Рішення № 92127718, 05.10.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2020 року м. Ужгород№ 260/373/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - представник Гончаров В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 10.01.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами розгляду скарги, поданої ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, 28 лютого 2018 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 10 січня 2020 року відповідачем було закрито вказану дисциплінарну справу у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказане рішення вважає протиправним та таким, що прийнято з порушенням встановленого порядку, принципів безсторонності та неупередженості, а тому підлягає скасуванню. Так, зокрема, відповідач дійшов висновку, що позивач, не переконавшись у правдивості своїх тверджень, в судовому засіданні оголосив заяву, що принижує честь та гідність ОСОБА_2 як учасника процесу. Разом з тим, відповідач не надав належну оцінку всім обставинам та доказам, що підтверджують протилежне. Окрім того, відповідачем не було задоволено обґрунтований відвід, заявлений позивачем, та не було враховано те, що голова дисциплінарної палати не мав права брати участь в засіданні такої та голосувати, оскільки існували сумніви в його неупередженості. Також відповідачем не було враховано характеризуючі позивача докази.

Позивач у судове засідання 05 жовтня 2020 року не з`явився, однак надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю з`явитися в судове засідання у зв`язку з участю в якості представника в іншому судовому засіданні в Ужгородському міськрайонному суді.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання суд враховує наступне.

Процесуальні наслідки неявки учасника справи в судове засідання регламентовані положеннями ст. 205 КАС України. Так, зокрема, ч. 1 ст. 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає, що в даному випадку, підстави, передбачені ч. 2 ст. 205 КАС України, наявність яких є обов`язковою умовою для відкладення розгляду справи, відсутні.

Більше того, згідно п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Суд констатує, що неявка позивача в судове засіданні 05 жовтня 2020 року є повторною, не перешкоджає розгляду справи по суті, а вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності позивача.

Представник відповідача у засіданні суду 05 жовтня 2020 року проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву №б/н від 10.03.2020 р. та запереченнях на відповідь б/н від 30.03.2020 р.

10 березня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 10.03.2020 р., відповідно до якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема вважає, що за результатами розгляду скарги громадянки ОСОБА_2 на поведінку адвоката - ОСОБА_1 , серед іншого було заслухано пояснення позивача та ОСОБА_4 , досліджено протокол опитування останнього, технічний запис судового засідання апеляційного суду Закарпатської області від 20.04.2017 р. В результаті чого встановлено, що частина доводів заявниці не знайшла свого підтвердження. Однак технічним записом було підтверджено оголошення позивачем заяви про надання ОСОБА_2 неправдивих показань у кримінальному провадженні, що також встановлено рішенням ВКДКА від 28.02.2018 р. №ІІ-018/2018. Вказане рішення було оскаржене ОСОБА_1 в судовому порядку, однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 р., залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.12.2019 р., визнано правомірним та обґрунтованим. З огляду на що вважає доведеним факт оголошення позивачем заяви про надання ОСОБА_2 неправдивих показань у кримінальному провадженні. Вказана обставина не спростовується позивачем в позовній заяві. Більше того перед оголошенням такої заяви позивач не переконався у достовірності озвученої ним інформації. Тому, враховуючи характер поданої заяви і обставини її оприлюднення, Дисциплінарна палата небезпідставно визнала її такою, що принижує честь і гідність заявниці, а тому встановлено, що поведінка ОСОБА_1 суперечить приписам Правил адвокатської етики, а відтак є невиконанням професійного обов`язку адвоката. Однак дисциплінарна справа була закрита, оскільки на час її розгляду сплив річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. Доводи ж позивача стосовно упередженості та необ`єктивності Дисциплінарної палати при розгляді скарги вважає безпідставними, оскільки голова такої палати не може вважатися особою, яка проводила перевірку наведених у скарзі відомостей, а тому мав право приймати участь у голосуванні при прийнятті оскарженого рішення. Подана 10 січня 2020 року ОСОБА_1 заява про відвід ОСОБА_5 була розглянута членами палати без участі останнього, а у її задоволенні було відмовлено. Більше того, заява ОСОБА_1 про відвід іншого члена палати ОСОБА_6. була визнана обґрунтованою та задоволена. Також під час розгляду скарги Дисциплінарною палатою було враховано подані позивачем докази та документи.

23 березня 2020 року позивач надіслав на електронну пошту Закарпатського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача, наведених у відзиві, заперечує. Так, вважає, що відповідач помилково встановив склад дисциплінарного проступку у висловлюваннях позивача. Дисциплінарною палатою не надано належної оцінки протоколу опитування ОСОБА_4 , оформленого позивачем в порядку п. 7 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в якому зазначені оголошені в судовому засіданні відомості. Також не були взяті до уваги свідчення ОСОБА_4 , надані під час засідання Дисциплінарної палати, в яких такий підтвердив, що просив свого адвоката зробити саме таку заяву, що було правовою позицією у справі, з чим погодився суд апеляційної інстанції в ухвалі від 20.04.2017 р. у справі №305/565/15-к. Окрім того, вважає безпідставними посилання відповідача на рішення ВКДКА від 28.02.2018 р. №ІІ-018/2018, оскільки під час прийняття такого Дисциплінарна палата не досліджувала технічний звукозапис судового засідання. Такий звукозапис не досліджувався також судом за результатами його судового оскарження. Також вказує на безпідставне відхилення поданої заяви про відвід ОСОБА_5 , що не було спростовано відповідачем у поданому відзиві. Окрім того, відповідачем не було враховано характеризуючі позивача відомості, що спростовують доводи відповідача про вчинення дисциплінарного проступку умисно.

30 березня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на відповідь б/н від 30.03.2020 р., в яких відповідач вказує на безпідставність посилання позивача на ухвалу апеляційної інстанції від 20.04.2017 р. у справі №305/565/15-к, як на підтвердження врахування судом оголошеної ОСОБА_1 в засіданні заяви, оскільки такою скасована оскаржена ОСОБА_4 ухвала суду першої інстанції виключно з процесуальних підстав. Також вважає недоречним спростування всіх наведених позивачем фактів обґрунтованості заявленого ОСОБА_5 відводу, оскільки такі є тільки припущеннями ОСОБА_1 . Більше того, зазначає, що за оскаржене рішення проголосувала більшість членів Дисциплінарної палати, а тому відсутність голови не могла вплинути на правильність прийнятого рішення. Стосовно тверджень позивача про неврахування характеризуючих відомостей зазначає, що такі мають значення тільки при обранні виду дисциплінарного стягнення. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов`язку враховувати такі при закритті дисциплінарної справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №021/592, виданого згідно з рішенням Закарпатської обласної КДКА від 30.11.2007 р. №194/97 (арк. спр. 14, т. 1).

25 червня 2017 року громадянка ОСОБА_2 подала до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - КДК адвокатури Закарпатської області) скаргу на неналежну поведінку адвоката ОСОБА_1 та порушення ним правил адвокатської етики. Вказану скаргу обґрунтовано тим, що 20 квітня 2017 року в судовому засіданні, що відбулося в апеляційному суді Закарпатської області за її участі, вказаний адвокат вводив суд в оману, надаючи неправдиві відомості щодо неї, чим принизив її честь і гідність (арк. спр. 150 - 161, т. 1).

17 листопада 2017 року рішенням КДК адвокатури Закарпатської області відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях ознак дисциплінарного проступку (арк. спр. 179, т. 1).

Вказане рішення громадянкою ОСОБА_2 було оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Так, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІ-018/2018 від 28 лютого 2018 року рішення дисциплінарної палати КДК адвокатури Закарпатської області від 17.11.2017 р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 , а матеріали дисциплінарної справи направлено до КДК адвокатури Закарпатської області на стадію розгляду дисциплінарної справи (арк. спр. 185 - 189, т. 1).

Не погоджуючись з таким рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку, однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 р. у справі №807/291/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.12.2019 р., рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 р. скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

10 січня 2020 року ОСОБА_1 під час розгляду Дисциплінарною палатою КДК адвокатури Закарпатської області дисциплінарної справи стосовно нього подав заяву про відвід наступних членів такої: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (арк. спр. 198 - 199, т. 1). Так, протокольним рішенням №01 від 10 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме: відмовлено у задоволенні заяви в частині відводу ОСОБА_5 та задоволено в частині відводу ОСОБА_6 (арк. спр. 196 - 197, т. 1).

Окрім того, Дисциплінарною палатою КДК адвокатури Закарпатської області задоволено клопотання ОСОБА_1 та приєднано до матеріалів дисциплінарної справи всі надані документи та опитано громадянина ОСОБА_4 .

Під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата КДК адвокатури Закарпатської області на підставі відомостей технічного запису судового засідання дійшла висновку про підтвердження доводів скарги ОСОБА_2 стосовно оголошення адвокатом ОСОБА_1 заяви про надання заявницею неправдивих показань у кримінальному провадженні з тих мотивів, що вона отримує від керівника ТОВ «Омега-Транс-УА» грошові кошти на лікування свого чоловіка, у зв`язку з чим готова робити будь-що. При цьому Дисциплінарна палата визнала, що перед оголошенням такої заяви адвокат ОСОБА_1 не переконався у достовірності отриманої від свого клієнта - ОСОБА_4 інформації, а оголосивши таку в судовому засіданні, припустився висловлювань, що принижують честь і гідність ОСОБА_2 , а тому порушив Правила адвокатської етики та не виконав професійний обов`язок адвоката (арк. спр. 348, т. 1).

За наведених обставин Дисциплінарна палата дійшла висновку, що дії адвоката ОСОБА_1 є дисциплінарним проступком. Разом з тим, Дисциплінарною палатою констатовано, що на час розгляду дисциплінарної справи строк притягнення адвоката ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення 20 квітня 2017 року дисциплінарного проступку сплив.

З огляду на вищенаведене за результатами розгляду поданої ОСОБА_2 скарги рішенням Дисциплінарної палати КДК адвокатури Закарпатської області від 10 січня 2020 року дисциплінарну справу відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності (арк. спр. 347 - 349, т. 1).

Не погоджуючись з вказаним рішенням та вважаючи, що таке прийнято з порушеннями встановленого порядку, принципів безсторонності та неупередженості, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні" від 05 липня 2012 року №5076-VІ (далі - Закон).

Ч. 1 ст. 4 Закону передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Нормами ст. 33 Закону передбачена можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Так, спірні правовідносини виникли з приводу порушення, на думку позивача, порядку проведення дисциплінарного провадження щодо нього та помилкового висновку Дисциплінарної палати КДК адвокатури Закарпатської області стосовно наявності в його діях дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

При цьому в розумінні норм ч. 2 ст. 34 Закону дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 40 Закону, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Ст. 41 Закону передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Приймаючи рішення про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку Дисциплінарна палата КДК адвокатури Закарпатської області дійшла висновку про порушення таким правил адвокатської етики та неналежне виконанням своїх професійних обов`язків, що проявилося у оголошенні без належної перевірки у судовому засіданні стосовно учасника справи - ОСОБА_2 неправдивих показань.

Факт оголошення вказаних відомостей підтверджується звукозаписом судового засідання апеляційного суду Закарпатської області 20 квітня 2017 року, що досліджувався як Дисциплінарною палатою КДК адвокатури Закарпатської області під час дисциплінарного провадження, так і судом.

Оголошення стосовно ОСОБА_2 відомостей, зазначених в поданій останньою до КДК адвокатури Закарпатської області заяві, не заперечується також і позивачем.

Обґрунтовуючи правомірність заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вказані відомості були отримані від його клієнта - ОСОБА_4 та задокументовані в протоколі опитування від 18 квітня 2017 року (арк. спр. 297, т. 1). При цьому саме його клієнт - ОСОБА_4 наполягав на обов`язковому оголошенні таких відомостей в згаданому судовому засіданні, що було їх правовою позицією, на підставі якої апеляційним судом Закарпатської області задоволено скаргу ОСОБА_4 та скасовано ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 03.04.2015 р.

Оцінюючи правомірність оскарженого рішення крізь призму заявлених позивачем доводів, суд враховує наступне.

Установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року затверджені Правила адвокатської етики, дія яких поширюється на всіх адвокатів України (далі - Правила) (чинні на момент скоєння ОСОБА_1 вчинку, що розцінювався відповідачем як дисциплінарний проступок).

Ст. 21 Закону зобов`язує адвоката під час здійснення адвокатської діяльності дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Отже, суд вважає, що обов`язком будь-якого адвоката є, в тому числі, здійснення своєї професійної діяльності з дотриманням правил адвокатської етики. За порушення таких адвокат притягується до дисциплінарної відповідальності.

Ст. 7 Правил передбачає, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Одним із обов`язків адвоката, відповідно до ст. 18 Правил, є обов`язок інформування клієнта щодо правової позиції у справі, який полягає в тому, що у випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.

Окрім того, згідно ст. 19 Правил адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У цих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

У своєї діяльності, в тому числі, на стадії виконання адвокатом доручення клієнта такий повинен дотримуватися також принципу законності. Цей принцип, відповідно до положень ст. 25 Правил, полягає в тому, що адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Згідно ст. 43 Правил, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно. В ході судового розгляду справи адвокат не повинен, серед іншого, робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи.

Отже, правівши правий аналіз норм, що регламентують етичну сторону діяльності адвоката, суд дійшов висновку, що така повинна здійснюватися з дотриманням принципів законності та недопущення при виконанні доручень клієнтів застосування будь-яких протиправних та неетичних засобів. Виконання цього принципу досягається, в тому числі, шляхом обов`язкової перевірки дійсності доведених до його відома фактів та інформації, недопущення голослівного повідомлення таких за дорученням клієнта.

Вказаний висновок суду кореспондується з нормами ст. 33 Правил, які передбачають можливість одностороннього дострокового розірвання адвокатом договору про надання правової допомоги, в тому числі, у разі, якщо клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката.

Суд вважає, що основною метою адвокатської діяльності є належний захист, представництво та надання інших видів правової допомоги клієнту, однак така повинна забезпечуватися в першу чергу з обов`язковим дотриманням принципів верховенства права та законності, а отже законними та етичними методами досягнення кінцевої цілі.

Натомість досягнення бажаного для клієнта результату шляхом оголошення за його проханням будь-якої неперевіреної інформації законним методом вважатися не може.

Суд не погоджується з доводами позивача, що ним не зроблено свідомо неправдивих заяв, а оголошена ним інформація не могла образити жодну особу, з огляду на характер такої, зокрема, на заяву адвоката щодо надання третьою особою - ОСОБА_2 неправдивих показань у кримінальному провадженні з мотивів отримання за це грошових коштів на лікування свого чоловіка.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що під час здійснення дисциплінарного провадження Дисциплінарна палата КДК адвокатури Закарпатської області вчиняла всі можливі дії з метою всебічного вивчення всіх обставин скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема, було заслухано пояснення адвоката та його клієнта ОСОБА_4 , технічний запис судового засідання 20 квітня 2017 року.

Натомість позивачем не було надано суду жодних доказів вчинення перевірки достовірності наданих клієнтом відомостей стосовно ОСОБА_2 , оголошення яких було підставою звернення вказаної особи зі скаргою на дії ОСОБА_1 .

Таким чином, провівши правовий аналіз положень нормативних актів, що регламентують порядок здійснення адвокатської діяльності, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд вважає, що ОСОБА_1 , привселюдно заявляючи в судовому засіданні неперевірні відомості стосовно іншої сторони справи, які принизили її честь та гідність, допустив порушення правил адвокатської етики та принципів адвокатської діяльності, а отже вчинив дисциплінарний проступок.

Разом з тим, у зв`язку з тим, що на момент прийняття оскарженого рішення строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вже минув, суд вважає, що Дисциплінарна палата КДК адвокатури Закарпатської області прийняла правомірне рішення та закрила дисциплінарну справу.

Суд відхиляє доводи позивача щодо порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження, що проявилися у не задоволенні його заяви про відвід члена Дисциплінарної палати - ОСОБА_5, оскільки така у встановленому порядку була розглянута відповідачем, що підтверджується витягом з протоколу №01 від 10.01.2020 р. Зокрема, за результатами проведеного голосування за відсутності адвоката ОСОБА_5 більшістю голосів у задоволенні такої було відмовлено.

Більше того, суд вважає, що голос ОСОБА_5 жодним чином не вплинув на результати голосування Дисциплінарної палати КДК адвокатури Закарпатської області з питання закриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , оскільки вказана пропозиція поступила від члена Дисциплінарної палати - ОСОБА_7., рішення прийнято більшістю голосів, за її підтримання проголосувало 6 членів, проти - 1 член.

Решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. При цьому суд при викладенні мотивів прийняття вказаного рішення враховує також позицію Європейського Суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України». Так, згідно практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain)).

Також згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на встановлені обставини справи суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Фединця, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 37784267) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 жовтня 2020 року.

СуддяР.О. Ващилін