Рішення № 92123171, 07.10.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2539/20

Провадження № 2/577/881/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2020 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О

з участю секретаря Мирошниченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі за правилами спрощенного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 35096,97 грн., а також судові витрати в сумі 2197,00 грн.

На обґрунтування у позові вказано, що 02.06.2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики №200362 (далі по тексту Договір) в електронній формі. Відповідно до умов якого, (п.1.1 Договору) позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 1100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею. Позика надавалась строком на 30 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення договору позики між позичальником і позикодавцем. На виконання угоди, зокрема п.1.4. Договору, на картковий рахунок відповідача була перерахована зазначена сума позики, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ». Згідно п.1.5.1 Договору нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:

- 1,8% від суми позики, але не менше ніж 20 грн. за перший день користування позикою;

- 1,8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п.1.2 цього Договору;

- 1,8% від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений у п.1.2 цього Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Заявник стверджує, що товариством належним чином виконані умови договору, у той час як ОСОБА_1 отриману позику в передбачені строки не повернула, внаслідок чого, станом на 02.07.2020 року, утворилася заборгованість загальною сумою 35096,97 грн., яка складається із основного боргу – 970,97 грн., заборгованості по відсотках – 17861,96 грн. та заборгованості за простроченими відсотками – 16264,04 грн.

Невиконання умов Договору та непогашення заборгованості стало підставою звернення до суду.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 у резолютивній частині позову вказав про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, правом надання відзиву не скористалася, про день, час та місце розгляжду справи була повідомлена належним чином, поважність причин неявки не сповістила, заяви про відкладення розгляду справи від неї не надходило. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Оскільки представник позивача не заперечує заочному розгляду справи, про що зазначив у поданому клопотанні, справу можливо розглянути за відсутності сторін у порядку заочного провадження за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши представлені докази приходить до висновку про часткове задоволення вимог виходячи із такого.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і далі у редакції, що була чинна на день виникнення правовідносин, далі по тексту Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За приписами ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено наступне.

02.07.2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН», яке є фінансовою установою з правом кредитування, та ОСОБА_1 був укладений договір позики №200362, відповідно до якого (п.1.1), позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач (позичальник) зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування зазначені у п.1.5.1. цього Договору (а.с. 6, 7, 22-26).

Пунктами 1.2.-1.4. Договору передбачено, що позика надається виключно за допомогою Веб-сайту Позикодавця за умови ідентифікації Позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, строк позики за цим Договором складає 30 днів і укладений з моменту перерахування суми позики на банківський рахунок Позичальника та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань.

Відповідно до пунктів 1.5.1., 1.5.2. Договору нарахування процентів за користування позикою проводиться наступним чином:

- 1,8 процента від суми позики, але не менше ніж 20 гривень 00 копійок за перший день користування позикою;

- 1,8 процента від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку зазначеного в п.1.2 цього договору.

У разі якщо Позичальник не повернув суму позики у строк встановлений п.1.3. Договору, нарахування процентів, встановлених п.1.5.1. Договору проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу Позикодавця, доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, Позичальник зобоі`язаний сплатити 2 (два) процента від суми позики за кожен день прострочення.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що позичальник зобов`язаний здійснювати повернення позики та нарахованих процентів на умовах, встановлених цим договором та Графіку розрахунків.

Згідно п. 7.1. – невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «ВЕЛЛФІН», які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам.

У п. 8 Договору позики «Реквізити та підписи сторін» зазначено, що цей договір підписано за допомогою електронного підпису.

18 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вей фор пей» та ТОВ «Веллфін» укладений договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 (а.с. 28-30).

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі перерахувавши суму позики на рахунок вказаний відповідачем, що фактично підтверджено відповідачем, оскільки жодного заперечення останнім не надано (принцип мовчазної згоди).

Згідно довідки заборгованість за Договором, станом на 02.07.2020 року, становить 35096,97 грн., яка складається із: 970,97 грн. основної суми позики, 17861,96 грн. заборгованості за відсотками та 16264,04 грн. заборгованості за простроченими відсотками. Загальна кількість днів простроченої позики становить 992 календарних днів (а.с. 27).

Невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань по Договору щодо своєчасного погашення позики і зумовило звернення ТОВ «ВЕЛЛФІН» до суду.

За положенням ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Приписами ст.638 ЦК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею ст.639 ЦК передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст.526 ЦК вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК).

Обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором закріплений у ч.1 ст.1049 ЦК.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У ч.1 ст.1048 ЦК закріплено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на викладене позов в частині стягнення суми позики в розмірі 970,97 грн. (тіла кредиту зазначеного у довідкі) та нарахованих процентів за період кредитування, виходячи із розміру початкової суми кредиту – 1100 грн., (30 днів) – 594,20 грн., а всього 1565,17 грн., є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню. Проте, в решті вимог слід відмовити з огляду на таке.

Як зазначалось вище згаданим Договором позики (п.1.5.2.) передбачено нарахування процентів після закінчення строку на який надано позику у випадку її неповернення. Проте, позивач не довів обґрунтованість вимог пред`явленого позову стосовно визначення розміру заборгованості ОСОБА_1 за процентами станом на 02.07.2020 року в розмірах 17861,96 грн. – заборгованості за відсотками, та 16264,04 грн. – за простроченими відсотками.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року (справа №755/9215/15-ц) зроблений наступний правовий висновок.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на доказування суми заборгованості для її відшкодування з іншої сторони, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду без відповідних дій з боку сторони з приводу необхідності надання чи збирання певних засобів доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості самостійно визначити чи перевірити розмір заявленої ТОВ «Веллфін» заборгованості по відсотках, оскільки тягар доведення обґрунтованості позовних вимог покладено саме на позивача, який не надав суду розрахунку боргу разом з позовною заявою.

Наявна в матеріалах справи довідка щодо заборгованості за спірним договором позики, підписана представником ТОВ «Веллфін», містить лише загальну суму заборгованості за відсотками – 17861,96 грн. та простроченими відсотками – 16264,04 грн. і не містить відповідного розрахунку, що позбавляє суд можливості перевірити порядок, умови та розмір нарахованих процентів.

Отже, у цій частині у задоволенні вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись: ст.ст. 2, 526, 527, 536, 625, 631, 1046-1050 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ 39952398, адреса: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) заборгованість за договором позики №200362 від 02.06.2017 року загальною сумою 1565 грн. 17 коп., а також 97 грн. 97 коп. судового збору, всього ж 1663 грн. 10 коп.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко В. О.