Ухвала суду № 92130179, 12.10.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2020 року м. Рівне №817/3917/14

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Комшелюк Т.О., суддів Жуковської Л.А., Щербакова В.В., розглянувши заяву Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про роз`яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, скасування наказів та поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа № 817/3917/14 за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі – відповідач 1), Міністерства внутрішніх справ України (далі – відповідач 2) про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

26.12.2019 рішенням Рівненського окружного адміністративного суду позовні вимоги позивача задоволені повністю.

22.09.2020 до суду від відповідача 1 надійшла заява про роз`яснення судового рішення від 26.12.2019 у справі № 817/3917/14 . У заяві про роз`яснення судового рішення відповідач 1 просить роз`яснити чи підлягають відрахуванню (нарахуванню) із призначеного судом ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з 1 листопада 2014 року по 26 грудня 2019 року в сумі 615470,80грн) обов`язкові платежі, а саме: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок та інші податки та збори.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судове рішення у справі № 817/3917/14 ухвалено в порядку загального позовного провадження, тому відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, заява відповідача 2 про роз`яснення судового рішення розглядається в судовому засіданні за участі сторін.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суд не повідомив.

Представники відповідачів в судове засіданні не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були належним чином повідомлені, про причини неприбуття суд не повідомили.

У зв`язку з неприбуттям усіх учасників справи в судове засідання, суд, з врахуванням ч. 3 ст. 254 КАС України, розглядає заяву про роз`яснення судового рішення за відсутності сторін, у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Із матеріалів справи слідує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі № 817/3917/14, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області та Міністерства внутрішніх справ України щодо прийняття наказів про звільнення ОСОБА_1 з роботи з підстав, встановлених Законом України «Про очищення влади». Визнано протиправними та скасовані накази Міністерства внутрішніх справ України від 28 жовтня 2014 року № 2253 о/с та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області від 31 жовтня 2014 року № 364 о/с в повному обсязі. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління матеріального забезпечення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області з 1 листопада 2014 року. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 листопада 2014 року по 26 грудня 2019 року в сумі 615470,80грн, відрахувавши із вказаної суми податки та обов`язкові платежі. Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10034,89грн (відрахувавши із вказаної суми податки та обов`язкові платежі) звернуто до негайного виконання.

За приписами частини 1 статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Виходячи із наведеного положення вказаної статті, суд зазначає, що роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

У пункті 19 Постанови «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою, роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення, є його неясність, невизначеність. Фактично, роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим, правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В той же час, суд звертає увагу на вимоги ч. 2 ст. 254 КАС України.

Так, за змістом наведеної частини, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Судом встановлено, що станом на час подання заяви про роз`яснення судового рішення 22.09.2020, докази на виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 1 листопада 2014 року по 26 грудня 2019 року в сумі 615470,80грн, відсутні.

Повторюючись, суд нагадує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, суд зауважує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлено Податковим кодексом України (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

За приписами пп. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього, зокрема, надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Із викладених правових норм слідує, що саме на контролюючі органи покладено функцію надання роз`яснення щодо переліку податків і зборів, а не на суд.

Окрім цього, згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Отже, справляння і сплата податку з доходів громадян є, відповідно, обов`язком роботодавця.

Наведене зазначено і у мотивувальній частині судового рішення, яке просить відповідач 1 роз`яснити.

В той же час, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі, контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Таким чином, якщо відповідач 1 не розуміє та не знає про види податків та зборів, які стягуються із заробітної плати його працівників, то він вправі подати звернення до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації, оскільки функція надання роз`яснення щодо переліку податків і зборів покладена на контролюючі органи, а не на суд.

За наведених обставин, правових підстав для роз`яснення судового рішення в частині: чи підлягають відрахуванню (нарахуванню) із призначеного судом ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з 1 листопада 2014 року по 26 грудня 2019 року в сумі 615470,80грн) обов`язкові платежі, а саме: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок та інші податки та збори, немає, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача 1 про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області від 22 вересня 2020 року про роз`яснення судового рішення від 26.12.2019 у справі № 817/3917/14, відмовити повністю.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.О. Комшелюк

Судді Л.А. Жуковська

В.В. Щербаков