
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
Справа № 500/1368/19
09 жовтня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Управління УМВС України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство Внутрішніх Справ України про визнання протиправним та скасування наказу, скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання розглянути кандидатуру для зайняття рівнозначної посади, зобов`язання відповідача провести перерахунок вислуги років, стягнення компенсації за невикористану відпустку, зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов`язання перерахувати заробітну плату,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Управління УМВС України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство Внутрішніх Справ України про визнання протиправним та скасування наказу, скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання розглянути кандидатуру для зайняття рівнозначної посади, зобов`язання відповідача провести перерахунок вислуги років, стягнення компенсації за невикористану відпустку, зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов`язання перерахувати заробітну плату, а саме:
1) визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Тернопільській області від 15.04.2019 року №4 о/с “По особовому складу”;
2) скасувати протокол від 15.03.2019 року комісії ГУНП в Тернопільській області;
3) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про бажання подальшого проходження служби у лавах Національної поліції у відповідності до пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію"
4) зобов`язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 , для зайняття рівнозначної посади відповідно пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" в кримінальній поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та видати з цього приводу відповідний наказ;
5) зобов`язати УМВС України в Тернопільській області провести перерахунок вислуги років у відповідності до особової справи позивача і після звільнення зі служби УМВС України у Тернопільській області 07.08.2015 року з вислугою 15 років 05 місяців 02 дні, дорахувати до вислуги років строк служби поновленого судами, який становитиме 19 років 01 місяць 21 день;
6) стягнути з УМВС України в Тернопільській області на користь позивача компенсацію за невикористану відпустку за 2015, 2016, 2017 р.р. та компенсацію за час затримки виплати;
7) зобов`язати УМВС України в Тернопільській області перераховувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що становить 19 років;
8) стягнути з УМВС України в Тернопільській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 з 16.01.2019 року по 11.02.2019 року та з 16.04.2019 року про час винесення рішення у справі;
9) зобов`язати УМВС України в Тернопільській області перерахувати заробітну плату з 12.02.2019 року по 15.04.2019 року відповідно до соціальної гарантії держави щодо мінімальної місячної заробітної плати у 2019 році.
Ухвалою суду від 01.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 26.06.2020 дану позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків у такий спосіб:
1) подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
2) сплатити судовий збір у розмірі 2522,40 грн та подати до суду докази такої сплати.
3) уточнити зміст пункту 4 прохальної частини позовної заяви шляхом зазначення дати заяви ОСОБА_1 про бажання подальшого проходження служби у лавах Національної поліції у відповідності до пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національної поліції", а також подати належним чином завірену копію такої заяви.
05.07.2020 позивачем до Восьмого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у даній справі.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
07.08.2020 дану справу отримано Тернопільським окружним адміністративним судом, що підтверджується відтиском штампу вх.№10973/20.
13.08.2020 позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив: 1) поновити та продовжити строк звернення до суду, врахувавши обставини висвітлені у цій заяві та запереченнях на клопотання УМВС, ГУНП від 01.07.2020; 2) звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, що складає 2522,40 грн.; 3) позовну вимогу п.4 розглянути із врахуванням уточнення – визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.02.2019 про бажання подальшого проходження служби у лавах Національної поліції установленого Постановою Восьмого апеляційного адміністративного Суду від 15.01.2019 відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».
Розглядаючи подану позивачем заяву від 13.08.2020, суд розцінює останню як таку, що подана на виконання ухвали суду від 26.06.2020 та зазначає наступне.
Статтею 122 КАС України передбачено строки звернення до адміністративного суду, в межах яких може бути подано позов до адміністративного суду.
Зокрема, частиною п`ятою ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В той же час, пунктом сімнадцятим частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Оскільки дана адміністративна справа з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися частиною п`ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв`язку із прийняттям оскаржуваних наказів.
Так, за змістом постанови Верховного суду від 02.04.2019 у справі № 183/5379/17, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач оскаржує наказ УМВС України в Тернопільській області від 15.04.2019 №4 о/с "По особовому складу".
Однак, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся 18.06.2019, що підтверджується відтиском штампу вх.№1697/19, тобто з пропущенням місячного строку звернення до суду з позовом щодо прийняття, її проходження, звільнення з публічної служби.
Водночас, як про це зазначає позивач, 17.04.2019 він звертався до голови ліквідаційної комісії із письмовою заявою, в якій просив скасувати наказ №4 від 15.04.2019, але лише 21.05.2019 отримав негативну відповідь.
Крім цього, з оскаржуваного у даній справі наказу УМВС України в Тернопільській області від 15.04.2019 №4 о/с "По особовому складу» також слідує, що позивач отримав копію наказу 15.04.2019, що підтверджується його підписом.
Отже, перебіг строку звернення до суду для оскарження даного наказу починається з 16.04.2019.
Як про це зазначає позивач, він намагався вирішити спірне питання у досудовому порядку відповідно до положення частини п`ятої ст.55 Конституції України та після отримання негативної відповіді 21.05.2019 змушений звертатись до суду.
З приводу наведеного доводу позивача суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного суду від 06.03.2019 у справі 804/2536/16 в аналогічній справі, коли позивач пояснив пропуск звернення до суду досудовим вирішенням спору, а саме - зверненням до керівництва органу, суд обґрунтовано зазначив про відсутність підстав до застосування положень наведеної норми до позивача, оскільки процедура досудового вирішення спору у справах щодо проходження громадянами публічної служби чинним законодавством не передбачена. Отже, колегія суддів КАС ВС погодилась із висновком суду апеляційної інстанції про необхідність залишення позовної заяви особи без розгляду, оскільки причини, якими він обґрунтовував пропуск строку звернення до суду (досудове вирішення спору), є неповажними та не перешкоджали йому оскаржити наказ про звільнення у встановлений процесуальним законом термін.
Таким чином, суд вважає, що у даному випадку, звернення ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії із письмовою заявою, в якій він просив скасувати наказ №4 від 15.04.2019 ( в порядку досудового врегулювання спору) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби досудове врегулювання спору не передбачене.
У наведеному контексті, на думку суду, не є поважною причиною пропуску строку звернення позивача 17.04.2019 до заступника начальника з питань державної виконавчої служби – начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі Golder проти Сполученого Королівства ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.
У Справі Пономарьов проти України Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач пропустив встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду.
Крім цього, у поданій заяві від 13.08.2020 позивач просив звільнити його від сплати судового збору, що складає 2522,40 грн.
Поряд з цим, 08.09.2020 позивач подав заяву, до якої долучив Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 2 кварталу 2019 року по 1 квартал 2020 року станом на 17.08.2020.
Згідно вимог статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (надалі Закон України №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. (частина друга статті 8 Закону України №3674-VI).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України).
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан. Докази мають обґрунтовувати об`єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Водночас, статтею 8 Закону №№3674-VI кореспондоване право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі у випадку, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Однак, позивачем подано на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2020 у даній справі Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 2 кварталу 2019 року по 1 квартал 2020 року станом на 17.08.2020, що не відповідає вимогам 8 Закону №№3674-VI, оскільки належним доказом майнового стану позивача є відомості про його річний дохід за попередній календарний рік, тобто з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Отже, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано об`єктивні причини, не надано відповідних доказів, які обумовлюють неможливість оплати судового збору, у зв`язку із чим клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає.
Частинами чотирнадцятою, п`ятнадцятою ст.171 КАС України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Також, пунктом 7 частини першої ст.240 КАС України передбачено, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивачем не в повному обсязі виконані вимоги ухвали суду від 26.06.2020 про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 240, 241, 243, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення та продовження строку звернення до суду - відмовити.
2. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
3. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Управління УМВС України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство Внутрішніх Справ України про визнання протиправним та скасування наказу, скасування протоколу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання розглянути кандидатуру для зайняття рівнозначної посади, зобов`язання відповідача провести перерахунок вислуги років, стягнення компенсації за невикористану відпустку, зобов`язання виплатити одноразову грошову допомогу, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов`язання перерахувати заробітну плату - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складений 09.10.2020.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 проживання АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідачі:
- Головне управління Національної поліції в Тернопільській області місцезнаходження вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область,46001 код ЄДРПОУ 40108720;
- Управління МВС України в Тернопільській області місцезнаходження вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область,46001 код ЄДРПОУ 08592307;
третя особа:
- Міністерство Внутрішніх Справ України місцезнаходження вул.Богомольця, 10, м.Київ, 01024 код ЄДРПОУ 00032684 .
Головуюча суддя Дерех Н.В.
Судове рішення № 92113875, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 09.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/1368/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: