Рішення № 92134271, 12.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 р. № 520/9685/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) (вул. Клочківська, буд. 228-П, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 14321742) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у розрахунку та виплаті позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 02.08.2017 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, яку він отримував під час проходження військової служби та індексації грошового забезпечення; зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 02.08.2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, яку він отримував під час проходження військової служби та індексації грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було протиправно розраховано та виплачено йому грошову компенсацію за не використані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 02.08.2017 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, яку він отримував під час проходження військової служби та індексації грошового забезпечення, право на що підтверджено у судовому порядку в рамках розгляду справ №520/1364/2020 та № 520/12303/19.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що у спірних правовідносинах діяв правомірно, оскільки спірні виплати не входять до складу видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

У відповіді на відзив позивач підтримав свою правову позицію, викладену в позові, посилаючись на висновки Верховного Суду у справах №522/2738/17 та №638/9697/17, та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині 9951 (Харківський прикордонний загін).

02.08.2017р. наказом Начальника Харківського прикордонного загону № 325-ос позивача звільнено у запас та виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 02.08.2017р.

Під час служби у Військовій частині 9951 позивач у 2016 - 2017 роках - по дату виключення із списків частини, отримував в складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду (далі - ЩДГВ), що підтверджується особистими картками грошового забезпечення за 2016, 2017 роки.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 р. у справі № 520/12303/19, яке набрало законної сили, було зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 02.08.2017 року.

27.02.2020 року на виконання вказаного рішення суду позивачу було виплачено 30766,83 грн. індексації грошового забезпечення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 р. у справі № 520/1364/2020, яке набрало законної сили, було зобов`язано Військову частину 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 02 серпня 2017 року.

На виконання вказаного рішення, 15.06.2020 року позивачу було виплачено грошові кошти в сумі 7735,50 грн.

Позивач звернувся до відповідача 18.06.2020 року з заявою, в якій просив роз`яснити, за який період йому було сплачено компенсацію за додаткову відпустку та чи здійснено йому нарахування та виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із урахуванням ЩДГВ та індексації грошового забезпечення.

У відповідь на заяву відповідачем надано лист від 26.06.2020р. №11/Т-58/6572 в якому, підтверджено виплату 7735,50 грн. на виконання рішення суду по справі №520/1364/2020 та зазначено, що компенсація за відпустки виплачується без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, оскільки винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, відповідно до Інструкції від 02.02.2016 №73, а індексація не є складовими місячного грошового забезпечення та відповідно не включається до розрахунку компенсації за невикористану додаткову відпустку згідно з Наказом від 25.06.2018 №558.

Позивач вважав вказані посилання безпідставними, та звернувся до суду з метою захисту своїх прав на належний розрахунок та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, право на яку підтверджено судовим рішенням по справі №520/1364/2020.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 та 2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ( надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Підпунктом 5 пункту 1 ПКМУ від 22 вересня 2010 року №899, що був чинним на момент проходження позивачем служби, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до п. 3 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №73 від 02.02.2016 року, що діяла на момент проходження позивачем служби, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Згідно з п. 5 вказаної Інструкції №73 виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами (але не раніше дня видання наказу про призначення), і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних начальників (командирів)).

Пунктом 8 Інструкції №73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Разом з тим, згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Вказану правову позицію підтверджено Верховним Судом в постанові від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім, щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.

Суд вказує, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка виплачувалась позивачу згідно ПКМУ від 22 вересня 2010 року №899 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, має постійний характер, позивачем отримувалась постійно по день звільнення з військової служби, що підтверджується особистими картками грошового забезпечення за 2016, 2017 роки.

Таким чином, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення, відсутні.

Вказану правову позицію підтверджено Верховним Судом в постановах від 16.05.2019 року у справі №826/11679/17, від 31.07.2019 року у справі №826/3398/17, від 06.02.2019 року у справі №522/2738/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка позивачем отримувалась постійно по день звільнення з військової служби, повинна враховуватися в розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Стосовно індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425, що діяла на момент проходження позивачем служби, індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення не регулюється положеннями Закону № 2011-XII.

Чинне законодавство передбачає єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, до якого враховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та індексація, а тому, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення повинна враховуватися у складі грошового забезпечення під час нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 03.04.2019 року у справі №638/9697/17.

Право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 року по 02.08.2017 року підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 р. у справі № 520/12303/19, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення, що виплачена позивачу на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 р. у справі № 520/12303/19, повинна враховуватися в розрахунку грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Зазначене свідчить на користь того, що відповідачем було неналежно виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 р. у справі № 520/1364/2020.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення інших витрат ним суду не надано.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) (вул. Клочківська, буд. 228-П, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 14321742) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Військової частини 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) (вул. Клочківська, буд. 228-П, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 14321742), які полягають у розрахунку та виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 02.08.2017 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, яку він отримував під час проходження військової служби та індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину 9951 (Харківський прикордонний загін, 4 прикордонний загін) (вул. Клочківська, буд. 228-П, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 14321742) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 02.08.2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, яку він отримував під час проходження військової служби та індексації грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.