Ухвала суду № 92122867, 01.10.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12768/19 1-кп/335/368/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Рибалко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шак О.В.,

прокурора Кошолап С.В.,

Фененко А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Луньової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою суду від 17.01.2020 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 , судове провадження зупинено до розшуку обвинуваченого.

01.10.2020 року обвинувачений ОСОБА_1 доставлений до суду співробітниками поліції.

Ухвалою суду від 01.10.2020 року провадження у справі відновлено.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано тим, що обвинувачений вже переховувався від суду та може надалі переховуватись, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, наявність яких є підставою для застосування запобіжного заходу.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 викликався у судові засідання в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, але до суду не прибув, поважних причин неприбуття на виклик, передбачених ст. 138 КПК України, суду не повідомив, доказів не надав.

Крім того, в порушення вимог п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 заздалегідь не повідомляв суд про неможливість своєчасного прибуття в судове засідання, а також про причини неможливості прибуття.

Неодноразові ухвали про привід обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме від 27.06.2019, 07.08.2019, 11.09.2019, 02.10.2019 року працівниками поліції не виконані через відсутність обвинуваченого за місцем мешкання, а встановлення місця перебування обвинуваченого не є можливим.

Ухвалою суду від 14.11.2019 року та 17.01.2020 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судове провадження зупинено.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину зокрема злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до статті 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.

При цьому, суд враховує ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на вказані ризики, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), оскільки будучи повідомленим належним чином про час, місце і дату проведення судового засідання останній до зали судового засідання не з`явився, у зв`язку з чим був оголошений у розшук.

Також, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, тому може вчинити новий злочин, крім того, суд також бере до уваги вік та стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.

Вказані обставини в сукупності дають достатні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв`язку з чим, суд вважає доцільним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 29.11.2020 року включно, який рахувати з 01.10.2020 року, тобто з дня постановлення ухвали, оскільки на даний час відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

Разом з цим, при застосуванні запобіжного заходу суд, з урахуванням особи обвинуваченого та конкретних обставин інкримінованого кримінального правопорушення, одночасно вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 42040,00 грн., оскільки на переконання суду внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строком на 60 днів, тобто до 29.11.2020 року включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого, рахувати з 01.10.2020 року, тобто з дня постановлення ухвали.

Встановити розмір застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 42040,00 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу - застава ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинуваченого ОСОБА_1 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 29.11.2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя Н.І. Рибалко