Рішення № 92125532, 30.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Справа № 160/6409/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2020 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер ІПН НОМЕР_1 ), на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р UА148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 19 624,99 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до положень ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Однак, звільнившись за власним бажанням з Національної поліції, відповідач не відшкодував позивачу витрати на його утримання у вищому навчальному закладі. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 17 червня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

Судом на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, однак конверт повернувся на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти «За закінченням терміну зберігання».

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом та відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

29 липня 2020 року на адресу суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній підтримує позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити, враховуючи наступне.

01.09.2017 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, ГУНП та рядовим поліції Якубенком В. О., відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про Національну поліцію», Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок № 261-2017), укладено Контракт №4221 про здобуття вищої освіти в ДДУВС освітнього ступеню бакалавра за спеціальністю 6.030401 «Правознавство».

Згідно із наказом університету від 04.07.2019 №140 о/с ОСОБА_1 направлено з 06.07.2019 у розпорядження по факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ для призначення на посади згідно з отриманим фахом до ГУНП.

Наказом ГУНП від 05.07.2019 №216 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було призначено слідчим слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП.

Наказом ГУНП від 10.03.2020 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Згідно з вимогами п. 3.5 Розділу II Контракту, у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - відповідач проходив публічну службу - службу в органах внутрішніх справ України з 2015 по 2020 рік.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 31.08.2017р. № 181 о/с відповідача було зараховано як прибулого з Національної академії внутрішніх справ курсантом третього курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на денну форму навчання за державним замовленням.

01.09.2017 року між відповідачем, позивачем та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області був укладений контракт про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ №4221.

Наказом позивача від 04.07.2019 № 140 о/с відповідач, як випускник університету, був направлений у розпорядження ГУНП України у Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.

Згідно з наказом ГУНП України в Дніпропетровській області від 05.07.2019 № 216 о/с відповідач був призначений на посаду слідчого слідчого відділення Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області.

24.02.2020 року відповідач звернувся до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області із рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 10.03.2020р. № 76 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до положень ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 3.5 Контракту № 4221 передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Отже, відповідач, звільнившись з Національної поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тим самим відмовившись від подальшого проходження служби, порушив вимоги Контракту № 4221, а тому зобов`язаний відшкодувати витрати пов`язанні з його утриманням в університеті.

Згідно з абзацом 3 п. 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі - Порядок відшкодування) цей порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 3 Порядку відшкодування передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення. електроенергія).

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за контрактом № 4221, згідно з розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України. Адміністрації Державної прикордонного служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, останній повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі за 2017-2019 рр. у розмірі 19 624,99 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять чотири гривні 99 коп.).

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодування витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період його фактичного навчання.

Згідно з п.8 Порядку відшкодування у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

На виконання вимог Порядку відшкодування позивач листом за вих. №1/2423 від 06.05.2020 на адресу відповідача направив повідомлення про необхідність сплати витрат на утримання під час навчання, в якому вказано їх розмір та реквізити розрахункового рахунка для перерахування коштів. Однак, відповідач кошти в рахунок погашення заборгованості не сплатив.

Враховуючи, що кошти відповідачем не сплачені, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ), на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р UА148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 19 624,99 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять чотири гривні дев`яносто дев`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник