
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/1263/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Калинич Я.М.,
при секретарі судового засідання - Попович М.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Гейник Т.М.,
представник третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1556, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Західне територіальне управління внутрішнього аудиту, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А1556 (далі - відповідач), в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2 наказу командира військової частини А1556 від 30 липня 2019 року №1522 «Про результати проведення службового розслідування по факту незаконної виплати грошової компенсації за піднайом житла капітану ОСОБА_2 » щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної та до повної матеріальної відповідальності в розмірі 41492,00 грн.
2. Зобов`язати військову частину А1556 нарахувати та виплатити безпідставно стягнуті з грошового забезпечення ОСОБА_1 кошти за липень 2019 року в розмірі 6885,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Наказом відповідача від 30 липня 2019 року №1522 «Про результати проведення службового розслідування по факту незаконної виплати грошової компенсації за піднайом житла капітану ОСОБА_2 » командиру зенітної самохідно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А1556 капітану ОСОБА_1 зроблено зауваження (п.1) та за пряму дійсну шкоду нанесену державі внаслідок безпідставної виплати грошової компенсації за піднайом житла притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму заподіяної шкоди в розмірі 41492,00 грн. Позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності є незаконним та здійснено із порушенням норм законодавства. Зокрема, позивач зазначає, що жодної із обставин для припинення виплати грошової компенсації в його випадку не наставало. Також, позивач зазначив, що у його діях відсутні жодні обставини для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та до повної матеріальної відповідальності. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного від 12 вересня 2019 року, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.10.2019 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив зазначивши, що позивач не повідомив командира військової частини про реєстрацію шлюбу та про наявність у його дружини квартири, натомість в 2017 та 2018 роках позивач подавав документи на підтвердження права отримувати грошову компенсацію з недостовірною інформацією, а саме: довідку про склад сім`ї, в якій зазначалось, що капітан ОСОБА_1 не одружений. Однак, в ході проведення аудиту відповідності та фінансового аудиту у військовій частині А1556 проведеного Західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та встановлено, що витрати на піднайом житла позивачу були відшкодовані незаконно. Таким чином, умисними діями позивача нанесено прямої дійсної шкоди військовій частині А1556 на суму 41492,00 грн., і командуванням військової частини А1556, в передбачений законом спосіб, було притягнуто позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивачем 11.10.2019 року було подано суду відповідь на відзив, яким підтверджено свої позовні вимоги. У відповіді на відзив зазначив, що у червні 2015 року подав рапорт на ім`я командира військової частини А1556 про надання останньому відпустки за сімейними обставинами, у зв`язку із одруженням, терміном на 10 діб. 25 червня 2016 року позивач одружився, а 30 червня 2016 року вибув у місцевість проведення антитерористичної операції, у зв`язку з чим не зміг вчасно подати документи про зміну сімейного стану. Також, позивач зазначає, що 15 лютого 2017 року подав довідку про склад сім`ї №716, видану військовою частиною А1556, в якій було зазначено, що на утриманні у позивача перебуває дружина ОСОБА_3 . Аналогічна довідка була подана й 08 лютого 2018 року за №510. Відповідно, позивач стверджує, що жодним чином не приховував свій сімейний стан.
Представником відповідача 21.10.2019 року до суду було подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначає, що посилання позивача на поданий рапорт у червні 2015 року про надання відпустки по сімейним обставинам немає абсолютно ніякого фактичного значення для вирішення даної справи, адже намір одружитися - ще не факт одруження і передбачає лише конкретну дію - намір військовослужбовця отримати відпустку за сімейними обставинами. Вибуття позивача до місцевості проведення антитерористичної операції не є об`єктивною перешкодою для повідомлення про зміни у складі сім`ї, адже в зоні проведення перебувало також діловодство та командування, яке фактично отримувало та виконувало реєстрацію документів зі службових питань, а тому не подання рапорту могло бути зумовлене лише суб`єктивними чинниками позивача. Щодо посилань позивача, що він нібито кудись подавав довідку про перебування на утриманні дружини за №510 від 15 лютого 2017 року відповідач зазначає, що такі прямо суперечить власноруч написаному ним рапорту за №7380 від 27.03.2017 року, до якого він додає довідку за №478 від 02.02.2017 року, де зазначено, що позивач неодружений.
24.10.2019 року позивач подав до суду пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких зазначив, що стаття 100 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України визначає, що помічник командира полку з правової роботи (юристконсульт полку) зобов`язаний перевіряти відповідність вимогам законодавства проектів наказів, інших документів правового характеру, що подаються на підпис командиру полку, та візувати їх після погодження з відповідними службовими особами. Отже, позивач переконаний, що посадові особи військової частини А1556 свою бездіяльність та недбале ставлення до виконання своїх обов`язків намагаються перенести на позивача та на добробут його родини.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Західне територіальне управління внутрішнього аудиту.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року зупинено провадження у справі до повернення позивача з Операції об`єднаних сил до пункту постійної дислокації.
Ухвалою суду від 01 липня 2020 року поновлено провадження у адміністративній справі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях на заперечення. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Просив в задоволенні позову відмовити.
Третя особа свого представника в судове засідання не забезпечила, проте, в матеріалах справи міститься заява Західного територіального управління внутрішнього аудиту про розгляд справи без участі третьої особи.
Суд констатує, що третя особа правом подання пояснень на позовну заяву не скористалася.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Відповідно до положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХII та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 21.12.1991 р. № 2011-ХII під військовослужбовцями розуміються громадяни України, які проходять дійсну службу на території України.
Згідно абз. 1 п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або, за їх бажанням, грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 року №737 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, якою визначено порядок ведення квартирного обліку та надання військовослужбовцям житла (надалі - Інструкція № 737).
Наказ Міністра оборони України від 30.11.2011 року №737 втратив чинність згідно Наказу Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, яким також затверджено нову Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (надалі - Інструкція № 380).
ОСОБА_1 перебуває на службі у Збройних Силах України, з 01 липня 2007 року на посаді командира зенітної самохідно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А1556 по даний час.
10 липня 2015 року капітан ОСОБА_1 подав рапорт на виплату грошової компенсації за піднайом житла. До рапорту долучив необхідні документи. На підставі долучених документів капітану ОСОБА_1 з липня 2015 року проводились виплати грошової компенсації за піднайом жилого приміщення.
25 червня 2016 року капітан ОСОБА_1 одружився з громадянкою України ОСОБА_4 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане 25.06.2016 року Мукачівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Закарпатській області).
Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 10.11.2006 року №10199, дружина капітана ОСОБА_1 має квартиру на праві спільної сумісної власності за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 12,03 кв.м.
Позивач не повідомив командира військової частини в десятиденний термін про зміни в складі сім`ї, та в триденний термін про наявність у дружини квартири на праві спільної власності. Разом з тим, до рапортів додавав довідки про склад сім`ї із зазначенням, що останній не одружений.
Таке порушення було виявлено в ході проведення аудиту відповідності та фінансового аудиту у військові частині А1556 проведеного Західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту та встановлено, що витрати на піднайом житла позивачу були відшкодовані незаконно, що відображено відповідно у аудиторському звіті №234/5/26 від 31 травня 2019 року.
Наказом командира військової частини А1556 від 06 червня 2019 року №1006 «Про результати проведення аудиту відповідності та фінансового аудиту у військові частині А1556» призначено службове розслідування по факту незаконної виплати грошової компенсації за піднайом житла капітану ОСОБА_5 . За результатами службового розслідування старшим оперативним черговим відділення бойового управління командного пункту військової частини А1556 підполковником І.І. Стахів було складено Акт службового розслідування та ТВО командира військової частини А1556 винесено рішення №11855 від 26.07.2019 року та Наказ №1522 від 30.07.2019 року.
Так, рішенням до акту службового розслідування по факту незаконної виплати грошової компенсації зв піднайом житла капітану ОСОБА_1 ТВО командира військової частини А1556 від 26.07.2019 року за №11855: - притягнуто капітана ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму в розмірі 41492,00 грн.; - суму відшкодування за піднайом житла в розмірі 41492,00 грн. утримати з грошового забезпечення капітана ОСОБА_1 в повному об`ємі; - за порушення вимог абзацу 2 статті 11 частини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України капітана ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме: оголошено зауваження.
Наказом ТВО командира військової частини А1556 від 30.07.2019 року за №1522 «Про результати проведення службового розслідування по факту незаконної виплати грошової компенсації на піднайом житла капітану ОСОБА_2 »: - за особисту недисциплінованість та невиконання вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціалізованої служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень», в редакції від 28.05.2015р., 01.01.2016р. та від 12.05.2017р.; пункту 8.4. розділу 8 наказу Міністра Оборони України від 10.01.2012 року №737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», в редакції від 17.06.2016 року; пункту 7 розділу 5 наказу Міністра Оборони України від 31.07.2018 року №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», командиру зенітної самохідно-артилерійської батареї ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А1556 капітану ОСОБА_1 зробити зауваження; - відповідно до вимог пункту 13 Постанови Верховної Ради України №243/95-ВР «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» за пряму дійсну шкоду нанесену державі внаслідок безпідставної виплати грошової компенсації за піднайом житла, командира зенітної самохідно-артилерійської батареї ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А1556 капітана ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності на суму заподіяної шкоди в розмірі 41492,00 гривні; - помічнику командира-начальнику фінансово-економічної служби військової частини А1556, керуючись вимогами пункту 25 Постанови Верховної Ради України №243/95-ВР «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», на підставі наказу командира військової частини А1556, утримати з командира зенітної самохідно-артилерійської батареї ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А1556 капітана ОСОБА_1 грошове нарахування за заподіяну державі шкоду внаслідок безпідставної виплати грошової компенсації за піднайом житла в розмірі 41492,00 грн. встановленим порядком.
Не погоджуючись із вказаним наказом відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Як зазначено судом попередньо, порядок виплати грошової компенсації деяким категоріям військовослужбовців за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначає Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями затверджена Наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737 (яка діяла на момент спірних правовідносин).
Відповідно до п 8.1 Інструкції №737, грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення (далі - грошова компенсація) виплачується: особам офіцерського складу у разі, якщо вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби (навчання), не отримали за рахунок держави грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їх сімей житло; курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім`ї, у разі ненадання їм жилої площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та жилого приміщення за місцем проходження ними військової служби (навчання).
Конкретний розмір грошової компенсації на відповідний рік визначається щороку в наказі Міністерства оборони України про бюджетну політику виходячи з наявного фінансового ресурсу, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України для цієї виплати на відповідний бюджетний період, абзац 5 пункту 8.2 Інструкції.
Згідно пункту 8.3 Інструкції, виплата грошової компенсації особам офіцерського складу та курсантам вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які перебувають у шлюбі, здійснюється в межах бюджетних призначень, затверджених для цих потреб, за місцем проходження військової служби (навчання) або (у разі відсутності за місцем проходження військової служби (навчання) фінансового органу) за місцем виплати їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла (додаток 42), незалежно від дати видання наказу командира (начальника) військової частини чи керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу: особам офіцерського складу - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом командира (начальника) військової частини; курсантам - за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Для отримання грошової компенсації та визначення її розміру особа офіцерського складу (курсант) разом з рапортом (додаток 42) щорічно подає командиру військової частини (начальнику вищого військового навчального закладу та/або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) такі документи: копії паспортів військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов; документ у формі витягу, інформаційної довідки чи виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно; Ф-3 (особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім`ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу)); довідку (додаток 43) про перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (для осіб офіцерського складу) (особи офіцерського складу військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку квартирно-експлуатаційного органу, в зоні відповідальності якого розташована військова частина (підрозділ), за новим місцем дислокації на підставі облікових списків станом на 01 липня 2014 року); копію завіреної підписом командира військової частини та печаткою військової частини довідки (додаток 4) про отримання (неотримання, здавання) жилого приміщення військовослужбовцем з попереднього місця проходження військової служби (для осіб офіцерського складу, крім тих, що виведені з території Автономної Республіки Крим та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження); копію свідоцтва про шлюб (за наявності); копію свідоцтва про народження дитини (за наявності) п. 8.4 Інструкції.
Відповідно до пункту 8.6. грошова компенсація не виплачується у разі: наявності у військовослужбовця або членів його сім`ї за місцем проходження військової служби жилого приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площею, що відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством; не здачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
У разі отримання (придбання) військовослужбовцем або членами його сім`ї жилого приміщення за місцем проходження служби, військовослужбовець зобов`язаний у триденний строк письмово повідомити про це військову частину, а курсант - вищий військовий навчальний заклад чи військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу.
Якщо військовослужбовець (курсант) не повідомив про зміни у складі сім`ї або отримання (придбання) жилого приміщення та відмовляється добровільно повернути отримані грошові кошти, питання щодо повернення суми отриманої грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення вирішуються в судовому порядку за позовом відповідного командування пункт 8.7. Інструкції.
Згідно пункту 8.8 Інструкції, виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем: отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення; виключення зі списків особового складу військової частини (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, багатонаціональних органів військового управління, а також закордонних дипломатичних установ України); вибуття особи офіцерського складу у закордонне відрядження разом із сім`єю.
Стосовно тверджень представника відповідача про наявність житлового приміщення у дружини ОСОБА_1 у місті Мукачеві загальною площею 12,03 м.кв, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в аудиторському звіті від 31.05.2019 року за №234/5/26 зазначено, що у дружини капітана ОСОБА_1 встановлено наявність житлового приміщення за місцем проходження служби капітана ОСОБА_1 , яке відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, а саме 12,03 кв.м житлової площі, посилаючись на Постановление исполкома Закарпатского областного Совета народных депутатов и Президиума областного совета профсоюзов от 26.12.1984 №322 «О правилах учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставления им жилых помещений», відповідно до якого мінімальний розмір житлової площі на одну людину для постановки на квартирний облік становить 6 кв.м.
Суд зазначає, що відповідно до Постанови Верховної ради України Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР, у зв`язку з Постановою ВРУ від 24 серпня 1991 року «Про проголошення незалежності України» та прийняттям Акта проголошення незалежності України Верховна Рада України постановила встановити, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Відповідно до статті 47 Житлового кодексу України, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метра на одну особу. Отже, 1/3 квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,6 кв.м, житловою площею 36,1 кв.м., не може бути достатньою відповідно до норм для однієї особи.
Відносно законності порядку призначення та проведення службового розслідування суд зазначає наступне.
Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджений Постановою Верховної ради України 23 червня 1995 року (далі Положення), Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі Порядок) та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №551-XIV.
Статтею 1, 2 Розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Стаття 45 Розділу III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зазначає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання стаття 68 Розділу III Дисциплінарного статуту.
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини стаття 83, 84 Розділу III Дисциплінарного статуту.
Статтею 85 Розділу III Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Абзац 6 статті 85 Розділу III Дисциплінарного статуту вказує, що порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
Відповідно до пункту 7 Розділу І Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 (далі Порядок), службове розслідування за фактами заподіяння державі матеріальної шкоди проводиться з дотриманням вимог Постанови Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.
Абзац 3 пункту 2 Розділу І Порядку зазначено, що службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України Про запобігання корупції, а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені - пункт 1 Розділу II Порядку.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) - пункт 3 Розділу IІI Порядку.
Пунктом 3 Розділу II Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України передбачено, що службове розслідування проводиться для встановлення:
- неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
- причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;
- вини військовослужбовця;
- порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
- причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
- у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Згідно пункту 5 Розділу IІI Порядку, службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншому військовослужбовцю. У разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю, який проходить військову службу на посаді сержантського (старшинського) складу.
Відповідно до пункту 12 Розділу IІI Порядку службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Відповідну норму містить Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної ради України 23 червня 1995 року. Згідно абзацу 2 пункту 17 Розділу IV Положення, розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини А1556 від 06.06.2019 року №1006 «Про результати проведення аудиту відповідності та фінансового аудиту у військові частині А1556» було призначено службове розслідування по факту незаконного відшкодування витрат за піднайом житла військовослужбовцю капітану ОСОБА_1 за період з липня 2016 року по грудень 2018 року, на загальну суму 41492,00 грн.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІІ Порядку днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Акт службового розслідування був наданий командиру, який призначив службове розслідування 26.07.2019 року.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив суду, що позивач був у відрядженні на час проведення службового розслідування, а тому цей строк не враховується у строки проведення такого розслідування.
Суд не приймає до уваги такі твердження представника відповідача, оскільки відповідно до п. 13 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України до строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Однак, в матеріалах службового розслідування та в матеріалах адміністративної справи відсутній будь-який розпорядчий документ вищестоящого керівництва, як цього вимагає закон. В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що наказ на продовження строку проведення службового розслідування не приймався.
Пунктом 18 Розділу IV Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі визначено, що розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного до матеріальної відповідальності.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі:
- умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій;
- приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах;
- заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані;
- дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;
- недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Положення військовослужбовці та призвані на збори військовозобов`язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис. Вони мають право подавати свої заперечення та клопотання на ім`я командира (начальника) військової частини.
Позивач зазначив, що з матеріалами розслідування, що зазначені у висновку ознайомлений не був.
Судом встановлено, що відповідного запису, про ознайомлення позивача з висновком службового розслідування, немає. Представником відповідача даний факт не спростовано.
Згідно з пунктом 23 розділу ІІІ Положення командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов`язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов`язаним, який притягається до матеріальної відповідальності. Якщо вину військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомив суду, що бесіда командиром військової частини А1556 з ОСОБА_1 не проводилась.
Суд вважає за необхідне зазначити, що абзацом 5 пункту 23 розділу ІІІ Положення передбачено, що у разі скасування наказу утримані суми повертаються.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що наказ про результати проведення службового розслідування по факту незаконної виплати грошової компенсації за піднайом житла капітану ОСОБА_2 від 30.07.2019 року за №1522 виданий з порушенням норм Положення № 243/95-ВР.
Оскільки наказ від 30.07.2019 року за №1522 є актом індивідуальної дії та стосується тільки ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що такий наказ належить до скасування повністю, а не в окремих пунктах, як це просить позивач.
Щодо позовних вимог про зобов`язання військової частини А1556 нарахувати та виплатити безпідставно стягнуті кошти з грошового забезпечення ОСОБА_1 за липень 2019 року в розмірі 6885,86 грн., то суд зазначає наступне.
На виконання наказу командира військової частини А1556 від 30.07.2019 року №1522 «Про результати проведення службового розслідування по факту незаконної виплати грошової компенсації за піднайом житла капітану ОСОБА_2 » з позивача було утримано за липень 2019 року з грошового забезпечення кошти в рахунок відшкодування завданої шкоди у розмірі 6885,86 грн.
Таке утримання на думку суду, є похідним від виконання військовою частиною А1556 наказу командира військової частини А1556 від 30.07.2019 року №1522.
А тому, з огляду на те, що судом визнано протиправним та скасовано вказаний наказ, то і таке утримання є неправомірним, а утримана сума в розмірі 6885,86 грн. має повернута позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статі 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Судовий збір за подання до суду даної позовної заяви не сплачувався, з підстав наявності у позивача пільг, передбачених пунктами 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А1556, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Західне територіальне управління внутрішнього аудиту, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А1556 від 30 липня 2019 року №1522 «Про результати проведення службового розслідування по факту незаконної виплати грошової компенсації за піднайом житла капітану ОСОБА_2 » щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної та до повної матеріальної відповідальності в розмірі 41492,00 грн.
3. Зобов`язати військову частину А1556 нарахувати та виплатити безпідставно стягнуті з грошового забезпечення ОСОБА_1 кошти за липень 2019 року в розмірі 6885,86 грн., утриманні на виконання наказу командира військової частини А 1556 від 30 липня 2019 року №1522.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 жовтня 2020 року.
СуддяЯ. М. Калинич
Судове рішення № 92112997, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/1263/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: