Рішення № 92134355, 12.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 жовтня 2020 року № 520/11079/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд

визнати незаконним та скасувати рішення № 3870-14/20 від 06.02.2019 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до положень ст.12 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію за вислугою років відповідно до ст.12 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (в ред. на момент вступу на службу, до внесення змін Законом № 3668-VI від 08.07.2011) з моменту звернення, а саме з 28.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на момент вступу на службу Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачав, що для призначення пенсії на пільгових умовах необхідним є стаж понад 20років. Відповідно вказані норми повинні були бути застосовані відповідачем при розгляді заяви про призначення пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 позивачу поновлено строк на звернення до суду та відкрито спрощене провадження.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у спірних правовідносинах управління діяло у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши дії відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Наказом ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» від 23.08.2017 № 132/О.С-17 позивач звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за пунктом 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» .

Відповідно до згаданого наказу вислуга років на день звільнення складала у календарному обчисленні 20 років, 00 місяців, 20 днів, у пільговому обчисленні 23 роки, 03 місяці, 11 днів.

28.01.2019 позивач звернувся із заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з заявою про подання документів до відповідного тероргану ПФУ щодо призначення пенсії за вислугу років.

З урахуванням положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» затвердженого постановою правлення ПФ України від 30.01.2007 № 3-1 до ГУ ПФУ в Харківській області направлено відповідні матеріали щодо призначення пенсії (лист № 22/43/-1353-Гв-19 від 19.02.2019).

Листом від 06.02.2019 № 3870-14/20 від 06.02.2019 відповідач повернув матеріали у зв`язку з відсутністю права на пенсію, оскільки відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше, тоді як календарна вислуга позивача на момент звільнення складає 20 років, 00 місяців та 20 днів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально- виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально- виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно п."б" ст.12 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення мають, в тому числі, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

У силу вимог п. "а" статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше .

Як встановлено судом та не є спірною обставиною між сторонами, що календарна вислуга років позивача на момент звільнення складає 20 років, 00 місяців та 20 днів.

Із доводами позивача щодо необхідності застосування положень Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону від 01.01.1996, які діяли на час зарахування позивача до органів внутрішніх справ, оскільки зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися, суд додатково зазначає таке.

Пункт «а» ст. 12 Закону № 2262-XII, в редакції станом на 2001 рік визначав, що право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року викладено в новій редакції п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII, а саме: «Пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. "б" - "д", "ж" ст. 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема в період з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше»

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений і у ч.1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, пенсія може бути призначена лише з моменту набуття особою права на пенсію.

Оскільки позивач за призначенням пенсії звернувся 28.01.2019 після звільнення, відтак до вказаних правовідносин застосовуються норми, що діють на час виникнення права на пенсію, а не на час початку проходження служби, що дає право на пільгове призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена також Касаційним адміністративним судом Верховного Суду в постанові від 19.09.2018 року по справі №725/1959/17(К/9901/16562/18), від 22.11.2018 року по справі №161/4876/17 (К/9901/2113/18).

Тобто, застосуванню до даних правовідносин підлягає редакція пункту «а» ст. 12 Закону №2262-XII, яка визначає право на призначення пенсії за вислугою років, виходячи з наявності відповідної кількості календарних років вислуги на момент звільнення.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що стаж позивача за вислугу років не достатній для призначення пенсії на підставі пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції після 01.11.2011), суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 241-243, 245, 246, 294-296 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.