Рішення № 92113551, 08.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6439/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Одеса

У залі судових засідань № 33

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Галат В.І.,

за участю сторін:

представника позивача - Ляшенко Е.М.,

представника відповідача - Яківець М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про:

визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України щодо включення ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2020 рік;

зобов`язання Державної податкової служби України виключити ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» з плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2020 рік.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» зазначило, що включення позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2020 рік у зв`язку з присвоєнням статусу платника податків з високим ступенем ризику є порушенням п.77.2 статті 77 Податкового кодексу України, оскільки, у 2019 році Головним управлінням ДПС в Одеській області вже проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ПУРАТОС Україна.

Позивачем вказувалося, що включення позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок платників на 2020 рік негативно впливає на господарські взаємовідносини з контрагентами. Зокрема, контрагенти впевнені, що включення ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок призведе до направлення їх запитів про надання інформації та її документального підтвердження, а також проведення документальних позапланових перевірок, що спричинить додаткове навантаження і витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» наголошувало, що неправомірне включення товариства до плану-графіку перевірок є фактично незаконним втручанням у господарську діяльність позивача та порушення права на свободу підприємницької діяльності, передбаченої статтею 42 Конституції України.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» про участь у судових засіданнях по адміністративній справі №420/6439/20 у режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» про участь у судових засіданнях по адміністративній справі №420/6439/20 у режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» про участь у судових засіданнях по адміністративній справі №420/6439/20 у режимі відеоконференції – повернуто заявникові без розгляду.

24 вересня 2020 року, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду суті.

У встановлений судом строк відповідачами надано відзиви на позовну заяву.

Відзив Державної податкової служби України (вх.№32536/20 від 18.08.2020р.) обґрунтований наступним.

Державна податкова служба України зазначила, що платник податків включається до плану-графіка проведення перевірок залежно від ступеня ризику діяльності такого платника. Розрахунок критеріїв ризику несплати податків здійснюється засобами інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів, зокрема, за даними податкової звітності платника податків. Платник податків може мати одночасно критерії ризику різних ступенів. Віднесення платника податків до окремого ступеня ризику законодавством не передбачено. Однак, наявність критеріїв ризику у платника податків вказує на вірогідність недоплати або приховування об`єкта оподаткування, що у свою чергу, підтверджується або спростовується під час здійснення контроль-перевірочної роботи.

Крім того, наголошувалось, що виключно результат реалізації повноваження податкового органу, а не процес реалізації його повноважень може бути об`єктом судового оскарження. Включення платника податків до графіка перевірок не створює жодних правових наслідків та не порушує права останнього (а.с. 80-83).

Відзив Головного управління ДПС в Одеській області (вх.№33681/20 від 27.08.2020р.) обґрунтований наступним.

Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №524 від 02 червня 2015 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24 червня 2015 року за № 751/27196.

Формування переліку платників податків до розділів І та II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС. При плануванні на І квартал наступного року, враховуються показники за результатами діяльності платника за 9 місяців поточного року, на II та III квартали - за попередній рік, на IV квартал - за перше півріччя поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

До плану-графіка у першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов`язкових платежів.

З аналізу норм ПК України та приписів Порядку №524 вбачається, що законодавцем запроваджено ризикоорієнтований підхід до планування перевірок платників податків, з урахуванням особливостей критеріїв суб`єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичності проведення планових заходів та переліку питань для їх здійснення.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік сформовано відповідно до Податкового кодексу України та Порядку №524, затверджено Головою ДПС та оприлюднено на офіційному порталі ДПС- 24.12.2019 року.

Згідно зі статтею 77 ПК України та відповідно до Порядку №524, ТОВ «ПУРАТОС Україна» включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік, як платника податків, що має критерії ризику несплати податків високого та середнього ступенів.

Головне управління ДПС в Одеській області наголошувало, що Порядком №524 не передбачено надання інформації платнику з приводу процедури та підстав включення до плану-графіку перевірок та його офіційного опублікування (а.с. 102-106).

У відповіді на відзив (вх.№33940/20 від 28.08.2020р.) Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» зазначило, що станом на 24.12.2019 року, ДПС не володіла тим набором кваліфікаційних характеристик, які дозволяли б застосовувати до ДПС визначення контролюючого органу. Отже, на думку позивача, і територіальні органи ДПС не можуть бути віднесені до контролюючих органів, оскільки не є територіальними органами власне контролюючого органу.

Отже, станом на дату затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2020 рік, існували два окремі органи державної влади – ДФС України та ДПС України. На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА», саме ДФС України було уповноважене на складання плану-графіка перевірок, а голова ДФС – на його затвердження (а.с.119-125).

У додаткових поясненнях (вх.№41088/20 від 06.10.2020р.) Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №1844 від 14.03.2019 року, проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» за період діяльності з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року. Перевіркою було встановлено ряд порушень позивачем податкового законодавства на значні суми. Контролюючим органом наголошувалося, що формування та затвердження плану-графіку перевірок є лише службовою діяльністю працівників податкового органу та не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків (а.с.169-172).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

24 грудня 2019 року, Головою Державної податкової служби України Сергієм Верлановим, затверджено План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік (а.с.24).

Згідно витягу з Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік, документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» запланована на листопад 2020 року (а.с.24 зворотній бік).

Вважаючи дії Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України щодо включення ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2020 рік – протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі – Податковий кодекс).

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.61.1 статті 61 Податкового кодексу податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У пункті 75.1 ст.75 Податкового кодексу вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з п.77.2 ст.77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік) розроблено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.2015 року (далі – Порядок №524).

Річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу II Податкового кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Відповідно до пункту 3 Розділу І Загальні положення Порядку №524 проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

За правилами абзацу 4 пункту 3 Розділу I Загальні положення Порядку №524 після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи Управління документами плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

З аналізу вказаних норм вбачається, що територіальні органи фіскальної служби формують проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року; засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України територіальні органи подають такі проекти на узгодження; після формування інформаційно-аналітичної довідки територіальні органи ДФС зобов`язані надати департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи "Управління документами", як плани-графіки (коригування планів-графіків) так і відповідні додаткові документи в обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Розділом III Порядку №524 передбачено, що до розділів І, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження. Формування переліку платників податків до розділів І, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Пунктом 5 розділу ІІІ даного Порядку №524 визначено наступні критерії відбору платників податків-юридичних осіб:

1) високого ступеня ризику: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн. грн. або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн. наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн. наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн. грн.; декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв`язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці;

2) середнього ступеня ризику: декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік; здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн. декларування залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. за останній звітний (податковий) період; відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за N 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів; наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності; наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн. наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів; різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат; невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку; наявність інформації про об`єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов`язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки; наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов`язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків; наявність негативних рішень комісії ДФС в системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів; інші операційні витрати більше інших операційних доходів; наявність в Системі електронного адміністрування реалізації пального від`ємного ліміту пального; невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість;

3) незначного ступеня ризику: проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов`язаних із плановим технічним обслуговуванням; наявність у органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків; декларування платником податків видів діяльності, пов`язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій; наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій; суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.

Отже, план-графік проведення перевірок має формуватися у визначені терміни та включати платників податків, які мають найбільші критерії ризику визначені у відповідності до вищевказаного Порядку, у тому числі за даними інформаційних систем ДФС.

Аналіз норм Податкового кодексу України та Порядку №524 свідчить про те, що процедура включення платника податків до плану-графіка може вважатися проведеною у повній відповідності до вимог чинного законодавства, якщо територіальний орган при відборі платників своєчасно та належно сформував та направив до ДФС наступні документи:

1) проект річного плану-графіка;

2) інформаційно-аналітичну довідку щодо платників податків;

3) обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.

Якщо вказаного порядку не було дотримано і контролюючий орган не може документально підтвердити повну послідовність проведеного відбору, є всі підстави вважати, що платник був включений до плану графіка документальних планових перевірок безпідставно.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» було включено до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2020 рік. Документальна планова перевірка товариства запланована на листопад 2020 року(а.с.24 зворотній бік).

Під час судового розгляду справи, відповідачами було надано до суду Інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємства, яке включається до плану графіка перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА»(а.с.85).

У розділі III вказаної довідки міститься перелік ризиків несплати податків позивачем, а саме:

1) рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галуззі – 0,78;

2) інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності - 32; 3) здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків -177,61;

4) інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці 8473000 гривень;

5) декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік -16785768 гривень;

5) інші операційні витрати більше інших операційних доходів -5002000 гривень;

6) оформлення митних декларацій зі звільненням від сплати митних платежів та використанням пільг – 1;

7) митне оформлення товарів з ризиком невірної класифікації згідно УКЕЗЕД, що впливає на надходження митних платежів до бюджету – 1;

8) наявність висновку щодо дослідження проб (зразків) імпортованих товарів.

Отже, з наданої Головним управління ДПС в Одеській області інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства, яке включається до плану-графіка перевірок ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» (перевіряємий період 01.10.2018-30.09.2020 року) вбачається, що відповідно до критеріїв відбору платників податків-юридичних осіб Порядку №524, позивач відноситься до платників податків високого та середнього ступеня ризику.

Щодо посилань позивача, на порушення контролюючим органом п.77.2 статті 77 Податкового кодексу України у частині періодичності проведення планових перевірок ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА», суд зазначає наступне.

Пунктом 77.2 статті 77 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Судом встановлено, що попередня документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» проводилася на підставі наказу №1660 від 07 листопада 2018 року за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року з 23 листопада 2018 року тривалістю 10 робочих днів (а.с.31).

У 2019 році, на підставі наказу №1844 від 14.03.2019 року, проводилась «Документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА».

Таким чином, твердження позивача про порушення контролюючим органом періодичності проведення планової перевірки ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» під час судового розгляду не знаходять свого підтвердження.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування.

Положеннями частини 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, у своєму Рішенні №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі №826/4406/16 від 12 червня 2018 року, постанові ВС КАС по справі №1340/4630/18 від 15 серпня 2019 року та №826/10027/16 від 29 вересня 2020 року.

На думку суду, звернення ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» до суду з даними позовними вимогами є передчасним, оскільки відсутнє рішення суб`єкта владних повноважень наслідком прийняття якого є порушення прав позивача.

Суд наголошує, що План-графік не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке порушує права чи інтереси платника податків, а лише є проміжним рішенням, формування та опублікування якого є обов`язковою умовою для призначення та проведення планової документальної перевірки. Така перевірка може бути призначена наказом територіального органу ДПС, який на момент розгляду справи відносно ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» - не приймався.

На думку суду план-графік, є лише інформацією/попередженням для платників податків про проведення документальної перевірки, але не тягне за собою жодних правових наслідків, які впливають на права та інтереси позивача.

Суд зазначає, що тільки після прийняття наказу про призначення та проведення перевірки у відповідності до норм ПК України, у позивача виникає право на його оскарження у судовому порядку і лише тоді, судом будуть розглянуті підстави призначення такої перевірки на які позивач посилається у даній справі.

Отже, суд не надає оцінку обґрунтуванням позивача та запереченням відповідачів, що стосуються критеріїв ризиковості, як підстав для включення ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» у план-графік.

Суд погоджується з позицією представника ГУ ДПС в Одеській області, що на етапі включення платника податків до плану-графіку планових перевірок на підставі наявної у податкового органу інформації та фінансової звітності, такі дії є його дискреційними повноваженнями, які він здійснює на підставі ст. 20 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Суд зазначає, що необхідними умовами для набуття особою права на судовий захист є: безпосередня участь цієї особи (позивача у справі) у переданих на вирішення до адміністративного суду публічно-правових відносинах; володіння позивачем у цих відносинах певним обсягом прав; здійснення неправомірного зазіхання державою на ці права позивача у спірних правовідносинах, внаслідок чого належні позивачеві права мають бути порушеними. Наявність цих ознак є обов`язковою умовою для одержання особою захисту порушення прав та здійснення державою примусової сили для захисту шляхом прийняття адміністративним судом відповідного рішення.

Отже, особа може одержати захист своїх прав у судовому порядку лише у тому випадку, якщо ця особа є учасником відповідних відносин, спір в яких переданий на вирішення суду, і в цих відносинах певним чином були порушені, не визнані або оспорені права цієї особи. В іншому випадку, особа не є носієм порушеного права, а отже, не є суб`єктом права на судовий захист.

У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, на думку суду, план-графік проведення перевірок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, та не створює для позивача правових наслідків, а носить лише інформаційних характер, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» (до видання територіальним податковим органом наказу про призначення перевірки) та обрання не належного способу захисту своїх прав, що у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУРАТОС УКРАЇНА» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва 115, код ЄДРПОУ 33933338) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України щодо включення ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2020 рік; зобов`язання Державної податкової служби України виключити ТОВ «ПУРАТОС УКРАЇНА» з плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2020 рік - відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 08 жовтня 2020 року.

Суддя Балан Я.В.

.