Рішення № 92127239, 09.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/8191/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 4)" податкову заборгованість в сумі 625 948,77 грн.

В обгрунтування позову зазначає, що за ідповідачем раується податковий борг з палтежів до бюджету, що не сплачений у добровільному порядку.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08.07.2020 відповідачем подано відзив на позов. В обгрунутвання відзиву зазначив, що на адресу відповідача жодна вимога не надходила. Відповідачем порушено порядок стягнення податкового боргу з державного підприємства, отже вимоги про стягнення податкового боргу безпідставні.

У відповіді на відзив позивач зазначив про те , що податкова вимога направлялась на адресу відповідача та вручена платнику податків. Строки для стягнення податкового боргу не порушені.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211, встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю України.

Згідно п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби" №540-ІХ від 30.03.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, ст.ст.47,79, 80, 162 КАС України (щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, подання відзиву), а також розгляду адміністративної справи продовжувались на строк дії такого карантину.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Встановлено, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 625 948,77 грн. , серед яких: 360 146,00 грн. - основний платіж, 75 165,39 грн. - штрафні санкції і 190 637,38 грн. пені .

Згідно ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - Кодексу) платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлені Податковим кодексом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 Кодексу), не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 54.3 ст. 54 Кодексу - контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9079548125 за 01.02.2017, у якому самостійно визначено до сплати грошове зобов`язання в сумі 500,00 грн. та не сплачено в строки, визначені Кодексом.

Крім того, відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9117870746 від 20.06.2017 на суму 27 622,00 грн., податкову декларація з податку на додану вартість № 9140852545 від 20.07.2017 на суму 8 985,00 грн. Визначені у деклараціях суми грошового зобов"язання у встановлені строки у добровільному порядку відповідачем не сплачено.

Позивачем на підставі акту перевірки № 3656/06-30-12-01-27 від 14.07.2017 встановлено порушення п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 Кодексу, у зв"язку з чим нараховані штрафні санкції в сумі 67 952,57 грн., що підтверджується податковим повідомленням - рішенням № 0014551201 від 14.07.2017 . Залишок несплаченої суми складає 46 029,88 грн.

Також, з матеріалів справи слідує, що відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9168153790 від 21.08.2017 на суму 2 446,00 грн., №9192106818 від 20.09.2017 на суму 22 083,00 грн.; № 9243348477 від 17.11.2017 на суму 14 591,00 грн. Визначені позивачем самостійно до сплати суми грошового зобов"язання, що є узгодженими, не сплачені у добровільному порядку.

На підставі акту перевірки № 51/06-30-51-12 від 07.11.2017 позивачем встановлено порушення ст. 201 Кодексу та нараховане грошове зобов`язання на суму 487,00 грн., у зв"язку з чим нарахована штрафна санкція, про що винесено податкове повідомлення - рішення № 0009595112 від 21.11.2017.

Відповідачем подано:

- податкові декларації з податку на додану вартість № 9271136420 від 19.12.2017, № 9296031927 від 18.01.2018 , № 9175625202 від 20.08.2018, № 9202405240 від 20.09.2018, № 9227299021 від 18.10.2018, № 9227299021 від 20.11.2018, № 9282694603 від 18.12.2018,у яких самостійно визначено до сплати грошове зобов`язання в сумі 134 237,00 грн. та не сплачено в строки, визначені Кодексом;

-податкові декларації з податку на додану вартість № 9186878487 від 20.08.2019 на суму 33 476,00 грн.; № 9215732127 від 20.09.2019 на суму 13 229,00 грн., у яких самостійно визначено до сплати грошове зобов`язання в сумі 134 237,00 грн. та не сплачено в строки, визначені Кодексом;

-уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9247290878 від 22.10.2019 за 01.09.2017, у якому самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 10 594,00 грн. та не сплачено в строки, визначені Кодексом;

-подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9242933003 від 17.10.2019, у якій самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 32 929,00 грн. та не сплачено в строки, визначені Кодексом.

На підставі акту перевірки № 1526/06-30-51-04 від 15.10.2019 встановлено порушення відповідачем п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 Кодексу, у зв"язку з чим нараховані штрафні санкції в сумі 4 950,03 грн. , про що винесено податкове повідомлення - рішення № 0150645112 від 11.11.2019.

Відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість № 9276453141 від 20.11.2019 на суму 24 991,00 грн., № 9306937207 від 20.12.2019 на суму 34 772,00 грн., у яких самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 59 763,00 грн. та не сплачено в строки, визначені Кодексом

Згідно акту перевірки № 3268/06-30-51-04 від 20.11.2019 позивачем встановлено порушення ст. 201 Кодексу та нараховане грошове зобов`язання на суму 1 028,54 грн., про що винесено податкове повідомлення - рішення № 0177455104 від 18.12.2019 .

Відповідно до акту перевірки № 4552/06-30-51-04 від 10.12.2019 позивачем встановлено порушення п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 Кодексу та нараховане грошове зобов`язання на суму 21 160,94 грн., про що винесено податкове повідомлення - рішення № 0001555104 від 10.01.2020.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу. Доказів їх оскарження матеріали справи не містять, тому грошове зобов`язання з податку на додану вартість вважається узгодженим.

Крім того, у зв"язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов"язання відповідачу нарахована пеня в сумі 190 637,38 грн.

Правовими положеннями п. 59.1 статті 59 Кодексу встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) - (п. 59.5 ст. 59 Кодексу)

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Вказані положення п.п. 59.1, 59.3, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України кореспондуються із приписами п.п. 6.2.3, 6.3.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (який діяв на момент виникнення у відповідача відповідних зобов`язань).

Аналіз наведених норм податкового законодавства показав, що порушення платником законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для надсилання такому платнику податків вимоги про сплату боргу та визначення зобов`язань і нарахування штрафу згідно відповідних податкових повідомлень-рішень, нарахування пені.

Узгоджена сума грошового зобов`язання підлягає сплаті платником податків у визначені податковим законодавством строки.

Разом з цим, за правилами податкового законодавства узгодженість податкового зобов`язання може мати самостійний характер, тобто шляхом самостійного визначення платником податків грошового зобов`язання, а також у зв`язку із закінченням строку після надіслання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість заявлена до стягнення за цим позовом, виникла в результаті несплати відповідачем грошових зобов`язань, визначених як самостійно так і на підставі відповідних податкових повідомлень-рішень.

Матеріали справи свідчать, що Житомирською ОДПІ було надіслано податкову вимогу № 2/2027 від 28.12.2001. Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалась.

Доводи відповідача щодо того, що йому не надсилалась податкова вимога є безпідставними, оскільки з наявної у матеріалах справи її копії вбачається, що вона містить відмітку про вручення її платнику податків нарочно. У графі податкову вимогу отримав" міститься напис "Головний бухгалтер" Ульїних В.О. та підпис.

Отже, така вважається врученою належним чином. Доказів її скасування матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, грошове зобов"язання у сумі 625948,77 грн. набуло статусу податкового боргу.

Щодо строків звернення до суду, відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, доводи позивача що у даному випадку встановлюється тримісячний строк звернення до суду з позовом, безпідставні.

За приписами п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що на час розгляду справи відсутні докази, що відповідачем сплачена заборгованість, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№4)" (пр-т. Незалежності,172, Богунський район, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 08679971) на користь держави в особі Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) податкову заборгованість в сумі 625948,77 грн. (шістсот двадцять п"ять тисяч дев"ятсот сорок вісім гривень сімдесят сім копійок), з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос