Ухвала суду № 92134230, 12.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання відмови у прийнятті до розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні

12 жовтня 2020 р. Справа № 520/13088/2020

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні №61465207,-

ВСТАНОВИВ:

Заявником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву, в якій заявник просить суд замінити вибулого Стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053), у виконавчому провадженні №61465207, яке перебуває у Приватного виконавця Попляка Володимира Володимировича та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 12.06.2017 року №10793 про стягнення заборгованості по Угоді про надання особистого кредиту № 500992618 в загальній сумі 44971,66 грн.

Вирішуючи питання стосовно наявності правових підстав для розгляду даного процесуального документа у порядку адміністративного судочинства, суд зазначає, що заявник звернувся до суду з заявою, в якій містяться посилання на норми ст.379 КАС України, змістом якої встановлено порядок та правові підстави заміни сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Звернення до адміністративного суду реалізовується шляхом пред`явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом рішення, яке після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред`явлення його до примусового виконання.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України регламентовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З огляду на правову конструкцію зазначеної норми, суд зазначає, що положення статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно заміни сторони виконавчого провадження застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист. Можливості розгляду за правилами адміністративного судочинства питання заміни сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито не на підставі судового рішення, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.

Як вбачається з поданої заяви, заявник просить суд замінити сторону у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису нотаріуса, а не судового рішення Харківського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції.

Суд зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суперечить нормам чинного процесуального законодавства України та не відповідає засадам адміністративного судочинства України.

В обґрунтування доводів заяви про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса заявник посилається на положення Цивільного кодексу України, що спонукає до висновку про розгляд вказаного подання за правилами цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 442 Цивільного процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

За приписами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Отже, Цивільним процесуальним кодексом, на відміну від Кодексу адміністративного судочинства, передбачена можливість заміни сторони виконавчого провадження не лише при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та їх посадових осіб.

Крім того, положення статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", регулюють питання оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби чи приватних виконавців, а не питання заміни сторони у виконавчому провадженні.

Суд враховує, що згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, рішенням у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 Європейський суд з прав людини у пункті 24 визначив, що фраза "встановлено законом" поширюється не лише на основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, вимога про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) у виконавчому провадженні № 61465207 не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов`язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у даному виконавчому провадженні підлягає вирішенню за нормами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України.

Приписами пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд, керуючись положеннями ч. 6 ст. 7 КАС України, вважає за необхідне застосувати до поданої заяви 1 ч. 1 ст. 170 КАС України і відмовити у прийнятті даної заяви до розгляду.

Питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів, про що і належить роз`яснити заявнику.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст.ст.170, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні №61465207.

Роз`яснити заявнику, що розгляд вказаної заяви віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити заявнику, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду із заявою з того самого предмету і підстав, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання, проте, може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Ухвалу складено та підписано 12 жовтня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.