Рішення № 92113853, 02.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1826/20

02 жовтня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Нацюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення №494/03-05 про відмову в перерахунку пенсії, зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області від 09.06.2020 року за №-494/03-05 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.06.2020 року перерахунок та виплати ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №-1789-ХII (у редакції що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Тернопільської області від 10 березня 2020 року №13-57-20, без обмеження її максимального (граничного) розміру, нарахувати та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за минулий час, у зв`язку із змінами розміру заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №-657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», якою підвищено посадові оклади працівникам прокуратури;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за минулий час, тобто 12 місяців, здійснити разово та однією сумою, без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України №-649 від 22 серпня 2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат та рішеннями судів», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років, яка була призначена на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 відсотків від його заробітної плати. У зв`язку із звільненням позивача з органів прокуратури 17.03.2014 року, позивач 05.06.2020 року звернувся відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2020 року № -13-57-20 та додатку до неї. Однак, на свою заяву позивач отримав лист відповідача від 09.06.2020 року № -494/03-05, яким було відмовлено в перерахунку пенсії, так як підстави для перерахунку пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати від 10.03.2020 №-13-57-20 відсутні, оскільки розмір заробітної плати визначено станом на 06.09.2017 згідно постанови КМУ 30.08.2017 №-657.

Починаючи з 13 грудня 2019 року після звільнення з роботи проводиться перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 1697-УІІ, пенсіонерам, які працюють на посадах прокурорів. Перерахунок проводиться у зв`язку з індивідуальними змінами, що впливають на збільшення заробітної плати з дати звернення за перерахунком пенсії.

Право на перерахунок пенсії за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними оскільки порушують право позивача на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення. Позивач зазначає, що чинним на момент звернення із заявою до відповідача законодавством передбачено перерахунок раніше призначених пенсій, а відтак встановлено право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок.

Ухвалою від 23.07.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву від 06.08.2020. Відповідач вказує, що перерахунок пенсії за Законом України «Про прокуратуру» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року виникає за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року.

Так, Конституційний Суд України у вказаному рішенні установив, що: - частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697- VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 прийнято постанову №1155 «Про умови оплати праці прокурорів», якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. Згідно із п.7 даної постанови зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Отже, оскільки ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції підлягає застосуванню з 13.12.2019, а будь-яких нормативно-правових актів щодо підвищення заробітної плати прокурорським працівникам не приймалося, то і підстав для перерахунку позивачу пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 немає.

На момент набрання чинності Законом №3668-VI пенсія ОСОБА_1 становила 6136,76 грн. та не перевищувала законодавчо встановленого максимального розміру, можна зробити висновок, що на позивача не поширюються норми пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI.

Відтак, відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14.08.2020 зупинено провадження по даній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20.

Судом встановлено, що 14.09.2020 року Верховним Судом прийнято рішення у зразковій справі №560/2120/20 про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019.

Таким чином, ухвалою суду поновлено провадження по справі № 500/1826/20, так як рішення Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 набрало законної сили та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 02.10.2020 о 11:00 год .

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві на адміністративний позов та додаткових поясненнях.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 10.01.2005 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789- XII в розмірі 90% від суми місячного заробітку.

10 березня 2020 року прокуратурою Тернопільської області позивачу видано довідку від №13-57-20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.

05.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугою років на підставі довідки з прокуратури Тернопільської області від 10.03.2019 року № 13-57-20 та додатку до неї.

09.06.2020 року листом № 494/03-05 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії та зазначив, що підстави для перерахунку пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати від 10.03.2020 №-13-57-20 відсутні, оскільки розмір заробітної плати визначено станом на 06.09.2017 згідно постанови КМУ 30.08.2017 №-657.

Право на перерахунок за викладених умов виникає за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13 грудня 2019 року.

Позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку пенсії в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати є незаконними і такими, що порушують його гарантовані конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

14.10.2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015 року) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»:

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015 року) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії у тому числі і позивачу.

Як було встановлено судом, листом №494/03-05 від 09.06.2020 позивач відмовив в перерахунку пенсії позивачу, пенсійний орган відмовив позивачу перерахунок пенсії виникає за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року. Оскільки, після 13.12.2019 року підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не здійснювалось та інших підстав, які б передбачали можливість здійснення перерахунку пенсії позивачу відсутні, тому немає законних підстав для здійснення перерахунку розміру пенсії позивача після прийняття Рішення КСУ від 13.12.2019 року.

Доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-(ІІ)/2019 (після 13.12.2019 року) право на перерахунок пенсії виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 року норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Таким чином, позивач у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Як вже встановлено судом, позивач звернувся до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії з 01.06.2020, тобто після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься в ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII.

У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13 грудня 2019 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а відтак, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» з 13.12.2019 .

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Як вже встановлено судом з довідки прокуратури Тернопільської області, яка видана позивачу про те, що він працює (працював) в прокуратурі Борщівського району Тернопільської області на посаді прокурора району, розмір заробітної плати складається: посадовий оклад 8000,00 грн., оклад за класний чин - 2400,00 грн., вислуга років (40%) -3200,00 грн., надбавка за роботу з таємними документами (15%) - 1200,00 грн., інші щомісячні надбавки - 9520,00 грн., премії (60%) - 14592,00 грн., матеріальні допомоги - 6485,34 грн. Всього: 45397,34 грн.

Доказів недійсності вказаної довідки відповідачем до матеріалів справи долучено не було.

Відтак, вказана довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури та саме на підставі такої довідки має бути проведений перерахунок пенсії позивача.

Як вже встановлено судом, вказана довідка була долучена позивачем до заяви про перерахунок пенсії.

Проте, відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача, а відмовлено у такому перерахунку, що зазначено у листі від 10.03.2020 №-13-57-20.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що відповідач з 13 грудня 2019 року зобов`язаний провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугу років на підставі поданої нею заяви від 10 березня 2020 року, документів пенсійної справи, на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії, а тому рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії є протиправним.

Аналогічних правових висновків дійшов також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 14 вересня 2020 року за результатами розгляду зразкової справи №560/2120/20.

У вказаному рішенні Верховний суд зазначив, що ознаками цієї типової справи є:

а) позивач - особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону № 1697-VII;

б) відповідач-територіальні органи Пенсійного фонду України;

в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII;

г) звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019 року.

Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ або статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною третьою статті 291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Що стосується вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру, то суд вважає, що на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Закон №1789-ХІІ втратив чинність.

Однак, згідно частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок раніше призначеної пенсії, яке йому було гарантоване статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ при призначенні 10.05.2005 пенсії, а зазначене право він має і на момент виникнення спірних правовідносин - з 10.03.2020 у відповідності до статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

За таких обставин, суд приходить до переконання, що відповідачем при прийнятті рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивачу не було дотримано вимог чинного пенсійного законодавства, у зв`язку з чим порушено його конституційні права.

Суд, погоджуючись з твердженням відповідача про те, що на час звернення позивача до Управління із заявою про перерахунок пенсії - з 10.03.2020, стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратила чинність, констатує, що на момент звернення позивача до відповідача чинною є стаття 86 Закону України "Про прокуратуру", яка передбачає наявність права у позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії, а тому вказані зміни до законодавства не позбавили позивача права на перерахунок пенсії.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і вказана бездіяльність Кабінету Міністрів України судом визнана протиправною.

Верховний Суд України у постанові від 01 липня 2014 року в справі №21-244а14 висловив правову позицію, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Згідно абзац 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Положеннями статті 46 Конституції України гарантовано право особи на соціальний захист, що включає і право на забезпечення громадян у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки вони обґрунтовані, заперечення відповідача суперечать вимогам чинного законодавства, а дії відповідача вчинені не відповідно до наданих йому повноважень.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Також суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Враховуючи те, що в даній справі предметом позову є зобов`язання про перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХII на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2020 №13-57-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, то суд вважає, що рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому посилання відповідача на те, що у відповідь на заяву позивача він відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, а відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії позивача і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало є помилковими.

У відзиві на позов відповідач заперечував як право на перерахунок, так і щодо перерахунку та виплати пенсії в розмірі 90 % від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру. З цієї позиції можна зробити висновок, що після визнання за позивачем права на перерахунок пенсії, відповідачем буде здійснено такий перерахунок не у тому відсотковому розмірі відносно заробітної плати, на який сподівається позивач, та з обмеженням її граничним розміром.

Тобто, перерахунок пенсії не у тому відсотковому розмірі відносно заробітної плати, який було встановлено позивачу при призначенні пенсії, та з обмеженням її граничним розміром, змусить позивача повторно звертатись до суду з позовом.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір. Позивач звертався з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням 90% від сум усіх складових заробітку та без обмеження максимального розміру.

Відсутність таких заперечень у рішенні відповідача, що оскаржується, не свідчить, що з питань урахування 90% від сум усіх складових заробітку та застосування обмеження максимального розміру відсутній спір. І у позовній заяві, і у відзиві сторони висловили протилежні позиції, що є очевидним свідченням існування спору щодо цих аспектів перерахунку. Відтак, ці позовні вимоги також слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, враховуючи правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року за результатами розгляду зразкової справи №560/2120/20, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача частково.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 09.06.2020 року №494/03-05 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХII на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2020 №13-57-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах стягнення за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області місцезнаходження/місце проживання Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769.

Головуючий суддя Подлісна І.М.