Рішення № 92113939, 08.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

08.10.2020 р. справа №520/9029/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., за участі: секретаря судового засідання - Стрєлка О.В., представника позивача - Іванової Т.О., представника відповідача - не прибув, подав заяву про слухання у відсутність,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Міністерства юстиції України до Слобожанської селищної ради провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, Міністерство юстиції України (далі за текстом – заявник, Міністерство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Комсомольської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 04397508, місцезнаходження - вул. Миру, 7, смт Слобожанське, Зміївський р-н, Харківська обл., 63460), що полягає у неприведенні свого найменування у відповідність до вимог ч.2 ст.3 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»; 2) зобов`язання Комсомольської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 04397508, місцезнаходження - вул. Миру, 7, смт Слобожанське, Зміївський р-н, Харківська обл., 63460) привести своє найменування у відповідність до вимог ч.2 ст.3 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що орган місцевого самоврядування допустив протиправну бездіяльність не прийнявши самостійно рішення про зміну власного найменування на виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідач, Слобожанська селищна рада Зміївського району Харківської області (діюче найменування органу місцевого самоврядування з колишньою назвою – Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що вирішення даного питання не входить до компетенції селищної ради.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

17.11.2015р. та 18.02.2016р. Комсомольською селищною радою були прийняті відповідно рішення №19-VII та №136-VII про перейменування вулиць населеного пункту на виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 09.04.2015р. №317-VIII.

04.02.2016р. Верховною Радою України було прийнято постанову №984-VIII, якою, зокрема, селище Комсомольське Зміївського району Харківської області було перейменовано на селище Слобожанське.

Листом від 05.04.2016р. за вих. №628 Комсомольська селищна рада клопотала перед Харківською обласною радою про перейменування.

Листом від 26.04.2016р. за вих. №01-31/2056 Харківська обласна рада повідомила про те, що депутати обласної ради не підтримали проекту рішення стосовно перейменування Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області.

Аналогічні клопотання відносно перейменування були викладені Комсомольською селищною радою і у листах від 22.03.2016р., від 11.09.2016р., від 04.07.2018р. №1246, від 27.02.2019р. №497, від 19.03.2020р. №551, зверненні депутатів Комсомольської селищної ради від 18.02.2016р.

17.04.2020р. Зміївською районною радою Харківської області було прийнято рішення №1347-VII, яким також порушено питання про перейменування Комсомольської селищної ради.

Рішенням Харківської обласної ради від 28.05.2020р. №1316-VII Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області була перейменована на Слобожанську селищну раду Зміївського району Харківської області.

31.08.2020р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну найменування юридичної особи - Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області була перейменована на Слобожанську селищну раду Зміївського району Харківської області.

Стверджуючи про порушення селищною радою вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", заявник – Міністерство ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суспільні відносини з приводу функціонування місцевого самоврядування в Україні унормовані, насамперед, приписами ст.ст. 140-146 Конституції України та положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, за змістом ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012р. № 4865-VI (далі за текстом - Закон №4865-VI).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.8 Закону № 4865-VI сільські, селищні, міські ради присвоюють імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності: юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

Отже, згідно з Законом №4865-VI законодавець не передавав у відання сільських, селищних, міських рад повноважень з приводу присвоєння найменувань органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 ст.1 Закону №4865-VI питання, пов`язані з приведенням раніше присвоєних об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій у відповідність з вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

У силу ч.1 ст.4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 09.04.2015р. №317-VIII (далі за текстом - Закон №317-VIII) виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.

Частиною 1 ст.2 Закону №317-VIII комуністичний тоталітарний режим 1917 - 1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору, яка характеризувалася численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, заподіянням моральних і фізичних страждань під час застосування психіатричних заходів у політичних цілях, порушенням свободи совісті, думки, вираження поглядів, свободи преси та відсутністю політичного плюралізму, та у зв`язку з цим засуджується як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина.

У розумінні п.п.«є» п.4 ч.1 ст.1 Закону №317-VIII символікою комуністичного тоталітарного режиму є символіка, що включає назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з`їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Отже, згідно з Законом №317-VIII законодавець не передавав у відання сільських, селищних, міських рад повноважень з приводу присвоєння найменувань органам місцевого самоврядування.

Натомість до теперішнього часу відносини з приводу присвоєння найменувань органів місцевого самоврядування в Україні урегульовані приписами Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981р. №1654-Х (далі за текстом – Положення).

Пунктом 13 згаданого Положення визначено, що повноваження з приводу присвоєння найменувань органам місцевого самоврядування входить до компетенції адміністративного органу, сучасним аналогом якого є орган місцевого самоврядування регіонального рівня, тобто обласна рада.

Як було достеменно з`ясовано судом у ході розгляду справи, листами від 05.04.2016р. №628, від 22.03.2016р., від 11.09.2016р., від 04.07.2018р. №1246, від 27.02.2019р. №497, від 19.03.2020р. №551 Комсомольська селищна рада клопотала перед компетентними суб`єктам права, зокрема, Харківською обласною радою про перейменування (зміну власного найменування).

17.04.2020р. Зміївською районною радою Харківської області було прийнято рішення №1347-VII, яким також порушено питання про перейменування Комсомольської селищної ради.

Рішенням Харківської обласної ради від 28.05.2020р. №1316-VII Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області була перейменована на Слобожанську селищну раду Зміївського району Харківської області.

31.08.2020р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну найменування юридичної особи - Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області була перейменована на Слобожанську селищну раду Зміївського району Харківської області.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб`єктів.

Зміст рішення владного суб`єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п. 18 і 19 ч.1 ст.4 КАС України.

Визначення ж змісту діяння (дії чи бездіяльності) владного суб`єкта норми КАС України не містять.

Разом із тим, у силу ч.6 ст.7 КАС України суд вважає за можливе застосувати загальні визначення рішення, дії, бездіяльності, наведені у п.п.1, 2 і 3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України, згідно з якими рішення владного суб`єкта - це письмовий акт, дія владного суб`єкта - це вчинок компетентного працівника владного суб`єкта, бездіяльність владного суб`єкта - це невиконання обов`язку.

При цьому, суд зважає, що відмова владного суб`єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію.

Тому, належним і ефективним способом захисту є як вимога про визнання неправомірної дії владного суб`єкта з приводу відмови, так і вимога про визнання протиправною відмови, оформленої відповідним письмовим документом, зокрема, і листом.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт – Міністерство у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував неповно, діяння особи – селищної ради у якості бездіяльності кваліфікував неправильно, оцінки усім юридично значимим факторам не надав, унаслідок чого міра задекларованої до застосування юридичної відповідальності не узгоджується із характером, змістом та наслідками діяння особи.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Оскільки вирішення управлінського питання з приводу перейменування Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області знаходилось поза межами компетенції відповідача як органу місцевого самоврядування низового рівня і у спірних правовідносинах форма поведінки відповідача за змістом вчинених дій активного характеру не відповідала визначенню бездіяльності, а також з огляду на вже існуючий факт приведення найменування органу місцевого самоврядування та найменування юридичної особи у відповідність до вимог Закону №317-VIII заявлені Міністерством юстиції України вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3. ст. 243 КАС України 9 жовтня 2020 року; підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя Сліденко А.В.