Рішення № 92132174, 29.09.2020, Вишгородський районний суд Київської області

29.09.2020 Справа № 363/507/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого–судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Петранюк П.Д.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

позивач звернуся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що транспортним засобом під керуванням відповідача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, його автомобілю завдано шкоди, а тому, уточнивши позовні вимоги, на її відшкодування просить стягнути з ОСОБА_3 як особи, яка завдала шкоду, на відшкодування матеріальної шкоди 14 138 грн. 52 коп., витрати по транспортуванню пошкодженого транспортного засобу в розмірі 460 грн., витрати по виготовлення звіту про незалежну оцінку в розмірі 500 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 275,60 грн.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в суді проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що вказану шкоду позивачу має відшкодовувати страхова компанія, в якій ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність в разі настання дорожньо-транспортної пригоди, коли розмір матеріальної шкоди завданої майну позивача не перевищує ліміт відповідальності за полісом.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що ОСОБА_3 , 27.09.2015 року о 21 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , по Броварському проспекту в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдання матеріальних збитків та порушення вимог п.13.1 ПДР.

27.09.2015 року, у зв`язку із значним пошкодженням автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 позивач замовив транспортні послуги у ПП ОСОБА_4 , а саме транспортування пошкодженого автомобіля з Броварського проспекту до вул. Велика Кільцева, 56, в м. Києві, що підтверджується актом виконаних робіт №006255.

За надані послуги позивач сплатив 460 грн., що підтверджується квитанцією №006255 від 27.09.2015 року.

28.09.2015 року автомобіль «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 оглянуто оцінювачем ОСОБА_5 та складено акт №3234-1 огляду транспортного засобу (дефектна відомості).

За заявою позивача від 28.09.2015 року про проведення автотоварознавчого дослідження транспортного засобу, спеціаліст ОСОБА_5 14.01.2016 року склав звіт №3234-1 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно вказаного звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 складає 27 491 грн. 19 коп., а вартість матеріального збитку завданого власнику вказаного автомобіля складає 15 325 грн. 67 коп.

14.01.2016 року складена ремонтна калькуляція №3234-1, щодо автомобіля «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_2 , згідно якої вартість ремонту вищезазначеного автомобіля складає 27491,19 грн.

Відповідно до рахунку №3234-1 від 15.01.2016 року вартість проведення автотоварознавчого дослідження складає 500 грн., які оплачені позивачем, що підтверджується квитанцією №0.0.492951149.1 від 20.01.2016 року.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.11.2015 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 ККпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із витягу із пошукової бази даних Моторно (транспортного) страхового бюро України станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди, тобто 27 вересня 2015 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «СК «Скайд», про що укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та видано Поліс №АІ 7017381.

Згідно заяви від 25.12.2015 року позивач звернувся до ПАТ «СК «СКАЙД» про відшкодування матеріального збитку, отриманого в результаті дорожньо-транспортної пригоди згідно полісу страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Листом від 11.01.2016 року вих.№97К ПАТ «СК «СКАЙД» відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п. 37.1.3 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивач провів відновлювальний ремонт транспортного засобу та не зберіг його у стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до неможливості визначення страховиком розміру заподіяної шкоди.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 липня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 14 138,52 грн., витрати по транспортуванню пошкодженого транспортного засобу - 460,00 грн, витрати по виготовлення звіту про незалежну оцінку - 500,00 грн. У частині позовних вимог до ПАТ «СК «Скайд» відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 09 лютого 2017 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ПАТ «СК «Скайд» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ПАТ «СК «Скайд» на користь позивача грошові кошти у якості відшкодування шкоди завданої внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 15 352,67 грн.; пеню у розмірі 1 841,32 грн.; 3 % річних - 139,44 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 587,83 грн., а всього - 17 921,26 грн. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 липня 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 09 лютого 2017 року в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 14 138,52 грн., витрати по транспортуванню пошкодженого транспортного засобу 460,00 грн., витрати по виготовлення звіту про незалежну оцінку - 500,00 грн. та витрати по сплаті судового збору - 275,60 грн., скасовано, а справу № 363/507/16-ц в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 14 138,52 грн., витрат по транспортуванню пошкодженого транспортного засобу 460,00 грн., витрат по виготовлення звіту про незалежну оцінку - 500,00 грн. та витрат по сплаті судового збору - 275,60 грн., направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно зі статтями 3,22,28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальника. При настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як передбачено ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц).

З огляду на те, що розмір завданої позивачу шкоди не перевищує ліміт відповідальності за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «СК «Скайд», саме на останнього, як страховика відповідача ОСОБА_3 має бути покладений обов`язок по відшкодуванню шкоди.

Апеляційний суд Київської області при розгляді справи в межах заявлених ОСОБА_2 позовних вимог стягнув з ПАТ «СК «Скайд» грошові кошти у якості відшкодування шкоди завданої внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 15 352,67 грн.; пеню у розмірі 1 841,32 грн.; 3 % річних - 139,44 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 587,83 грн., а всього - 17 921,26 грн. Рішення суду в цій частині не оскаржувалося та набрало законної сили.

Разом з тим, жодних належних, допустимих та достатніх доказів того, що сума коштів, які позивач просить стягнути з ОСОБА_3 не є сумою страхового відшкодування, а відтак має бути стягнута з відповідача, суду не представлено.

З наданих суду доказів не можна дійти висновку і про те, що страхова сума згідно полісу №АІ 7017381 не покриває розмір збитків завданих автомобілю позивача.

Відтак, підстав для покладання на відповідача цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню заподіяної автомобілю позивача матеріальної шкоди судом не встановлено.

За таких обставин порушених прав позивача, які б підлягали захистові судом у цій справі не встановлено, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 13 грудня 1996 року Шевченківським РУГУ МВС України в м. Києві, РНОКПП – НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Суддя