Рішення № 92114330, 09.10.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/1416/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування рішення та вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення №0085215207 від 30.03.2020 р. Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач) про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування";

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату бору (недоїмки) від 20.05.2020 р. №Ф19931-52 Головного управління ДПС у Чернівецькій області стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з рішенням №0085215207 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання , подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 30.03.2020 р. та вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19931-52 від 20.05.2020 р., оскільки ОСОБА_1 з 2010 р. підприємницькою діяльністю не займається та не отримує доходи. Позивач вважає, що прийняттю Вимоги повинна була передувати документальна перевірка, але відповідач такої перевірки не провів, відповідного акту не склав. Відсутність акту перевірки унеможливлює встановлення періоду нарахування єдиного внеску. Також зазначає, що в період з 11.03.2015 р. по 12.04.2016 р. був призваний на військову службу, що в свою чергу підтверджує факт того, що позивачем підприємницька діяльність не здійснювалась. З вказаних підстав, позивач просив суд скасувати оскаржуване рішення та вимогу.

10.09.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду дану адміністративну справу прийнято до свого провадження, справу призначено до спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 05.10.2020 року.

25.09.2020 р. відповідач подав відзив на позов, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову та зазначає, що у позивача з 01.01.2017 р. виник обов`язок сплачувати єдиний внесок, який протягом 2017-2018 років не сплачувався. У зв`язку із вказаним, відповідачем було нараховано позивачу зобов`язання зі сплати єдиного внеску та на законних підставах винесено рішення № 0085215207 від 30.03.2020 р. та вимогу № Ф-19931-52 від 20.05.2019 р. у сумі 18276,72 гривень.

З вказаних підстав відповідач стверджує, що оскаржувана вимога прийнята правомірно.

05.10.2020 р. у судове засідання позивач не з`явився, явку представника не забезпечив, про підстави неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення повістки про виклик від 14.09.2020 р.

05.10.2020 р. представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи приписи ст.ст.194, 205 КАС України, суд вважає, що подане представником відповідача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач у період з 25.07.2002 р. по 11.03.2019 р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , с. Стрілецький Кут, Кіцманський район Чернівецька область, 59345, та перебував на обліку у Головному управлінню ДПС України у Чернівецькій області, як платник податків та зборів. Основний вид діяльності Код КВЕД 49.32 надання послуг таксі.

Відповідно до облікової картки платника податків у відповідача рахується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 18276,62 грн, станом на 30.04.2020 року.

21.02.2019 р. податковим органом прийнято податкову вимогу форми № Ф-19931-52 на суму податкового боргу 18276,72 грн станом на 31.01.2019 року. Окрім того надано докази вручення.

06.03.2019 р. прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Окрім того зазначено припинено, але не знято з обліку.

30.03.2020 р. податковим органом прийнято рішення № 0085215207 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання , подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 30.03.2020 р. , яким встановлено порушення ст..6,2 п.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за період 01.01.2014 - 31.12.2018 р.р.

20.05.2020 р. податковим органом прийнято податкову вимогу форми № Ф-19931-52 на суму податкового боргу 18276,72 грн станом на 30.04.2020 року. Окрім того надано докази вручення.

Не погоджуючись з податковою вимогою № Ф-19931-52 та рішенням № 0085215207 позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464 (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування

Згідно статті 2 Закону №2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали загальну систему оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 та ст. 12 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного внеску. Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Особа, яка провадить господарську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.

Згідно ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як встановлено судовим розглядом справи, позивач не виконав взяті на себе обов`язки щодо сплати єдиного податку, у зв`язку із чим виникла заборгованість зі сплати єдиного податку за 2017-2018 роки в сумі 17426,72 грн, що підтверджується інформацією з облікової картки платника податків.

При цьому, суд не приймає доводи позивача про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску, у зв`язку із нездійсненням підприємницької діяльності, оскільки вказані обставини не звільняють особу від обов`язку сплати єдиного внеску за період перебування особи фізичною особою підприємцем.

Окрім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску, у зв`язку із перебуванням останнього на військовій службі по мобілізації з 11.03.2015 р. по 12.04.2016 р., оскільки вказані обставини не звільняють особу від обов`язку сплати єдиного внеску за період перебування особи фізичною особою підприємцем за 2017 за 2018 роки.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Стосовно рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання звітності № 0085215207 від 30.03.2020 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 850,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обов`язки платників єдиного внеску у фізичних осіб-підприємців виникають з початку провадження відповідної діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п.9-2 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI Під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа - підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв`язку з виконанням обов`язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2019 р. позивачем подані податкові декларації про майновий стан і доходи за 2016-2018 р.р. Окрім того, за 2014 - 2015 р.р. відповідні звіти подані не були.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутня заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа до податкового органу.

У зв`язку з зазначеним та на підставі п.7 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тобто у зв`язку з неподанням, несвоєчасним поданням позивачем декларацій за 2014 - 2018 р.р. позивачу нараховано штрафну санкцію у сумі 850 грн.

У зв`язку із вказаним, судом встановлено, що податковим органом правомірно прийнято податкову вимогу № Ф-19931-52 від 20.05.2020 р. на суму податкового боргу 18276,72 грн станом на 30.04.2020 р., а тому у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено суду правомірність вимоги про сплату штрафу з єдиного податку № Ф-19931-52 від 20.05.2020 р.

Згідно з вимогами статей 132-143 КАС України суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат .

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (с.Стрілецький Кут, Кіцманський район, Чернівецька область, 59345, РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 43143196)

Суддя І.В. Маренич