Ухвала суду № 92113020, 09.10.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 400/2632/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши заяву адвоката Лукіянчина Петра Павловича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування Рішення № 1 про заборону в`їзду в Україну від 19.08.2019 року строком на 5 років прийнятого начальником управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області відносно громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року матеріали адміністративної справи № 400/2632/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним - передано до Закарпатського окружного адміністративного суду для розгляду за предметною підсудністю.

Ухвалою судді Рейті С.І. від 14.09.2020 року вказану адміністративну справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі.

07.10.2020 року до суду надійшла заява адвоката Лукіянчина Петра Павловича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, якою просить постановити судове рішення, яким дію рішення № 1 про заборону в`їзду в Україну від 19.08.2019 року строком на 5 років прийнятого начальником управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Закарпатській області відносно громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та Рішення № 11/13 від 14.05.2020 року затвердженого першим заступником УДМС у Миколаївській області – призупинити та зобов`язати Державну прикордонну службу України не чинити ОСОБА_1 перепон при в`їзді на територію України для участі в судових процесах для захисту своїх прав та інтересів.

Необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову зазначеним способом обґрунтована тим, що, справа за позовом ОСОБА_3 знаходиться на розгляді в Закарпатському окружному адміністративному суді, а сам ОСОБА_2 знаходиться в р. Арменія, але бажає безпосередньо брати участь в судових засіданнях та надати докази які мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті, то єдиним способом забезпечення позову, а саме права на справедливий суд, може бути ухвала суду про призупинення дії рішення № 11/13 від 14.05.2020 року, яким ОСОБА_2 заборонено в`їзд в Україну на 20 років та надання йому дозволу на в`їзд в Україну для участі в судових засіданнях.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для її розгляду матеріали адміністративної справи, суд констатує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст.151 КАС України встановлено, зокрема, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов`язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

Що стосується обраного представником позивача способу забезпечення адміністративного позову шляхом призупинення дії рішення № 1 про заборону в`їзду в Україну від 19.08.2019 року строком на 5 років прийнятого начальником управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Закарпатській області відносно громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд констатує, що представником наведено всі ті самі доводи, що і в обґрунтування задоволення позовних вимог.

Оцінивши усі докази, досліджені судом у їх сукупності, та виходячи з положень ч. 2 ст. 150 КАС України, суд вважає, що в разі забезпечення позову в даній справі шляхом, зазначеним представником позивача, суд фактично без належних на те підстав поставить під сумнів рішення суб`єкта владних повноважень, втрутившись у його повноваження без надання правової оцінки підставам для такого рішення, а відтак тимчасово вирішить майбутній спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову.

Не доведено заявником в поданій заяві про забезпечення позову і мотивів та підстав очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Встановлення ж протиправності дій та рішень суб`єкта владних повноважень - відповідача, є предметом розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Щодо призупинення дії Рішення № 11/13 від 14.05.2020 року затвердженого першим заступником УДМС у Миколаївській області - суд зазначає, що відповідне рішення не є предметом розгляду у даній адміністративній справі та як зазначено представником позивача у поданій заяві, позивач тільки має намір оскаржити відповідне рішення в судовому порядку.

При цьому, суд наголошує, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Відносно зобов`язання Державної прикордонної служби України не чинити ОСОБА_1 перепон при в`їзді на територію України для участі в судових процесах для захисту своїх прав та інтересів, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 6 та ч. 1 ст. 3 Закону України "Про прикордонний контроль" прикордонний контроль і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів здійснюються, зокрема, у пунктах пропуску через державний кордон. Початком здійснення такого контролю є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі ДПС України.

Під час прикордонного контролю посадові та службові особи ДПС України здійснюють свої повноваження в межах, передбачених чинним законодавством.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що ДПС України не є учасником спірних правовідносин - суд констатує про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідного органу діяти у спосіб, інший ніж передбачено чинним законодавством.

Будь-яких об`єктивних доказів, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, до суду не надано.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволені заяви адвоката Лукіянчина Петра Павловича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у встановлений ст. 295 КАС України п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.І. Рейті