Рішення № 92127775, 12.10.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2976/20

2/212/2199/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,-

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі- Позивач, АТ КБ «Приватбанк», Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі- Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця у розмірі 10769,94 гривень, та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.11.2010 ОСОБА_2 (далі – позичальник, ОСОБА_2 ) отримала кредит у розмірі 7000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак в порушення взятих на себе зобов`язань за вказаним договором ОСОБА_2 не виконала умови договору, в зв`язку з чим станом на 10.11.2019 мається заборгованість у розмірі 10769,94 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. 21.03.2019 року позивачем була направлена претензія кредитора до Другої криворізької державної нотаріальної контори, і 21.05.2019 отримано відповідь. 03.10.2019 року до спадкоємця ОСОБА_1 позивачем було направлено лист-претензію, в якій позивач пред`явив вимоги до спадкоємця, однак дана претензія залишена відповідачем без виконання, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 07 липня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за клопотанням позивача витребувано докази у справі.

При зверненні до суду представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відповідності з вимогами ч.11 ст. 128 ЦПК України, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від нього не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26.11.2010 з метою отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 19), і отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 41).

У зв`язку з наявною у ОСОБА_2 заборгованістю за кредитним договором б/н від 26.11.2010, позивачем 21.03.2019 була направлена претензія кредитора до Другої криворізької державної нотаріальної контори, і 21.05.2019 отримано відповідь, відповідно до якої встановлюється, що після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена спадкова справа № 298/2019 на підставі Претензії ПАТ КБ «ПриватБанк», інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с. 42-45).

03 жовтня 2019 року Банком на адресу ОСОБА_1 направлено лист-претензію про наявність заборгованості у ОСОБА_2 за кредитним договором укладеним з АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 10769,94 гривень, і вимогою про необхідність сплати вказаної суми заборгованості (а.с. 46-48).

Відповідно до копії спадкової справи № 298/2019 заведеної 18.04.2019, встановлено, що 18.04.2019 до нотаріальної контори надійшла претензія кредитора АТ «Приватбанк», на підставі якої і було заведено спадкову справу, інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися, свідоцтво про право на спадщину не видавались (а.с. 75-81).

Так, ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Отже, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Щодо дотримання строків, передбачених для пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника, суд вважає, що Позивачем такий строк не пропущений з таких підстав.

За змістом статті 1281 ЦК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) на час смерті позичальника, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

Проте за положеннями пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Таким чином, за змістом наведених норм кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутися до нотаріуса з вимогою, яку нотаріус доводить до відмова спадкоємців, що прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , Банк вперше звернувся до Другої криворізької державної нотаріальної контори з претензією кредитора у березні 2019 року, у якій зазначено про те, що Банку стало відомо про смерть Боржника на теперішній час, тобто на дату складання претензії, і відомостей, які б спростовували цю обставину, суду не надано, таким чином Банк дотримався встановлених законодавством строків пред`явлення своїх вимог як кредитора до спадкоємців боржника.

При визначенні правильності покладення обов`язку на відповідача як спадкоємця сплатити заборгованість за кредитним договором суд вважає, що посилання позивача на те, що відповідач фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав з нею на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями їх паспортів, де місцем їх реєстрації зазначена одна і та ж адреса, не заслуговують на увагу, оскільки, реєстрація за однією адресою не підтверджує факту проживання відповідача разом із спадкодавцем і не є беззаперечним доказом постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та саме по собі не може свідчити про прийняття відповідачем спадщини.

Крім того, відповідно до копії свідоцтва про смерть, дослідженої судом, ОСОБА_2 померла у м. Києві.

Перевіряючи дійсний розмір вимог кредитора, розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини, суд дійшов такого висновку.

Перевіряючи дійсний розмір вимог кредитора, розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом, в Анкеті-заяві від 26.11.2010 наявний підпис ОСОБА_2 про її ознайомлення про умови надання банківських послуг, тарифами, однак у цій Анкеті відсутнє посилання на волевиявлення Позичальника на отримання відповідного кредитного ліміту, у даному випадку 7000,00 грн., відсутні умови отримання кредиту, і крім того, вбачається, що ОСОБА_2 , підписуючи заяву бажала отримати і отримала картку «Універсальна», про яку зазначає позивач у своєму позові.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем наданий Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», у якому наведені умови кредитування за 4 видами карток (а.с. 20).

При цьому, суд зауважує, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме викладені у цьому Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Тарифи, які навіть не містять підпису позичальника, були їй зрозумілі і саме на таких умовах вона погодилася на отримання кредиту.

Крім того, на підтвердження укладеного між сторонами кредитного договору від 26.11.2010 Банком надано розрахунок заборгованості, проте, зазначений доказ не може беззаперечно свідчити про укладення між сторонами саме цього кредитного договору за відсутності інших допустимих та належних доказів на підтвердження волевиявлення ОСОБА_2 на його укладення та досягнення сторонами усіх істотних його умов. Більш того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається невідповідність суми заборгованості станом на час смерті позичальника сумі, заявленій у позовній заяві, а також кредитні кошти використовуватися і погашалася заборгованість за їх користування навіть і після смерті позичальника.

Так, Позивачем не надано доказів на підтвердження видачі ОСОБА_2 кредитної картки, строку дії картки, розміру наданого банком кредитного ліміту, розміру процентів за користування кредитом та інших тарифів банку.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо видачі позичальнику кредитних коштів, суд позбавлений можливості здійснити перевірку правильності нарахування позивачем заборгованості за кредитним договором та взагалі наявність чи відсутність такої заборгованості.

За викладених обставин, з урахуванням вищенаведених положень законодавства України, враховуючи неправильне визначення позивачем кола спадкоємців, недоведеність обґрунтованості вимог кредитора боржника, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом спадкодавця, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір у зв`язку з відмовою у позові позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 526, 526, 599, 1049, 1054, 1218, 1282 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 13, 81, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 12 жовтня 2020 року.

Суддя: О. В. Колочко