Рішення № 92112850, 08.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/7906/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Третя особа: Головне управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання розглянути матеріали щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду від 03.06.2020року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Судове засідання у справі, призначене на 02.07.2020року не відбулося по причині неявки представника Відповідача.

Ухвалою суду від 23.07.2020року було задоволено клопотання представника Позивача про залучення Головного управління ДФС у Харківській області в якості Третьої особи у справі і, відповідно відкладено проведення судового засідання та надано час Третій особи для подання письмових пояснень.

Судові засідання у справі, призначені на 02.09.2020року та на 22.09.2020року не відбулися по причині неявки представників сторін.

Ухвалами суду від 02.09.2020року та від 08.09.2020року було відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Харківській області у проведенні судових засідань в режимі відеоконференцій, так як такі клопотання надходили безпосередньо в день судових засідань та за відсутності технічної можливості в їх поведенні.

В судовому засіданні 23.07.2020року Позивач та представник Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що Позивач проходила службу в податковій міліції Головного управління ДФС у Харківській області, з якої була звільнена через хворобу. У свідоцтві про хворобу Позивача зазначено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. З 20.01.2020року Житомирською МСЕК за результатами огляду Позивача було встановлено другу групу інвалідності у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням військової служби. 11.02.2020року Позивач звернулася до Головного управління ДФС у Харківській області із відповідною заявою (рапортом) про призначання та виплату одноразової грошової допомоги в разі такої втрати працездатності.

З листа Головного управління ДФС у Харківській області від 17.03.2020року Позивачу стало відомо, що матеріали щодо призначення їй одноразової грошової допомоги були повернуті Відповідачем без розгляду. Таке рішення Відповідача Позивач та її представник вважають протиправним.

В послідуючі судові засідання Позивач та її представник не прибули, 02.09.2020року подали до суду клопотання про продовження судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник Державної фіскальної служби України, Відповідача в даній справі, в жодне судове засідання у справі не прибув, направив до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечується. Як зазначається у відзиві, Позивачу група інвалідності встановлена після втрати чинності Законом України "Про міліцію", а тому відсутні правові підстави для призначення такої допомоги. Розгляд матеріалів буде відновлено лише після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, що регламентує особливості служби в органах податкової міліції.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області, Третьої особи, 01.09.2020року до суду направив письмові пояснення, в яких проти позову заперечується. В поясненнях підтверджується, що за заявою Позивача був сформований висновок про призначення спірної одноразової грошової допомоги, який із відповідними матеріалами був направлений до Відповідача. Листом від 28.02.2020року вказані матеріали Відповідачем були повернуті без розгляду.

Враховуючи неявку представників сторін, суд у відповідності до вимог ч.9 ст.205 КАС України продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доводи Позивача, представника Позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач проходила службу в податковій міліції Головного управління ДФС у Харківській області. Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 17.12.2019року №1225-о Позивач з 18 грудня 2019року була звільнена з органів податкової міліції через хворобу (а.с.9).

Судом встановлено та визнається сторонами, що 11.02.2020року Позивач зверталася до ДФС України із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності. До заяви, окрім іншого, було долучено копії свідоцтва про хворобу та довідки до акта огляду Житомирською МСЕК від 24.01.2020року (а.с.12).

Як зазначено в досліджених судом свідоцтві про хворобу (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" від 05.12.2019року та довідки до акта огляду Житомирською МСЕК від 24.01.2020року серії 12ААБ №549747, Позивачу з 20.01.2020року встановлена друга група інвалідності в результаті захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (а.с.12-17).

Відповідно до дослідженого судом листа ДФС України від 28.02.2020року матеріали щодо призначення Позивачу одноразової грошової допомоги були повернуті до Головного управління ДФС в Харківській області. В листі зазначено, що до Податкового кодексу України не було внесено відповідних змін щодо виплати працівникам податкової міліції спірної допомоги. Одночасно було роз`яснено, що виплата такої допомоги проводиться на підставі судових рішень (а.с.57).

Таке оскаржуване рішення Відповідача, викладене в листі від 28.02.2020року, не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Загальновідомо, що приписами частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990р. № 565-XII та Законом України від 24.03.1998р. №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону від 13.02.2015р. №208-VIII) було встановлено, що у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Суд визнає, що 07.11.2015р. втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990р. №565-ХІІ та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIІI.

Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI прямо передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 був затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, а постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - порядок № 850), які є чинними на даний час (далі - Порядок № 850).

Тобто, розгляд звернення Позивача про призначення одноразової грошової допомоги Позивачу повинен здійснюватися у відповідності із вказаним законом та в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України № 850.

Той факт, що в Порядку № 850 не згадується Державна фіскальна служба України, не свідчить про те, що Позивач не має права звернення до ДФС України про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням з 20.01.2020 інвалідності 2 групи, а Відповідач не повинен був розглянути таку заяву.

Обґрунтування представником Відповідача оскаржуваного рішення втратою чинності Закону України "Про міліцію" також є безпідставними, тому що Законом України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції не передбачено, а за правилами пункту 15 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" зберігається право та порядок її виплати, які діяли до набрання чинності цим законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 824/115/17-а (К/9901/4884/17), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, правові норми вказаного Порядку N 707 та Порядку N 850 взагалі не передбачають право Відповідача на прийняття рішення у вигляді повернення матеріалів без розгляду по суті.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що Відповідач отримавши заяву Позивача протиправно повернув її без розгляду по суті, а тому позовні вимоги Позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вказане порушене права Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Державну фіскальну службу України розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2020року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги із встановленням 2 групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, що мали місце в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись вимогами ст.ст.2,77,1390143,242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати проттиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про повернення без розгляду матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, викладене в листі від 28.02.2020року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (Львівська пл., 8 м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційнийн номер НОМЕР_1 ) від 11.02.2020року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги із встановленням 2 групи інвалідності у зв`язку із захворюванням, що мали місце в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк