Ухвала суду № 92112665, 09.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 жовтня 2020 року Справа № 160/11433/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін Станіслав Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року позовну заяву залишено без руху через не сплати позивачами судового збору та надано позивачам строк 10-ть днів з дня отримання ухвали суду на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу суду від 21.09.2020 року позивачі отримали 27.09.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

29.09.2020 року представником позивачів через відділ діловодства суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору. Клопотання обгрунтовано тим, що позивачі не мають доходу на території України, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року. Позивачі також вказують на те, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення без розсудливих та необґрунтованих позовів. Суди повинні звільняти від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях повинні бути аргументовані. Також представник позивачів просить суд витребувати у відомстві національного струхвання Ізраїлю інформацію про доходи позивачів, оскільки через карантин останні не можуть залишати місце проживання та отримати та надати суду інформації про свої доходи; банківські установи не працюють. Представник позивачів вказує на те, що позивачі у державі Ізраїль отримують соціальну допомогу та не працюють.

Розглянувши клопотання позивачів про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

На підтвердження заявленого клопотання позивачі надали відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік, з яких видно, що позивачі станом не отримують доходу в Україні.

Однак у позовній заяві позивачі самостійно вказують про той факт, що з 2000 року позивачі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебувають на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.

Таким чином, позивачі вже тривалий час проживають у державі Ізраїль та можуть мати там джерела доходів, про які позивачі у клопотанні про звільнення від сплати судового збору і зазначають: отримують соціальну допомогу. Однак позивачі не зазначають розмір вказаної соціальної допомоги.

Закон України “Про судовий збір” не містить норми про те, що розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік стосується лише доходу, який отриманий позивачем на території України.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, позивачами не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що їх майновий стан, в т.ч. і з урахуванням доходів отриманих у державі Ізраїль, перешкоджає сплаті судового збору за подану адміністративного позову у встановлений законом порядку, а саме: доходи отримані позивачами в Україні є єдиними доходами позивача взагалі, тобто позивачі не отримує в державі Ізраїль будь-яких доходів.

Не надання позивачами інформації про їх доходи в державі Ізраїль не дає можливості суду обгрунтовано та виважено здійснити оцінку майнового стану позивачів для прийняття рішення про звільнення позивачів від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Посилання позивачів на те, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України, суд відхиляє, оскільки матеріали справи не містяться доказів набуття позивачами громадянства держави Ізраїль; позивачі у позовній заяві вказують лише на те, що позивачі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебувають на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.

Оскільки позивачем не надано суду доказів майнового стану позивача в т.ч. і у державі Ізраїль, то суд не вбачає правових підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Княт проти Польщі», заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Єдамський та Єдамська проти Польщі», заява № 73547/01).

Отже, саме позивач повинні надати суду докази стосовно їх майнового стану. За вказаних обставин суд відмовляє у задоволенні клопотань позивачів про витребування доказів. Також суд вказує на те, що запровадження карантину у державі Ізраїль не позбавляє позивачів можливості отримати відповідну інформацію стосовно їх майнового стану за допомогою Інтернет та/або Інтернет-банкінгу.

За вказаних обставин клопотання позивачів про звільнення або відстрочення сплати судового збору не є обґрунтованим, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 169, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування доказів

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – повернути позивачам.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.