Рішення № 92130719, 24.09.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2588/19

2/296/1176/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

"24" вересня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П,

за участю секретаря судового засідання Рабчинської Я.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2019 Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (надалі позивач) звернулось до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 28.05.2010 у розмірі 20214,98 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 28.05.2010р. між сторонами було укладено договір про отримання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримав кошти у сумі 5000 грн., однак умов договору належним чином не виконав, в результаті чого станом на 13.02.2019р. утворилася заборгованість у розмірі 20214,98 грн.

В клопотанні від 05.03.2019р. представник позивача Кіріченко В.М. просив здійснювати розгляд справи без його участі (а.с.36).

Відповідач відзив на позов до суду не надав, копія ухвали про відкриття провадження разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що стверджується витягом із статуту Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30-32).

Як свідчать докази, зібрані в матеріалах справи, 28.05.2010р. ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, що стверджується анкетою-заявкою (а.с.8).

Також, відповідачем 28.05.2010р. була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.9).

У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із «Умовами та Правилами надання банківських послуг» і «Тарифами банку» становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

В заяві позичальника, підписаною відповідачем відсутні дані про визначений кредитний ліміт.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» кредитний ліміт 16.12.2015р. було збільшено до 5000 грн., 31.01.2017р. – до 5300,00 грн. (а.с. 68).

До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду (а.с.9) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.10-24).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 13.02.2019 за договором від 28.05.2010р. утворилася заборгованість у розмірі 20214,98 грн., з яких: заборгованість за тілом кредита 5609,72 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита 4784,92 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 0 грн. 00 коп., нарахована пеня за прострочене зобов`язанням 7343,50 грн., та нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. – 1038,03 грн.., штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 938,81 грн.

Аналізуючи обставини справи суд враховує положення ЦК України щодо форми та змісту кредитного договору.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

З аналізу статтей 1054, 1056-1 ЦК України вбачається, що істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів).

Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) у національній або іноземній валюті, які можуть надаватись позичальнику в готівковій або безготівковій формі. Обов`язковою кількісною характеристикою предмета кредитного договору є його розмір, тобто сума грошових коштів, які на умовах укладеного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові та які позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю.

Приписами ст.1055 ЦК України, які є імперативними, визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 ЦК України).

Отже, виходячи із вищевказаних норм ЦК України, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати кредит у розмірі, про який не досягнуто згоди між сторонами у письмовій формі.

Як вже зазначалось, в заяві б/н від 28.05.2010р. відповідач виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку кредитка «універсальна» без визначення суми кредитного ліміту.

Банківська виписка по особовому рахунку позичальника ОСОБА_1 свідчить про те, що 16.12.2015р. сума кредитного ліміту була збільшена до 5000 грн. (а.с.87-89). В матеріалах справи відсутні первинні фінансові документи, які свідчать про фактичне збільшення кредитного ліміту до 5609,72 грн. (сума яку позивач просить стягнути з відповідача в якості тіла кредиту), а тому в банку відсутні правові підстави для вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту 5609,72 грн. та 4784,92 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, яка не підтверджена первинними фінансовими документами, в тому числі випискою по банківському рахунку.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи ту обставину, що фактично отримані за кредитним договором кошти в сумі 5000 грн. в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, що підтверджується випискою по банківському рахунку, та взявши до уваги вимоги ч. 2 ст 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Встановивши, що згідно з випискою по особовому рахунку позичальника ОСОБА_1 16.12.2015р. отримав кошти у сумі 5000,00 грн. та не повернув їх на виконання умов кредитного договору (в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про протилежне), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача кредитних коштів саме у вказаному розмірі.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

З цього приводу слід вказати насутпне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачем АТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов`язань - у вигляді пені та штрафу.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", яка підписана відповідачем, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Крім того, передбачено сплату штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по одному із грошових зобов"язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів.

Враховуючи зазначене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 938,81 грн. - штраф (процентна складова), підлягають задоволенню. Вимога про стягнення заборгованості за пенею не підлягає задоволенню за безпідставністю.

З урахуванням наведеного наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 5000 грн., 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 938,81 грн. штрафу (процентна складова).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 611,87 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-91, 258, 259, 265, 268, 280 - 282, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн., 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 938,81 грн. штрафу (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" суму сплаченого судового збору у розмірі 611,87 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач:

АТ КБ "Приватбанк",

місцезнаходження за адресою:

01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д,

адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50

рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299,

ЄДРПОУ 14360570

Відповідач:

адреса: 10007, м.Житомир, пров.3-й Транзитний, буд.50, кв.1

РНОКПП НОМЕР_2

Головуючий суддя В. П. Маслак