Ухвала суду № 92125569, 12.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року Справа №160/12339/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, третя особа: Головне управління Державної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №39 від 24.04.2020р., визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2020р. (згідно відмітки Кур`єрської Служби Доставки) ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Дніпровського апеляційного суду, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати противоправним та скасувати наказ голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду", який був застосований до судді Дніпровського апеляційного суду позивача;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- зобов`язати відповідача провести перерахунок суддівської винагороди судді Дніпровського апеляційного суду позивачеві за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст.130 Конституції України, ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоотриману частину у розмірі 433616,45 грн.;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання виплатити суддівську винагороду за один місяць у розмірі 138797 грн.;

- зобов`язати відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Пунктами 4, 5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання противоправним та скасування наказу голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду", з урахуванням того, що оспорюваний наказ стосується не лише прав та інтересів позивача, а й інших осіб, а доказів на підтвердження повноважень позивача звертатися до суду в інтересах інших осіб (суддів Дніпровського апеляційного суду), яких стосується оспорюваний наказ, позивачем суду не надано, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.

Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).

Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.

Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.

Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів (у тому числі, копії паспорту та картки фізичної особи-платника податків), які не засвідченні у встановленому законодавством порядку, а отже не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У позові позивач зазначає про те що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, оскільки позивач звернувся з позовом, зокрема, у тому числі про визнання противоправним та скасування наказу голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду" та визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", то він не звільнений від сплати судового збору за подання позову в частині наведених позовних вимог згідно до положень п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", за якими від сплати судового збору звільняють позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020р. складає 2102,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, за подання даного позову з двома вимогами немайнового характеру (які не відноситься до випадків визначених п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір") позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі1681,60 грн., виходячи із розрахунку: (2102,00 грн.*0,4)*2=1681,60 грн., однак позивачем до позову не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1681,60 грн. в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, відповідно до вимог ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач просить визнати противоправним та скасувати наказ голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду", тобто, позов повинен був бути поданий у строк до 25.05.2020р. включно, однак згідно відмітки Кур`єрської Служби Доставки даний позов надіслано до суду 28.09.2020р., тобто із пропуском місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином строк звернення до суду, встановлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений, однак заяви про поновлення цього строку до позову не додано, як і не додано доказів поважності причин пропуску такого строку в порушення вимог ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом враховується, що Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р., який набрав чинності з 02.04.2020р., внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, доповнено розділ УІ "Прикінцеві положення" пунктом 3 за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки звернення до суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, 17.07.2020р. набрав чинності Закону України №731-ІХ від 18.06.2020р., відповідно до п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, із аналізу вищенаведених норм, можна дійти висновку, що строки продовжені на період дії карантину Законом України №540-ІХ від 30.03.2020р. сплили 07.08.2020р.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання противоправним та скасування наказу голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду", з урахуванням того, що оспорюваний наказ стосується не лише прав та інтересів позивача, а й інших осіб, а доказів на підтвердження повноважень позивача звертатися до суду в інтересах інших осіб (суддів Дніпровського апеляційного суду), яких стосується оспорюваний наказ, позивачем суду не надано;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання противоправним та скасування наказу голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду" та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн. у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, третя особа: Головне управління Державної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №39 від 24.04.2020р., визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання противоправним та скасування наказу голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду", з урахуванням того, що оспорюваний наказ стосується не лише прав та інтересів позивача, а й інших осіб, а доказів на підтвердження повноважень позивача звертатися до суду в інтересах інших осіб (суддів Дніпровського апеляційного суду), яких стосується оспорюваний наказ, позивачем суду не надано;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення та із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дотриманням норм ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

2) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання противоправним та скасування наказу голови Дніпровського апеляційного суду №39 від 24.04.2020р. "Про обмеження, що застосовуються при нарахуванні суддівської винагороди суддям Дніпровського апеляційного суду" та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн. у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA238999980313131206084004008 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва