Постанова № 92117315, 09.10.2020, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 1440/2080/18 Провадження №2-а/486/4/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О.І.

при секретарі - Архіповій К.В.

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Смірнова О.О.

представника відповідача - Квасниця Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про скасування постанови Миколаївської митниці ДФС про порушення митних правил № 0139/50400/18 від 16.08.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

27.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Миколаївської митниці ДФС про скасування постанови № 0139/50400/18 від 16.08.2018 року про порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, якою на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, в сумі 1 420 813.68 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що, у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», за процедурою відкритих торгів, 19.12.2016 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атокомплект» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та TM.P S.p.A TERMOMECCANICA POMPE (Італія) був укладений контракт № 53-129-01-16-00880 на поставку п`яти одиниць помпових агрегатів для потреб ВП «Южно-Українська АЕС», які є комплексними виробами та включають в себе багато складових, на суму 5 386 490.00 Євро, за ціною 1 077 298.00 Євро за одиницю. Умовами контракту (п. 6.3.1.) передбачено авансування товару перед його поставкою у розмірі 30% вартості продукції, а саме - 1 615 497.00 Євро, відповідно до рекомендацій НБУ. В свою чергу, TM.P S.p.A TERMOMECCANICA POMPE було доручено румунському виробнику продукції S.А. 24. IANUARIE виконання митних процедур та надано інвойси на продукцію, замовлену за іншим договором № 3450052505/00 від 04.08.2017 та іншою ціною. На виконання умов укладеного контракту від 19.12.2016 року Постачальник, листом від 27.06.2018 оповістив Покупця про заплановану дату відвантаження продукції та долучив інвойс № 3201800682 від 26.06.2018. В рамках контракту та на підставі наданих постачальником документів, з метою митного оформлення товару, Покупець 19.07.2018 року, оформив попередню митну декларацію № UA 504070/2018/201387 на суму 136 954.70 Євро, надавши інвойс постачальника від 26.06.2018 № 3201800682 на суму 136 954.70 Євро, контракт, інші документи. Однак митним постом Миколаївської митниці ДФС було прийнято рішення № UA 504070/2018/000001/1 від 31.07.2018 про коригування митної вартості товару, а його, як особу що оформила митну декларацію, оштрафовано на суму 1 420 813. 68 грн..

Вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, оскільки попередню митну декларацію ним було надано відповідно до заявленої вартості продукції, виходячи з ціни вказаної у Контракті, у розмірі 136 594.70 Євро. Товар був поставлений на виконання зазначеного контракту, а тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року відповідача - Миколаївська митниця ДФС було замінено її правонаступником - Чорноморська митниця Держмитслужби (а.с. 132 т.2).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача Смірнов О.О. підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просили про задоволення позову шляхом скасування постанови № 0139/50400/18 від 16.08.2018 року про порушення митних правил та про стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних зі сплатою судового збору та за надання правової допомоги в сумі 52 686.09 грн..

Представник відповідача Квасниця Ю.А. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в тому числі відшкодуванні витрат на правову допомогу та одночасно просив змінити постанову Миколаївської митниці ДФС у справі про порушення ОСОБА_1 митних правил, застосувавши відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, в сумі 976 180.65 грн., що відображено також в його письмових пояснення щодо розгляду справи по суті від 27.04.2020 року (а.с. 136-145 т.2).

02.11.2018 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача Квасниці Ю.А. на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній посилається на те, що заявлення ОСОБА_1 в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товарів, було встановлено на підставі письмових доказів, згідно яких розбіжність між заявлено вартістю та вартістю, за якою товари (Запасні частини до помпового агрегату) експортувалися в Україну з республіки Румунія виробником компанії 24. IANUARIE S.А., становить 59 643.35 Євро, що за курсом НБУ станом на 19.07.2018 року складає 1 821 555.98 грн., а тому вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано був притягнений до відповідальності за порушення митних правил, що передбачено ст. 485 Митного Кодексу України. Також долучив до відзиву копії документів, які надавались ОСОБА_1 в електронному вигляді (а.с. 91-101, 121, 108-118, 128-129 т.1).

Аналогічні пояснення містить заперечення представника відповідача Квасниці Ю.А. від 28.02.2019 року, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та залишити постанову Миколаївської митниці ДФС без змін (а.с. 205-209 т.1).

З`ясувавши думки сторін, дослідивши письмові докази у їх сукупності та надавши їм правову оцінку, суд приходить до наступного.

За змістом ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення.

При цьому, згідно частини 1 вказаної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (Підстави звільнення від доказування).

Згідно ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.1 ст. 458 Митного Кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно ст. 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, судом встановлено, що постановою Миколаївської митниці ДФС Державної фіскальної служби України від 16.08.2018 року за № 0139/50400/18, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (а.с. 13-19 т.1).

Факт порушення митних правил встановлено протоколом № 0139/50400/18 від 01.08.2018 року, примірник якого був особисто отриманий ОСОБА_1 01.08.2018 року (а.с. 20-23 т.1).

З копій наказів по ВП «ЮУ АЕС» та посадової інструкції вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 21.07.2000 року працює інженером ІІ категорії УВТК ВП «ЮУ АЕС» (а.с. 28-47 т.1).

25.07.2017 року та 27.07.2020 року TM.P S.p.A TERMOMECCANICA POMPE звернувся до ДП НАЕК «Енергоатом» з листами, в яких вибачився за помилкове надання митним органам України інфойсів виданих румунським виробником S.С. 24. IANUARIE S.А., з яким TM.P S.p.A TERMOMECCANICA POMPE уклав контракт, як із зовнішньоекономічним митним брокером, де ціни вказані на окремі одиничні вироби (а.с. 50-51, 52-56 т.1).

14.05.2019 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС про скасування постанови Миколаївської митниці ДФС про порушення митних правил № 0139/50400/18 від 16.08.2018 р. було зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/1090/19 за позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення № UA504070/218/000001/1 від 31.07.2018 р. про коригування митної вартості (а.с. 258 т.1).

Ухвалою суду від 02.12.2019 року провадження у справі поновлено, у зв`язку з набранням законної сили постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 р. у справі № 400/1090/19 (а.с. 14, 8-13 т.2).

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 року, скасовано рішення про коригування митної вартості товару № UA 504070/2018/000001/1 від 31.07.2018 року та встановлено, що надані позивачем до митної декларації від 19.07.2018 документи: контракт, додаткова угода, специфікація № 1, інвойс не місять ніяких розбіжностей, оскільки у всіх документах зазначена ціна поставленого товару 136 954.70 євро. Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, правових підстав для коригування митної вартості у відповідача немає, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 31.07.2018 № UA 50470/2018/000001/1 про коригування митної вартості товару митного посту «Первомайськ» Миколаївської митниці ДФС, задоволено (а.с. 16-20, 8-13).

Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за відображення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товарів, що спростовано рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 року, підстави для накладення на позивача адміністративного стягнення відпали, а тому постанова № 0139/50400 від 16.08.2018 року про порушення ОСОБА_1 митних правил, підлягає скасуванню.

Підстав для внесення змін у дану постанову від 16.08.2018 року, судом не вбачається, а тому вимога представника відповідача про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 976 180.65 грн., задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до п.3) ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стаття 531 Митного кодексу України передбачає, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

З урахуванням встановлених судом обставин, а саме, висновків викладених у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 року, суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим вважає за необхідне скасувати постанову № 0139/50400 від 16.08.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто в сумі 1 420 813.68 грн. та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем при заверненні до суду був сплачений судовий збір в сумі 704.80 грн., який, у зв`язку із задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Згідно п.1) ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-3 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено, що 21.08.2018 року між позивачем ОСОБА_1 (клієнтом) та адвокатом Смірновим О.О. укладено договір №20/1-2018 про надання правничої допомоги (а.с. 66-71 т.1).

Перелік обов`язків адвоката визначено у п. 1.1.1. розділу 1. Договору.

Пунктом 1.1.2. Договору передбачено, обов`язок Клієнта оплатити надані послуги адвоката.

01.08.2019 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги № 20/1-2018 від 21.08.2018 (а.с. 31-32 т.2).

Приписами ч.4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представлені документи містять Акт виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги № 20/1-2018 від 21.08.2018, за яким сума до сплати складає 52 686.09 грн. (а.с. 33-34 т.2).

Згідно рахунку №1 від 19.12.2019 року ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити на корись адвоката Смірнова О.О. , гонорар адвоката згідно договору № 20/1-2018 від 21.08.2018, в сумі 52 686.09 грн. (а.с. 35 т.2).

При цьому із заяви Смірнова О.О. від 20.12.2019 року про розподіл судових витрат слідує, що витрати на правову допомогу ОСОБА_1 не сплачені, що було підтверджено також в судовому засіданні (а.с. 29-30 т.2).

Водночас, у відповідності до ч.7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення таких витрат, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Представник відповідача Квасниця Ю.А. заперечував проти заяви адвоката Смірнова О.О. від 20.12.2019 року про розподіл судових витрат, просив про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги та акцентував увагу на тому, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності є працівником ВП «ЮУ АЕС» та під час вчинення правопорушення, виконував свої посадові обов`язки. Адвокат Смірнов О.О. в свою чергу, одночасно є начальником юридичного відділу ВП «ЮУ АЕС», де отримує заробітну плату та в силу своїх посадових обов`язків, захищаючи працівника свого ж підприємства ОСОБА_1 , здійснював фактичне представництво інтересів свого підприємства в суді. Також звернув увагу, що зміст позовної заяви ОСОБА_1 повністю відповідає його ж письмовим поясненням наданим ним особисто до Миколаївської митниці ДФС, а долучені письмові докази є такими ж, які долучались ним до пояснення, у зв`язку з цим вважає, що жодних правових послуг адвокатом, з цього питання не надавалось. Щодо складності справи, яка розглядається судом відносно ОСОБА_1 , представник відповідача зазначив, що за пріоритетністю справ, дана справа не є складною, оскільки не могла бути розглянута судом, без вирішення іншої справи № 400/1090/19 за позовом ВП «Атомкоплект» ДП «НАЕК «Енергоатом» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним корегування митної вартості, у зв`язку з розглядом якої, судом зупинялось провадження у даній справі. Також представник відповідача звернув увагу, що заявлений адвокатом гонорар явно неспівмірний з майновим станом позивача, що підтверджується його довідкою про заробітну плату. Окрім того звернув увагу, що позивач досі працює на займаній посаді та виконує свої посадові обов`язки, без шкоди своїй репутації, витрати на оплату гонорару адвокату не сплачені, що було підтверджено в судовому засіданні. У зв`язку з наведеним вважає витрати у вигляді гонорару адвокату Смірнову О.О. є неспівмірними фактично наданим ним послугам, а тому просив заяву адвоката Смірнова О.О. залишити без задоволення (а.с. 76-84, 170-174 т.2).

З огляду на викладене та беручи до уваги клопотання представника відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та його обґрунтовані заперечення щодо розміру таких витрат, суд доходить висновку, що витрати позивача на правничу допомогу можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають відшкодуванню у розмірі 30 000 грн..

Керуючись ст.ст. 458, 485, 486, 489, 531 Митного кодексу України; ст.ст. 2, 5, 9, 77, 132, 134, 139, 243-246, 250, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про скасування постанови Миколаївської митниці ДФС про порушення митних правил № 0139/50400/18 від 16.08.2018 року, задовольнити.

Постанову Миколаївської митниці ДФС №0139/50400/18 від 16.08.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у справі за порушення митних правил та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, в сумі 1 420 813 (один мільйон чотириста двадцять тисяч вісімсот тринадцять) гривень 68 коп., скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 485 Митного кодексу України за порушення митних правил, відносно ОСОБА_1 , закрити.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. та витрати за надання правничої допомоги в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп..

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Южноукраїнського міського суду Олександр Іванович Савін