Рішення № 92112528, 14.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Справа № 160/7599/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- винести рішення, яким визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити нараховану пенсію за період з 01.01.2018 р. по 30.09.2019 р. у розмірі 51477,03 (п`ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 07 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив суд винести рішення, яким визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити нараховану пенсію за період з 01.01.2018 р. по 30.09.2019 р. у розмірі 51477,03 (п`ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн. Проте, по теперішній час позивач не отримав нараховані кошти. Зауважив, що виконавче провадження по вищевказаній справі було закрито, тому що у рішенні суду було вказано про перерахунок пенсій та не не зазначено про виплату суми перерахованої пенсії. Тому виконавча служба вирішила, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

05.08.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що 28 серпня 2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» (далі - Постанова № 649), пунктом 2 якої передбачено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок), затвердженого цією Постановою. Отже, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Зазначив, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі № 160/6620/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у повному обсязі від нарахованої. На виконання рішення суду від 30.08.2019 Головним управлінням проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 . Доплата за період з 01.10.2019 (дата набрання чинності рішення) по 31.10.2019 у розмірі 1559,91 грн виплачена ОСОБА_1 у листопаді 2019 року. Доплата за період з 01.01.2018 по 30.09.2019 у розмірі 51 477,03 грн буде виплачена ОСОБА_1 в порядку, встановленому Постановою № 649. З 01.11.2019 ОСОБА_1 буде отримувати пенсію з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 у розмірі 10854,60 грн.

Отже, відповідач вважає, що покладені судом зобов`язання вчинити дії, виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

05.08.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідач у відзиві повністю спирається на постанову КМУ №649 від 22.08.2020р., яка згідно з рішенням суду по справі № 640/5248/19, визнана нечиною. Дане рішення набрало законної сили 22.07.2020 р. Таким чином, посилання відповідача на нормативні акти, які є нечинними, є безпідставними. Також позивач зазначив, що, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконало попереднє рішення суду. Позивач зазначив, що відповідач дійсно перерахунок пенсії зробив, а виплати - ні, оскільки суд не зобов`язав відповідача це зробити, тому позивач вимушений звернутися до суду з приводу виплат.

Судом встановлено, що спірні правовідносини полягають у не виплаті нарахованої доплати пенсії за період з 01.01.2018 р. по 30.09.2019 р. у розмірі 51477,03 грн. на підставі рішення.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у повному обсязі від нарахованої.

Рішення набрало законної сили 01.10.2019 року.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, з матеріалів справи встановлено, та не заперечується у відзиві відповідачем, що доплата за період з 01.01.2018 по 30.09.2019 у розмірі 51 477,03 грн. ОСОБА_1 нарахована, що підтверджується копією розрахунку, долученою до матеріалів справ, проте не виплачена, та, як зазначив відповідач, буде виплачена в порядку, встановленому Постановою № 649.

Відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 з№2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2262-ХІІ), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Щодо посилання відповідача на те, що доплата за період з 01.01.2018 по 30.09.2019 у розмірі 51 477,03 грн. позивачу буде виплачена в порядку, встановленому Постановою № 649, суд зазначає, що Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020р. по справі №640/5248/19 були визнані протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови КМУ №649 від 22.08.2018р.

Таким чином, у силу ст.ст.265 та 325 КАС України з 22.07.2020р. постанови КМУ №649 від 22.08.2018р. не існує як чинний нормативний акт.

Означена обставина унеможливлює застосування пенсійним органом недіючого рішення Уряду України.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію за період з 01.01.2018 р. по 30.09.2019 р. у розмірі 51477,03 (п`ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят сім) грн.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник