Ухвала суду № 92118693, 09.10.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/4933/20

Провадження1-кп/235/670/20

УХВАЛА

Іменем України

8 жовтня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі суду:

головуючого судді Токарєва А.Г.

за участю секретаря судового засідання Ященко А.В.,

прокурора Гусейнова Е.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Лукашкова В.О.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Покровська кримінальне провадження №12020050410001072 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2020 року до Красноармійського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Захисник адвокат Лукашков В.О. в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт з 22.00 год. до 07.00 год. щодоби, або цілодобовий домашній арешт, посилаючись на те, що на теперішній час ризики, які раніше були встановлені, об`єктивно значно зменшились. Так, у кримінальному провадженні судом допитані всі кличеві свідки та потерпіла. При цьому відсутні будь-які докази, якими може оперувати сторона обвинувачення щодо наявності спроб впливу на цих осіб з боку обвинуваченого у т.ч. через третіх осіб шляхом погроз, умовлянь, шантажу переконань тощо. На теперішній час потерпілій стороні, навіть за відсутності читко документально підтверджених вимог матеріального характеру, що вказані у цивільному позові в рамках кримінального провадження,- частково відшкодовано шкоду - в розмірі 10 000 (десяти, тисяч) гривень, що підтверджується відповідною квитанцією. Зауважив, що надані ОСОБА_1 на досудовому слідстві покази цілком збігаються з показами допитаних свідків стосовно обставин отримання потерпілим телексних ушкоджень 22.05.20р., а також стосовно того, що саме потерпілий був призвідник конфлікту, сам погрожуючи ОСОБА_1 намагався, застосовуючи ніж, ці погрози виконати , тоді як ОСОБА_1 не мав жодного умислу на заподіяння потерпілому будь-яких ушкоджень , а лише намагався запобігти небезпечним діям потерпілого. Зазначив також, що у ОСОБА_1 на утриманні є неповнолітні діти , та до затримання він мешкав разом із дружиною й дітьми , фактично виконуючи обов`язки по їхньому вихованню та домохазяйки, що підтверджено допитаними у суді свідками, що ні є безробіттям, а тяжкою працею. У ОСОБА_1 не має батька та мати. Тещу , яка була допитана в суді, та яка раніш хоча б якось до цього допомагала родині - скоротили з роботи , тому на теперішній час вона не працює. Дружині ОСОБА_1 самій дуже важко поєднувати обов`язки фактично голови родини: вона заробляє гроші, веде господарство, виховує дітей. З приводу ризику щодо можливого переховування від суду, необхідно зазначив наступне: Доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 переховувався від слідства спростовується його показаннями та обґрунтовується його психічним станом після обставин, що мали місце 22.05.20 та добровільною здачею правоохоронним органам. На глибоке переконання сторони захисту, ОСОБА_1 , під час добровільної здачі правоохоронним органам розумів всі негативні наслідки, які для нього можуть настати внаслідок його визнання винним у вчиненні злочину. Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 всіма своїми можливими діями (в умовах ізоляції) намагався допомогти органу досудового розслідування у встановленні істини: надавав показання, брав участь під час проведення слідчого експерименту; не здійснював будь-яких дій з метою затягування процесуальних строків досудового розслідування. Щодо ризику знищення доказів вказав, що досудове розслідування у кримінальному провадженню було завершено в день отримання судом обвинувального акту, тобто всі слідчі (розшукові) дії завершились. Під час судового розгляду судом в порядку ст. 333 КПК України не надавалось доручення органу досудового розслідування вжити додаткових заходів щодо встановлення знаряддя злочину. Звернення до суду з обвинувальним актом є свідченням того, що досудовим розслідуванням зібрані всі докази, на які прокурор буде посилатися в суді на доведення вини обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та просив замінити запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт.

Прокурор Гусейнов в судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання захисника та обвинуваченого, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час наявні та немає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу та просила подовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши всі заявлені клопотання, проаналізувавши підстави зазначені в них, приходить до наступного:

Відповідно до ч.1ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Статтею 183КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, у яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання захисника про заміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Отже, враховуючи викладене, наявність постійного місця проживання та реєстрації обвинуваченого, а також не доведення стороною обвинувачення ризику переховування обвинуваченого від судового слідства, та той факт, що у кримінальному провадженні судом допитані всі ключові свідки та потерпіла, а також прийнявши до уваги, що потерпілій частково відшкодовано шкоду, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який - цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 201-203 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника адвоката Лукашкова В.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Родинське Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

- з`являтися на виклики прокурора та суду у встановлені ними час;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Направити копію ухвали про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю Покровському відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області.

Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення.

Ухвала підлягає оскарженню до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде складений та проголошений о 12 год. 00 хв. 09.10.2020.

Суддя А.Г.Токарєв