Рішення № 92114118, 09.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4499/20

РІШЕННЯ

іменем України

09 жовтня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4239 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини А4239 Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - військової частини А4239 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язати військову частини А4239 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на день звільнення з ним не було проведено розрахунок та не виплачено індексацію грошового забезпечення, у зв`язку з чим 07.07.2020 подав заяву до військової частини А4239 Міністерства оборони України з проханням нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період, коли така не здійснювалася. Однак отримав відповідь про відмову у вказаній виплаті.

Ухвалою суду від 14.08.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.09.2020 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що з 01.01.2016 по 28.02.2018 року відсутні підстави для виплати коштів у зв`язку з тим, що позивач не проходив військову службу у військовій частині А4239, а тому немає підстав для нарахування та виплати грошової індексації з 01.01.2016 по 06.07.2017. Стосовно виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2017 по 28.02.2018 відповідач вказав, що відповідно до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункту 6 Порядку індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Для виплати індексації з 07.07.2017 по 28.02.2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А4239 у період з 07.07.2017 по 22.05.2018 року, що підтверджується довідкою від 01.09.2020 №751, наданою військовою частиною А4239.

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.05.2018 року №186 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас на підставі пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (за станом здоров`я).

Наказом командира військової частини А4239 (по стройовій частині) від 22.05.2018 року № 111 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення з 22.05.2018.

Вислуга років ОСОБА_1 у Збройних силах України становить: 8 років 10 місяці 26 днів, що підтверджується витягом з наказу ВЧ А4239 від 22.05.2018 року № 111.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.08.2015.

07.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до військової частини А4239 із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по березня 2018.

Листом військової частини А4239 від 29.07.2020 відповідач повідомив, що в позитивному вирішені заяви відмовлено. Зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини А4239 по стройовій частині від 07.07.2017 №11 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу частини лише з 07.07.2017, тому підстав для нарахування та виплати грошової індексації з 01.01.2016 по 06.07.2017 немає. Для виплати індексації з 07.07.2017 по 28.02.2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно ч. 1ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ(у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно ст. 5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ст. 9 Закону №1282-ХІІвизначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1)підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (п. 6 Порядку №1078).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Із аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене, фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації судом є неправомірними, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, військовою частиною А4239 не заперечується, що за період з січня 2016 по лютий 2018 року ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення не виплачувалася.

Враховуючи встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача в частині невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по лютий 2018 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що позивач безпідставно вимагає нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період часу, коли він не проходив військову службу у військовій частині А4239.

Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та в подальшому був переведений до нового місця проходження військової служби військової частини А4239. Наказом командира військової частини від 22.05.2018 року позивач виключений зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення.

Пунктом 14 Р. І Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Згідно з п. п. 3 Р. ХХХІ Порядку №260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

За приписами абз. 3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Отже, у позивача виникло право на виплату заборгованості індексації грошового забезпечення за минулі роки саме на день виключення із списків особового складу частини у зв`язку із звільненням з військової служби.

Таким чином, виплата заборгованості з грошового забезпечення за минулі роки незалежно від того, в якій військовій частині в період проходження військової служби, виникла ця заборгованість здійснюється тією військовою частиною де позивач виключений із списків особового складу у зв`язку із звільненням з військової служби а саме військовою частиною А4239.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст.77 КАС України).

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є протиправною, а тому військову частину А4239 належить зобов`язати нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

При цьому, питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А4239 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволити.

Визнати протиправну бездіяльність військової частини А4239 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.

Зобов`язати А4239 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Військова частина А 4239 Міністерства оборони України (вул. Чорновола, 192а,Хмельницький,Хмельницька область,29006 , код ЄДРПОУ - 22998246)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук