Рішення № 92132482, 05.10.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер № 225/1297/19

Провадження № 2/225/4/2020

Дзержинський міський суд Донецької області

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2020 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

з участю

секретаря Бондарчук Т.І.,

представника позивача Зайцевої О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Брацила Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за безобліково спожиту електроенергію в розмірі 38566 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що споживач ОСОБА_1 , який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , в порушення, безобліково споживав електроенергію шляхом самовільного підключення електроустановок до електричної мережі іншого споживача з порушенням схеми обліку. Виявлене порушення зафіксовано в акті про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 220897 від 04.09.2018 року. Тому, відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 року з наступними змінами та доповненнями, відповідачу нарахована сума необлікованої електричної енергії у розмірі 48207 грн. 87 коп. В вересні 2018 року споживач частково сплатив вартість необлікованої електричної енергії в сумі 9641 грн. 87 коп., залишок невідшкодованої суми складає 38566 грн.

На момент подачі позовної заяви до суду, сума спричиненої шкоди відповідачем на користь позивача не відшкодована.

Ухвалою судді Дзержинського міського суду Донецької області Ткач Г.В. від 21.03.2019 року було відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено судовий розгляд, який вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 30.05.2019 задоволено заявлений представником відповідача ОСОБА_2 відвід головуючому судді Ткач Г.В.

Ухвалою судді Дзержинського міського суду Донецької області Качаленком Є.В. від 03 червня 2019 року дана цивільна справа була прийнята до свого провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 23 липня 2019 року задоволено заявлений представником відповідача ОСОБА_2 відвід головуючому судді Качаленку Є.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана цивільна справа 23 липня 2019 року була розподілена судді Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєву Є.В.

Ухвалою судді Дзержинського міського суду Донецької області від 24 липня 2019 року зазначена вище цивільна справа була прийнята до провадження та по справі призначено судове засідання.

Представниця позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач, його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнали частково. В обґрунтування своїх заперечень суду повідомили, що акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення складений позивачем відповідно до Методики, яка на той час втратила чинність. Відповідно, представниками позивача була нарахована сума збитків за останні 3 роки, із встановленням сили струму 19 А. В той час, як переймачі витримують силу струму 10 А. Отже, вважають, що при розрахунку збитків позивачем завищено потужність споживання електроенергії, тому сума нарахованих збитків є завищеною. Також, суду повідомили, що відповідач в вересні 2018 року частково сплатив суму збитків у розмірі 9641 грн. 87 коп., при цьому регулярно сплачує послуги за електричну енергію. Крім того, відповідач суду зазначив, що цю квартиру він купив під час сумісного проживання з дружиною, тому всі витрати по ній вони повинні нести солідарно.

Вислухавши всіх учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до представленої довідки з КП «Торецьккомсервіс» від 27.11.2018 року (а.с. 11) відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та відповідно є споживачем електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2018 року в ході перевірки дотримання споживачем Правил користування електричної енергії працівниками Торецького РЕМ за вищевказаною адресою в квартирі було виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі іншого споживача з порушенням схеми обліку. При проведенні контрольного огляду дане порушення не могло бути зафіксовано. За наслідками перевірки був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення № 220897 від 04.09.2018 року (а.с. 6-7).

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до п. 37 "Правил користування електричною енергією для населення" № 1357 від 26 липня 1999 року (далі Правил), в редакції, яка діяла на час виявлення порушення енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов Правил користування електроенергією.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, в тому числі, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку.

Згідно до п. 48 Правил, в редакції, яка діяла на час виявлення порушення споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.

Порядок складання актів про порушення споживачем визначено у п. 53 цих Правил, в редакції, яка діяла на час виявлення порушення, відповідно до якого, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил, фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

Представлений акт від 04.09.2018 року № 220897, складений у визначеному порядку, містить три підписи представників постачальника із зазначенням факту порушення та підпис споживача ОСОБА_1 , який зареєстрований і фактично проживає за вказаною адресою і був присутнім при складанні акту. При цьому, відповідач будь-яких зауважень в актах не зазначив (а.с. 6-7).

У відповідності до вимог п.п. 3.3 підпункт "в" Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року № 782/12656, в редакції, яка діяла на час нарахування збитків, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричної мережі після припинення електропостачання у зв`язку з порушенням ПКЕЕН № 1357 від 26 липня 1999 року, в редакції, яка діяла на час виявлення порушення, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється із дня припинення електропостачання електроустановки споживача до дня повторного припинення електропостачання, але не більше ніж за три роки.

Відповідно до розрахунку збитків за актом про порушення № 220897 (а.с. 8-9) відповідачу було проведено розрахунок суми не облікованої електроенергії в розмірі 48207 грн. 87 коп.

Згідно квитанції від 11.09.2018 відповідач ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків сплатив позивачу кошти в сумі 9641 грн. 87 коп.

Залишок невідшкодованих відповідачем збитків на час розгляду цієї справи складає 38566 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.

Згідно ч. 1 і ч. 4 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Так, за результатами розгляду клопотання представника відповідача, суд ухвалою від 26.12.2019 у справі призначив електротехнічну експертизу.

Згідно висновку експерта № б/н від 30.06.2020 вбачається, що ділянка електричної мережі, наведена на схемі електропостачання споживача з Акту про порушення № 220897 від 04.09.2018 здатна витримувати максимальний тривалий струм 10А.

Дослідженням встановлено відповідність рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕн, оформлене протоколом № 1 від 05 вересня 2018 року, і розрахунок збитків за Актом про порушення ПКЕЕн № 220897 від 04 вересня 2018 року вимогам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04 травня 2006 року, яка діяла на момент засідання комісії.

Проте, експерт в своєму висновку відмітив, а потім підтвердив і в судовому засіданні про неможливість з технічної точки зору протікання наведеною на схемі Акту ділянкою електричної мережі струму величиною 19А, який був застосований при вищевказаному розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, проаналізувавши обставини справи, суд вважає висновок експерта за результатами проведення судової електротехнічної експертизи, який підтверджує доводи представника відповідача, що ділянка електричної мережі, яка наведена на схемі електропостачання споживача з Акту про порушення № 220897 від 04.09.2018 здатна витримувати максимальний тривалий струм 10 А, належним і достатнім доказом у даній справі.

Крім того, суд зазначає, що при дослідженні обставин у даній справі і складенні висновку експерт керувався, зокрема Правилами користування електричною енергією для населення, затверджені постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999, з наступними змінами та доповненнями та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, з наступними змінами та доповненнями, в редакціях, які діяли на час виявлення порушення та на момент засідання комісії.

При цьому, експерт взяв до уваги той факт, що на теперішній час Методика № 562 від 04.05.2006 втратила чинність і на даний час розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила № 312 від 14.03.2018) виконується у відповідності до п. 8.4 цих Правил.

Відповідно до п.8.4 п.п. 8.4.2. Правил № 312 від 14.03.2018 визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, як, зокрема

6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;

7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;

Згідно п.п. 8.4.13. Правил, у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави, а саме: Wдоп.с.п. = Pс.п. * t вик.с.п., де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази Pс.п. = I * Uном.фаз. * cos (ф), де I - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтвердив експерт в судовому засіданні, вказані на схемі Акту автоматичні вимикачі мають номінальний струм 10А.

Враховуючи величини номінальних струмів, позначених на схемі електропостачання споживача автоматичних вимикачів, що становлять 10А, експертом в своєму висновку констатовано, що ділянка електричної мережі, наведена на схемі електропостачання споживача з Акту про порушення № 220897 від 04.09.2018 здатна витримувати максимальний тривалий струм 10А.

Оскільки наявним в матеріалах справи висновком експерта № б/н від 30.06.2020 підтверджується неможливість з технічної точки зору протікання наведеною на схемі Акту ділянкою електричної мережі струму величною 19А, який був застосований при вищевказаному розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, так як дослідженням встановлено, що максимальна величина даного струму становить 10А, тому при розрахунку збитків повинна бути застосована максимальна величина струму саме 10А.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

В частині другій цієї статті зазначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

В той час, як згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв`язку з тим, що спірна ділянка електричної мережі здатна витримувати максимальний тривалий струм 10А, суд вважає необхідним до даних правовідносин при обчисленні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії застосувати саме Правила № 312 від 14.03.2018, в редакції, яка діє на час розгляду і вирішення цієї справи.

Відтак, суд, перевіривши розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, наданий представником відповідача, встановив, що заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку складає 15730 грн. 69 коп., із розрахунку 48207 грн. 87 коп. /4,18 * 2,2, що дорівнює 25372 грн. 56 коп. - 9641 грн. 87 коп.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, заборгованість, яка виникла за споживання електричної енергії, неврахованої приладом облікуповинна бути стягнена з відповідача ОСОБА_1 .

При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що виникла заборгованість за необліковану електроенергію повинна бути стягнена в солідарному порядку з відповідача та його колишньої дружини ОСОБА_3 , оскільки відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Так як позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в ході розгляді справи в суді клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_3 , в якості співвідповідача по справі, представниця позивача не заявляла, тому сума збитків повністю повинна бути стягнена з відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги частково доведеними, тому підлягають частковому задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, що підтверджено документально: платіжним дорученням № 13293 від 21.02.2019 (а.с. 4) у розмірі 1921 грн.

Згідно рахунку № 146 від 22.01.2020 відповідач ОСОБА_1 сплатив судові витрати на проведення експертизи в сумі 9420 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, судовий збір та витрати на проведення експертизи, підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 259, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку у розмірі 15730 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять) грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» понесені витрати на сплату судову збору у розмірі 1263 (одна тисяча двісті шістдесят три) грн. 82 коп.

Стягнути з акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на проведення експертизи у розмірі 3222 (три тисячі двісті двадцять дві) грн. 58 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Якщо повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції ЦПК України (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Суддя Є.В. Челюбєєв