - Закон №2464), Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом МФУ від 20.04.2015р. №449 ( далі - Інструкція №449).

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно п.4 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, серед інших, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пп. 1, 4 п.2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464).

Частинами 11 та 12 статті 9 Закону №2464 визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 25 Закону №2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Зазначені положення Закону кореспондуються з положеннями п.1 Розділу VІ Інструкції №449, згідно яких до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абз.2 п.2 Розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 (в редакції, що діяла до 01.01.2015 року) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно внесених змін до п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464 (в редакції, що діяла з 01.01.2015 року) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. (ч.ч. 10, 13 ст.25 Закону №2464).

При зверненні з даним позовом до суду ФОП ОСОБА_1 не заперечує факт несвоєчасної сплати єдиного внеску в періодах, за які йому спірним рішенням від 16 березня 2020 року №0087235105 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі застосувало штрафні санкції та нарахувало пеню, зокрема за період з 2 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року.

Натомість позивач стверджує, що нарахування з ЄСВ за 2017 рік сплачено ним на інший казначейський рахунок, а тому відсутні правові підстави вважати таку сплату «несплатою або несвоєчасною сплатою», оскільки сплата ЄСВ все ж відбулась, хоча й на помилковий рахунок.

З цього приводу суд враховує, що в п.п.14-16 постанови Верховного Суду в справі №821/1897/17 від 14.08.2018 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75906682) зазначено наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхили доводи контролюючого органу, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ, оскільки у зазначених платіжних дорученнях було відповідне посилання на сплату ЄСВ, позивач у встановлені законодавством строки подав до банку (державного казначейства) платіжні доручення про сплату ЄСВ, які були прийняті, і хоча кошти були помилково перераховані на інший казначейський рахунок, позивачем в подальшому було самостійно виявлено помилку та здійснено повернення вказаних сум ЄСВ шляхом перерахування коштів на правильний рахунок.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем зобов`язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені законодавством терміни для здійснення такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

Дана ситуація аналогічна ситуації, яка склалась в даній справі з приводу нарахувань з ЄСВ за 2017 рік, які були сплачені на невідповідний рахунок (зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву), а тому суд застосовує ч.5 ст.242 КАС України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

Згідно облікових даних за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) 09.02.2018 позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 2017 рік у сумі 8448,00 грн. Вказана сума погашалася:

16.04.2018 у сумі 2457,18 грн., у зв`язку із чим нараховано пеню за період з 10.02.2018 по 16.04.2018 у сумі 162,17 грн., та штраф у сумі 491,44 грн.;

18.10.2019 у сумі 5990,82 грн., у зв`язку із чим нараховано пеню за період з 10.02.2018 по 18.10.2019 у сумі 3690,35 грн., та штраф у сумі 1198,16 грн.

Таким чином нарахування пені в розмірі 3852,35 та застосування штрафу в розмірі 1689,60 грн. за 2017 рік є помилковим, оскільки позивач вчасно та в повному обсязі сплатив нарахування з ЄСВ за 2017 рік, але на помилковий казначейський рахунок (платіжне доручення №Р24А367256236А88619 від 08.02.2018 року).

Стосовно періоду з 2 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року, суд враховує наступне.

З інтегрованої картки позивача за платежем 70 7104000000 встановлено наступне:

19.04.2018 року позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 1 квартал 2018 рік у сумі 2457,18 грн. Вказана сума фактично погашена 18.10.2019, у зв`язку із чим за несвоєчасну сплату нараховано пеню за період з 20.04.2018 по 18.10.2019 у сумі 1344,08 грн., та штраф у сумі 491,44 грн.

19.07.2018 року позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 2 квартал 2018 рік у сумі 2457,18 грн. Вказана сума фактично погашена 24.10.2019, у зв`язку із чим за несвоєчасну сплату нараховано пеню за період з 20.07.2018 по 24.10.2019 у сумі 1135,22 грн., та штраф у сумі 491,44 грн.

19.10.2018 року позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 3 квартал 2018 рік у сумі 2457,18 грн. Вказана сума погашалася:

24.10.2019 у сумі 297,00 грн., у зв`язку із чим нараховано пеню за період з 20.10.2018 по 24.10.2019 у сумі 109,89 грн., та штраф у сумі 59,40 грн.;

02.12.2019 у сумі 2160,18 грн., у зв`язку із чим нараховано пеню за період з 20.10.2018 по 02.12.2019 у сумі 883,51 грн., та штраф у сумі 432,04 грн.

21.01.2019 року позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 4 квартал 2018 рік у сумі 2457,18 грн. Вказана сума фактично погашена 02.12.2019, у зв`язку із чим за несвоєчасну сплату нараховано пеню за період з 22.01.2019 по 02.12.2019 у сумі 774,01 грн., та штраф у сумі 491,44 грн.

19.04.2019 року позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 1 квартал 2019 рік у сумі 2754,18 грн. Вказана сума фактично погашена 02.12.2019, у зв`язку із чим за несвоєчасну сплату нараховано пеню за період з 20.04.2019 по 02.12.2019 у сумі 625,20 грн., та штраф у сумі 550,84 грн.

19.07.2019 року позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 2 квартал 2019 рік у сумі 2754,18 грн. Вказана сума фактично погашена 02.12.2019, у зв`язку із чим за несвоєчасну сплату нараховано пеню за період з 20.07.2019 по 02.12.2019 у сумі 374,57 грн., та штраф у сумі 550,84 грн.

21.10.2019 року позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 3 квартал 2019 рік у сумі 2754,18 грн. Вказана сума фактично погашена 02.12.2019, у зв`язку із чим за несвоєчасну сплату нараховано пеню за період з 22.10.2019 по 02.12.2019 у сумі 115,68 грн., та штраф у сумі 550,84 грн.

20.01.2020 року позивачу було нараховано зобов`язання з єдиного внеску за 4 квартал 2019 рік у сумі 2754,18 грн. Вказана сума фактично погашена 10.02.2020, у зв`язку із чим за несвоєчасну сплату нараховано пеню за період з 21.01.2020 по 10.02.2020 у сумі 57,84 грн., та штраф у сумі 550,84 грн.

Позивач не заперечує проти порушення термінів сплати нарахувань з ЄСВ за період з 2 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року, але просить визнати протиправним та повністю скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування мені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0087235105 від 16.03.2020 року.

Суд погоджується із правомірністю нарахування контролюючим органом штрафу в розмірі 4196,12 грн. та пені в розмірі 5240 грн. за несвоєчасну сплату ЄСВ за період з 2 кварталу 2018 року по 4 квартал 2019 року.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем доведено часткову протиправність рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування мені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0087235105 від 16.03.2020 року, в частині застосування штрафу в розмірі 1689,60 грн. та нарахування пені в розмірі 3582,52 грн., як наслідок останнє визнається протиправним та скасовується в цій частині. Стосовно застосування штрафу в розмірі 4169,12 грн. та нарахування пені розмірі 5240 грн. рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування мені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0087235105 від 16.03.2020 року є правомірним та скасуванню не підлягає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Позивач виклав три вимоги, з яких дві немайнового характеру (визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії) та одна майнового характеру (визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)).

З урахуванням задоволеної частини майнових вимог стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 307,73 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення від 16.03.2020 року №0087235105 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування мені за несплату (неперерахування) або за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0087235105 від 16.03.2020 року, в частині застосування штрафу в розмірі 1689,60 грн. та нарахування пені в розмірі 3582,52 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 307,73 грн. (триста сім гривень 73 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 111060000