Рішення № 92126541, 12.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 р. Справа№200/8077/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2020 року №0029615142, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі за тексом – ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2020 року № 0029615142, яким до позивача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 19 338,71 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/рахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до висновку акту камеральної перевірки ГУ ДПС у Донецькій області від 29.04.2020 року №103/05-99-51-42-14/24308872 позивачем допущені порушення пункту 201.10 ст.201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, а саме РК № 636 від 30.09.19, зареєстрований 18.10.19, сума ПДВ – 193 387,06 грн., кількість днів затримки – 3.

Однак, на думку позивача, ГУ ДПС дійшов помилкового висновку про порушення строку реєстрації спірного розрахунку коригування, оскільки спірна податкова накладна та розрахунок коригування до неї не підлягали відображенню в деклараціях позивача з податку на додану вартість та не надавались отримувачу (покупцю), податкова накладна була складена помилково, а господарська операція не відбулась.

На здійснену господарську операцію 30.09.2019 року ТОВ «ЕТС» була виписана нова (правильна) податкова накладна № 637 на суму ПДВ 193 387,06 гри., яка була зареєстрована з порушенням строків. Згідно квитанції про реєстрацію, вказану податкову накладну в ЄРПН зареєстровано 18.10.2019 року за №9243732223. За несвоєчасну реєстрацію цієї податкової накладної ТОВ «ЕТС» було сплачено штрафні санкції в розмірі 20 089,64 грн., про що свідчить платіжне доручення № 2989 від 06.12.2019 р.

При цьому, в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2019 року було внесено уточнення за вересень 2019 року та була виключена сума ПДВ 193 387,06 грн. за помилковою податковою накладною №587 від 30.09.2019 року (додаток №1 до уточнення) та включено суму ПДВ 193 387,06 грн. за правильною податковою накладною № 637 від 30.09.2019 року (додаток №5 до уточнення).

Отже, податкова накладна від 30.09.2019 р. №587 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних помилково, а відповідна сума податку виключена з податкової декларації з ПДВ за вересень 2019 року згідно уточнення. З огляду на чинне законодавство України, ТОВ «ЕТС» вважає безпідставним застосування штрафу до позивача за порушення строку реєстрації розрахунку коригування до помилкової накладної.

07 вересня 2020 року судом відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

21 вересня 2020 року представником ГУ ДПС надано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 200.10 статті 200 розділу V, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 розділу II Податкового кодексу України, проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних з датою складання вересень 2019 року ТОВ «ЕТС», за результатом якої складено акт №103/05-99-51-42-14/24308872 від 29.04.2020. Згіжно висновків акту встановлені порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН вересні 2019 року, а саме: реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної на суму ПДВ 193387,06 грн. із затримкою до 15 календарних днів.

ГУ ДПС у Донецькій області, відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Кодексу, за порушення ТОВ «ЕТС» вимог пункту 201.10 статті 201 ПКУ в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН за вересень 2019 року, застосовано штрафні санкції у сумі 19 338,71 грн. (10%) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2020 року №0029615142.

ГУ ДПС вказує, що складення та реєстрація в подальшому розрахунку коригування, яким «анулюються» несвоєчасно зареєстровані податкові накладні не звільняє платника податків від відповідальності за вчинене правопорушення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 816/1990/17. Також відповідач, посилаючись на висновки Верховного суду, що викладені у постанові від 23 липня 2019 року по справі №816/955/18 зазначив, що обов`язок платника податків своєчасно зареєструвати податкову накладну/розрахунку коригування в ЄРПН не поставлений в залежність від обставин, які можуть виникнути в майбутньому, зокрема встановлення відсутності необхідності реєстрації такої накладної.

Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 24308872, місцезнаходження юридичної особи: 84201, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Енгельса, буд. 108, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

29 квітня 2020 року відповідачем була проведена камеральна перевірка дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрів податкових накладних ТОВ «ЕТС» за період вересень 2019 року. За результатами якої був складений акт №103/05-99-51-42-14/2430887 (а.с. 7-9).

Перевіркою встановлено допущення позивачем порушень пункту 201.10 статті 201 ПК України, що виявилось у несвоєчасній реєстрації розрахунку коригування, а саме РК № 636 від 30.09.19, сума ПДВ – 193 387,06 грн., назва платника (покупця) – Неплатник, зареєстрована ТОВ «ЕТС» в Єдиному реєстрі податкових накладних 18.10.19, тобто з порушенням встановленого терміну реєстрації на 3 дні.

За висновками акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2020 року № 0029615142, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, що складає 19 338,71 грн. (а.с. 10-11).

Вищевказані обставини щодо строків затримки реєстрації ПН/РК у акті та розміру штрафних санкцій не є спірними та визнаються позивачем.

Позивачем оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідача, як таке, що прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України (тепер і надалі у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246).

Відповідно до пп. «а», «б» п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно п.187.1. ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України).

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді.

Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.

Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Отже, враховуючи наведені приписи п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які надаються покупцю, та податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням відповідних строків.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як вже зазначалось, згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових.

Таким чином, аналіз змісту вищенаведених норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну у зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була складена податкова накладна від 30.09.2019 р. № 587 на неплатника ПДВ і зареєстрована у ЄРПН 04.10.2019, що підтверджується квитанцією №9229502312 (а.с. 20, 21).

В подальшому, ТОВ «ЕТС» було виявлено помилку, що у податковій накладній в графі «Особа (платник податку)-покупець» помилково було зазначено «Неплатник» та у графі «Індивідуальний податковий номер покупця» відображено умовний індивідуальний податковий номер «100000000000». У зв`язку з чим, ТОВ «ЕТС» було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 30.09.2019 р. за №636 на суму ПДВ (- 193 387,06 гри.). Згідно квитанції про реєстрацію, вказаний розрахунок коригування зареєстрований у ЄРПН 18.10.2019 року за № 9243731732 (а.с. 22, 23).

Надалі, на здійснену господарську операцію між ТОВ «ЕТС» та ПП «Ефект» 30.09.2019 року позивачем була складена нова (правильна) податкова накладна № 637 на суму ПДВ 193 387,06 гри., з аналогічними показниками щодо опису (номенклатури) товару, кількості, вартості товару та сумами податку на додану вартість, яка була зареєстрована у ЄРПН 18.10.19 за №9243732223. Тобто, із порушенням строку реєстрації ПН/РК. За несвоєчасну реєстрацію вказаної податкової накладної ТОВ «ЕТС» було сплачено штрафні санкції в розмірі 20 089,64 грн., про що свідчить платіжне доручення № 2989 від 06.12.2019 року (а.с. 26).

Згідно додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року ТОВ «ЕТС» по зазначеній операції відображено суму податкових зобов`язань в розмірі 193 387,06 грн. за неправильною податковою накладною №587 від 30.09.19 року.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2019 року було внесено уточнення за вересень 2019 року та була виключена сума ПДВ 193 387,06 грн. за помилковою податковою накладною № 587 від 30.09.2019 року (додаток №1 до уточнення) та включено суму ПДВ 193 387,06 грн. за правильною податковою накладною № 637 від 30.09.2019 року (додаток №5 до уточнення) (а.с. 36-44).

Таким чином, первинна господарська операція, яка була підставою для складання податкової накладної № 587 та рахунку коригування № 636, між позивачем та ПП «Ефект» не відбулась.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що за таких обставин, оскільки у позивача був відсутній обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну, помилкове виписування податкової накладної і так само складання рахунку коригування не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а відтак відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № №813/4556/16813/4556/16 де суд дійшов аналогічного висновку.

Аналогічний висновок міститься в індивідуальній податковій консультації ДФС УКРАЇНИ від 04.05.2018 р. N 2004/6/99-99-07-05-06-15/ІПК, де зазначено, що відповідальність, передбачена ст. 120-1 ПКУ за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН помилкових (зайвих) податкових накладних (Порядок N 1307), не застосовується.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на певні висновки Верховного суду у подібних правовідносинах, оскільки у тих справах, що розглядалися, мали місце інші обставини, які свідчили про притягнення платника податків до відповідальності за порушення термінів реєстрації саме нових податкових накладних.

Окрім того, при вирішенні справи по суті судом враховано практику Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України" (заява № 39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Так, предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес"АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

З наведених мотивів, та враховуючи, що позивачем було сплачено штрафні санкції у розмірі 20 089,64 грн., у зв`язку з порушенням граничних теренів реєстрації ПН № 637 за фактично тією ж господарською операцією з ПП «Ефект», суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, не відповідає критерію «пропорційності», адже у такий спосіб не дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави та інтересами особи - позивача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2020 року № 0029615142 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму у розмірі 19 338,71 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн. суд вважає необхідним стягнути на його користь понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2020 року № 0029615142 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 21 травня 2020 року № 0029615142 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 338,71 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (місце проживання: 84201, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Енгельса, буд. 108, код ЄДРПОУ 24308872) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв