Рішення № 92113428, 09.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 р. справа № 400/2153/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Маврича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056

про:визнання протиправними та скасування наказів від 28.04.2020 р. № 24, № 25; поновлення реєстрації від 19.10.2018 р. № МК 061182922215 та декларації від 03.12.2018 р. № МК 141183372391, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області (далі-відповідач або Управління), в якому просить суд визнати протиправними накази відповідача №24 від 28.04.2020 р. «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт» №24 від 28.04.2020 р. та «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації»; поновити реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 19.10.2018 р. за №МК 061182922215 та декларацію «Про готовність об`єкта до експлуатації».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення норм Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р. (далі-Порядок №553), Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідач надіслав позивачу лист щодо скасування документів дозвільного характеру із зазначенням лише наказів Управління. Крім того, спірні накази були прийняті відповідачем вже після реєстрації права власності на даний об`єкт, тобто дія декларації про готовність об`єкта до експлуатації вичерпує свою дію фактом її реалізації та документи, які оформлені для будівництва об`єкта підлягають скасуванню, а заходи державного архітектурно - будівельного контролю не вживаються. Відтак, спірні накази є протиправними, тому підлягають скасуванню, а реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації поновленню.

Позовна заява ухвалою від 10.06.2020 р. залишалась без руху.

Ухвалою від 15.07.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що вважає накази правомірними, оскільки з листа Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 27.04.2020 р. №64/20-3657 щодо відсутності містобудівних умов та обмежень на Об`єкт, в свою чергу посилаючись на лист Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації від 16.04.2020 р. №559-01-21, в якому зазначено, що містобудівні умови та обмеження на Об`єкт вказаною установою не видавалось, відтак Об`єкт є самочинним будівництвом.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

З 19.10.2018 року позивач набула право на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівництво магазину та кафетерію по проспекту Курортний, 1/16, с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області» (далі-Об`єкт) після подання до Управління повідомлення про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів (№МК061182922215).

03.12.2018 р. за №МК141183372391 зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Управлінням 28.04.2020 р. прийняті наказ №24 «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт» та наказ 25 «Про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта», про які листом від 28.04.2020 р. повідомлено позивача.

Позивач вважає вищезазначені накази протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3081, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).

При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону №3038.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина третя статті 41 Закону № 3038).

За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).

Проаналізувавши положення статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 суд дійшов висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Відповідачами не було надано доказів проведення перевірки позивача та виявлення в ході такої перевірки порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів. Крім того, в оскаржуваних наказах не зазначено які саме недостовірні дані внесено позивачем до декларацій, що дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Оспорювані накази прийнято не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листів Управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 27.04.2020 р. №64/20-3657 та Управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації від 16.04.2020 р. №559-01-21.

Між тим, інформація, отримана від інших органів влади, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Таким чином, скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо Об`єкта поза межами порядку та способу, встановленого Порядком №553 є порушенням норм цього Порядку та підставою для скасування таких наказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №465/1461/16-а від 02.10.2018 р., постанові Верховного Суду №826/15443/17 від 26.02.2020 р.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, на думку суду, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановою Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі №465/1461/16-а

В матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого зареєстровано право власності позивача на об`єкт нерухомого майна: магазин та кафе за адресою АДРЕСА_2 , дата реєстрації 07.11.2019 р., підстава виникнення права власності - декларація про готовність об`єкта до експлуатації №МК141183372391 від 03.12.2018 р.

Тобто, зазначене право власності оформлено до видання Управлінням спірних наказів, відтак накази видано коли дія декларації про готовність об`єкту до експлуатації вже реалізована шляхом отримання права власності на Об`єкт.

Враховуючи, що відповідачем не була проведена перевірка відповідно до Порядку №553 і на час винесення спірних наказів позивачем зареєстровано право власності на даний об`єкт, суд дійшов висновку про протиправність спірних наказів та необхідність їх скасування.

Щодо позовних вимог про поновлення записів про реєстрацію повідомлень та декларації в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 Порядку № 466 встановлено, що дані щодо надання (отримання), відмови у видачі чи анулювання (скасування), внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, вносяться Держсервісбудом до реєстру на підставі інформації, поданої відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю, автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру в день її надходження.

Абзацом першим пункту 15 Порядку № 461 встановлено, що дані щодо зареєстрованих декларацій, внесених змін до них, повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації, а також виданих сертифікатів та відмов у їх видачі вносяться Держсервісбудом до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру в день їх надходження.

У затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.05.2011 № 92 «Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів» вказано, що ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України (пункт 3), а підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до реєстру є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація); повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них у зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів. У випадках, визначених актами законодавства, зазначені документи вносяться автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру (пункт 8).

Таким чином, внесення даних до зазначеного реєстру не є функцією Управління та є дискреційними повноваженнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

В той же час, з метою захисту порушених відповідачем прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Управління подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України копію рішення у цій справі, оскільки визнання протиправними та скасування Наказів має своїм наслідком поновлення в реєстрі даних про повідомлення та декларації, реєстрацію яких скасував відповідач.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір позивачем сплачено згідно квитанції №0.0.1721565952.1 від 29.05.2020 р. в сумі 840 грн. та згідно квитанції№0.0.174789871.1 від 24.06.2020 р. в сумі 840,80 грн. і з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачу в розмірі 840 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 37471912) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними накази Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 64, Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 37471912) №24 від 28.04.2020 р. «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт» №24 від 28.04.2020 р. та «Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації».

3. Зобов`язати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 64, Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 37471912) протягом трьох робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням подати це рішення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056 ідентифікаційний 37471912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич