Рішення № 92112365, 01.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/7692/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Кунтого Н.О.,

представників відповідачів Бахіра Р.В., Коруняк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про скасування висновку, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр, відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (Головне управління, відповідач 2) про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28 грудня 2019 року №257-то, в частині оцінювання результатів службової діяльності позивача; визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08 січня 2020 року №14-то «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04 травня 2020 року №157-к «Про оголошення наказу Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлення на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що у вересні 2017 року призначений на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. 24 грудня 2019 року на виконання вимог пункту 2 наказу Держгеокадастру від 23 грудня 2019 року №212-то він скерував на електронну адресу Держгеокадастру заповнену форму «Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік». Наказом Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №257-то затверджено висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності з негативною оцінкою. Цей висновок став підставою для його звільнення.

Позивач вважає, що оцінювання було необ`єктивним та недостовірним, розрахунок середнього балу за виконання завдань не відповідає критеріям виставлення (визначення) балів та оцінка за виконані завдання має бути позитивною. Зауважив, що у 2019 році до дисциплінарної відповідальності він не притягувався, щомісяця заохочувався премією та 14 березня 2019 року за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку земельних відносин, сумлінну працю та високий професіоналізм йому оголошено Подяку Прем`єр-міністра України. На його думку, за таких обставин, підстави для його звільнення відсутні.

Позивач також вказав, що в порушення статті 44 Закону України «Про державну службу» його ознайомлено з результатами оцінювання лише 04 травня 2020 року при оголошенні наказу Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то «Про звільнення ОСОБА_1 ».

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та її розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач 1 позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.73-85 том 1). В обґрунтування цієї позиції вказав, що ОСОБА_1 із визначеними завданнями на 2019 рік та строками їх виконання ознайомлений у встановленому порядку. Визначення результатів виконання завдань керівництвом головних управлінь в областях та місті Києві у 2019 році проведено відповідно до затвердженого наказом Держгеокадастру від 23 грудня 2019 року №212-то графіка. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю позивача оціночна співбесіда із ним не проводилася. За підсумками визначення результатів виконання завдань ОСОБА_1 виставлена негативна оцінка, при цьому підсумковий середній бал за результатами оцінок кожного завдання становить 1,4. Розрахунок середнього балу обґрунтовано досягненням ключових показників виконання завдань за критеріями визначення балів згідно з додатком 4 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (далі - Типовий порядок). Про результати виконання завдань за 2019 рік державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», ОСОБА_1 повідомлений листом Держгеокадастру від 27 грудня 2019 року №31-28-0.15-435/0/73-19, а наказ Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №257-то, яким затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності, йому надіслано листом від 02 січня 2020 року №31-28-0.15-43/0/73-20.

Оскільки за результатами оцінювання виконання завдань позивача оцінено негативно, то це відповідно до пункту 3 частини першої статі 87 Закону України «Про державну службу» є підставою для звільнення державного службовця з посади. Тому відповідач 1 вважає, що наказ Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то, яким ОСОБА_1 звільнено з посади, прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом. Відповідно до наказу Головного управління від 04 травня 2020 року №154-к позивачу оголошено наказ Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то «Про звільнення ОСОБА_1 », тобто, датою звільнення позивача є 04 травня 2020 року - перший робочий день після закінчення його тимчасової непрацездатності.

На думку відповідача 1, оцінювання результатів виконання державним службовцем завдань є дискреційними повноваженнями суб`єкта призначення; у свою чергу оцінювання результатів службової діяльності позивача проведено обґрунтовано та враховано не лише оцінку виконання завдань державним службовцем, результати періодичного звітування безпосередньо самим Головним управлінням, а й результати перевірки роботи Головних управлінь, викладені у довідці Мінекономіки, що направлена листом від 20 грудня 2019 року №2851-6/55382-03, де у частині перевірки діяльності Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначалося про недоліки в роботі цього управління.

Відповідач 1 вважає, що позивач не дотримався досудового порядку оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця та передчасно звернувся до суду.

З наведених підстав відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відзиві на позов відповідач 2 в задоволенні позову просив відмовити (а.с.65-67 том 1), аргументуючи тим, що наказ Головного управління від 04 травня 2020 року №14-то «Про оголошення наказу Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то» не може вважатися протиправним, оскільки лише констатує певний факт (подію). При цьому Головне управління керувалося пунктом 5 розділу IV «Оформлення документів особової справи» Порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 22 березня 2016 року №64 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за №567/28697, за змістом якого акт органу вищого рівня про призначення на посаду (звільнення з посади) оголошується шляхом видання за місцем роботи відповідного акта із зазначенням дати фактичного призначення на посаду (звільнення з посади). Зважаючи на те, що Головне управління безпосередньо не порушувало права ОСОБА_1 , то це є підставою для відмови йому у задоволенні позову. Інші вимоги є похідними від перших двох.

Позивач ОСОБА_1 у відповіді на відзив Держгеокадастру на позов підтримав позовні вимоги (а.с.160-166 том 1). Наголосив, що оскільки перебував на стаціонарному лікуванні, то не міг прибути на оціночну співбесіду. Доводи про доведення йому відповідачем 1 висновку про результати оцінювання службової діяльності заперечив, як і доводи про недотримання процедури оскарження результатів оцінювання. Вважає, що єдиним належним доказом про ознайомлення з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності є його розписка від 04 травня 2020 року. З огляду на це у нього була відсутня можливість на оскарження в адміністративному порядку результатів оцінювання та, зважаючи на наявність наказів про звільнення, з дотриманням строку звернення до суду оскаржив і сам висновок, і накази, видані на його реалізацію, у судовому порядку, що, на його думку, є ефективним способом захисту порушених прав.

Позивач вважає помилковими доводи відповідача 1 про наявність дискреційних повноважень при виставленні оцінки виконання визначених завдань. Відповідно до положень Закону України «Про державну службу» та додатку 4 Типового порядку жодної можливості вибору варіантів поведінки при оцінюванні результатів службової діяльності у суб`єкта призначення немає, оскільки оцінка результатів повинна бути об`єктивною та враховувати показники результативності, ефективності та якості. За визначеними Типовим порядком критеріями відповідачем 1 мало б бути оцінено завдання 1 - 4 бали (а не 3), виконання завдання 2 відповідає розшифровці балу «3», а відповідач 1 необґрунтовано виставив 1 бал. Також позивач вважає, що завдання 3 виконано на 2 бали, а не 0 балів, як оцінив відповідач 1, завдання 4 - 4 бали, а не 3, а завдання 5 - 3 бали, а не 0 балів. Тому середній бал за результатами оцінок має становити відповідно 3,1 бали, а оцінка результатів діяльності державного службовця повинна бути позитивною. На думку позивача, наведені у відзиві на позов факти та додані документи лише підтверджують незаконність дій відповідачів.

Відповідачі правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористалися.

Ухвалами суду від 25 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, наведених у позові, відповіді на відзив; позовні вимоги просили задовольнити повністю. Представники відповідачів, кожен зокрема, позовні вимоги заперечили та у їх задоволенні просили відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши усні пояснення учасників справи (вступне слово), дослідивши письмові докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом Держгеокадастру від 13 вересня 2017 року №751-то ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в порядку переведення з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області. 16 лютого 2019 року йому присвоєно 5 ранг державного службовця категорії «Б». Ці обставини підтверджуються записами трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.19-33 том 1).

Наказом Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» - у зв`язку із отриманням державним службовцем негативної оцінки результатів оцінювання службової діяльності. Як визначено пунктом 2 цього наказу, днем звільнення вважається перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності (а.с.109 том 1). Відтак, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю позивача до 30 квітня 2020 року наказом Головного управління від 04 травня 2020 року №157-к «Про звільнення ОСОБА_1 » визначено вважати днем звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 04 травня 2020 року (а.с.8 том 1).

Як видно зі змісту спірного наказу Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то, звільненню позивача з державної служби передувало проведення оцінювання результатів службової діяльності державного службовця категорії «Б». Підставою для звільнення ОСОБА_1 є висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та місті Києві у 2019 році, затверджений наказом Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №257-то (а.с.203-205 том 1). За результатами оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 у 2019 році йому виставлено 1,4 бали, що є негативною оцінкою.

Не погоджуючись із висновком за результатами оцінювання службової діяльності, який реалізований прийняттям наказів про звільнення позивача з посади, ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами спору, суд враховує таке.

Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 44 Закону №889-VIII обумовлено проведення оцінювання результатів службової діяльності. Зокрема, частинами першою-третьою названої статті передбачено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Згідно з частиною п`ятої статті 44 Закону №889-VIII за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Як встановлено частиною шостою цієї статті 44 цього Закону, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Пунктом 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII визначено, що підстави для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення - статті 87, 87-1 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 наведеного Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Частинами третьою, п`ятою статті 87 Закону №889-VIII встановлено, що суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту. Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

З наведеного слідує, що державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності шляхом прийняття у п`ятиденний строк наказу про звільнення державного службовця. При цьому тимчасова непрацездатність не є перешкодою для видачі наказу; у цьому випадку днем звільнення є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності державного службовця.

Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначає Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (Типовий порядок, застосовується у редакції від 12 липня 2019 року). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».

Відповідно до пунктів 2, 3 Типового порядку метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

Як встановлено пунктом 9 Типового порядку, оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктами 7, 10-13, 15 Типового порядку оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку.

Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

Для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).

Строк визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», встановлюється з урахуванням того, що результати виконання завдань безпосередніх керівників визначаються після результатів виконання завдань підпорядкованих їм державних службовців.

Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» врегульоване пунктами 33-40 Типового порядку.

Відповідно до пунктів 33, 36 Типового порядку завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами: державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб`єктом призначення. Визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії «А», «Б» або «В», здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Пунктами 37-39 Типового порядку установлено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу (пункт 40 Типового порядку).

За змістом пунктів 16, 41 Типового порядку висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» або «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Відповідно до підпункту 9 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (зі мінами), Голова Держгеокадастру призначає на посаду за погодженням з Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держгеокадастру відповідно до законодавства про державну службу.

Отже, Голова Держгеокадастру є суб`єктом призначення начальника Головного управління Держгеокадстру у Хмельницькій області - територіального органу Держгеокадастру.

Перевіряючи дії (рішення) відповідача 1 на предмет дотримання наведених вище норм законодавства, що визначають порядок оцінювання службової діяльності державних службовців, судом встановлено, що 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 був ознайомлений із завданнями, ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», визначеними та погодженими виконуючим обов`язки Голови Держгеокадастру та першим заступником Голови Держгеокадастру 21 грудня 2018 року (а.с.104-105 том 1). Завдання включали: 1) забезпечення наповнення Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) актуальними та достовірними відомостями. Ключові показники: внесено до ДЗК відомості про межі не менше 30% населених пунктів, розташованих на території області; кількість відмов у здійсненні державної реєстрації земельних ділянок за результатами розгляду заяв, які надійшли в електронному вигляді, становить не більше 10 %. Строк виконання: протягом року; 2) забезпечення здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель. Ключові показники: забезпечено проведення планових перевірок дотримання земельного законодавства; забезпечено проведення позапланових перевірок дотримання земельного законодавства; забезпечено проведення звітів про здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель (у строки, визначені дорученнями Держгеокадстру); видано дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Строки виконання: протягом року; 3) продаж прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах. Ключові показники: виконано план-графік з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах. Строк виконання: протягом року; 4) забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій та сімей загиблих учасників бойових дій із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Ключові показники: здійснено резервування земельних ділянок для учасників бойових дій на території відповідної області, розміщення на сайті головного управління оновлених альбомів-атласів; надано дозволи на розроблення документації із землеустрою та передача учасникам бойових дій земельних ділянок у власність. Строки виконання: щокварталу протягом року; протягом року; 5) поліпшення стану виконавчої дисципліни у головному управлінні. Ключові показники: здійснено кваліфікований, об`єктивний та своєчасний розгляд звернень громадян, у тому числі звернень, які надійшли на «гарячу лінію» Держгеокадастру та урядову «гарячу лінію», запитів на отримання публічної інформації; забезпечено проведення особистих прийомів; забезпечено належне та своєчасне виконання завдань, визначених законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів та доручень Мінагрополітики і Держгеокадастру; забезпечено своєчасний розгляд звернень та запитів народних депутатів України, листів Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та адвокатських запитів (скарг). Строки виконання: протягом року згідно з графіком; протягом року.

Наказом Держгеокадастру від 23 грудня 2019 року №212-то «Про визначення результатів виконання завдань керівництвом головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві у 2019 році» затверджено список керівників Головних управлінь Держгеокадастру в областях та місті Києві, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році; встановлено графік визначення результатів виконання завдань керівництвом Головних управлінь Держгеокадастру в областях та місті Києві, яким передбачено: подання до 24 грудня 2019 року в електронній формі результатів виконання завдань за формою згідно з додатком 8 до Типового порядку та письмового звіту; проведення 26-27 грудня 2019 року оціночних співбесід та ознайомлення державних службовців з результатами виконання ними завдань (у разі відсутності державного службовця на роботі провести оцінювання без оціночної співбесіди). Також обумовлено передати у відповідний відділ оформлені в установленому порядку форми щодо результатів виконання завдань; ознайомити державних службовців під підпис із результатами оцінювання, зазначеними у відповідному висновку протягом трьох календарних днів, а у разі визначення результатів без оціночної співбесіди - передати зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця.

На виконання пункту 2 цього наказу 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 на електронну адресу Держгеокадастру надіслав заповнену форму «Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»» за 2019 рік (а.с.191-195 том 1).

ОСОБА_1 з 21 грудня 2019 року по 30 квітня 2020 року був тимчасово непрацездатний, що підтверджується листками непрацездатності (а.с.34-43 том 1). З урахуванням наведеного оціночна співбесіда із ним не проводилася.

26 грудня 2019 року проведено оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 у 2019 році та відповідно до форми 8 «Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік» Головою Держгеокадастру виставлено бали за кожним із завдань: завдання 1 - 3 бали; завдання 2 - 1 бал; завдання 3 - 0 балів; завдання 4 - 3 бали та завдання 5 - 0 балів. Середній бал 1,4 (а.с.95-103 том 1). Наказом Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №257-то «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві у 2019 році» затверджено, зокрема, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 з оцінкою «негативна» (а.с.203-205 том 1).

На звернення Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №5-28-0.15-11128/2-19 листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) від 02 січня 2020 року №2202-14/138-03 погоджено звільнення, в тому числі ОСОБА_1 (а.с.201 том 1).

Зазначений наказ від 28 грудня 2019 року №257-то та лист Мінекономіки від 02 січня 2020 року №2202-14/138-03 і стали підставою для прийняття 08 січня 2020 року начальником Держгеокадастру України наказу №14-то про звільнення позивача.

Суд не знаходить істотних порушень процедури проведення оцінювання службової діяльності позивача як державного службовця категорії «Б», проведеного з формальним дотриманням регламентуючих норм закону.

Підставою позову позивач вказує необ`єктивність оцінювання результатів та недотримання критеріїв виставляння балів.

Додатком 4 до Типового порядку встановлено Критерії виставлення балів:

«0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

«1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

«2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо)

«3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

«4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх висновку удосконалення.

Результати виконання завдань начальником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 за 2019 рік свідчать про таке (а.с.95-103 том 1 ). Завдання 1:

- внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі не менш 30% населених пунктів, розташованих на території області. Виконання: всього населених пунктів в області - 1451, внесено - 483 (33,3%).

- кількість відмов у здійснені державної реєстрації земельних ділянок за результатами розгляду заяв, які надійшли в електронному вигляді, становить не більше 10%. Виконання: всього прийнято рішень - 47474, у тому числі відмов - 3147 (6,6%).

Результат: завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Оцінено у 3 бали.

Завдання 2:

- забезпечено проведення планових перевірок дотримання земельного законодавства. Виконання: по об`єктах проведено 412 планових перевірок, з яких виявлено порушень 265, що складає 64% при середньому по Україні 49%. По суб`єктах господарювання заплановано 97 перевірок, з яких проведено перевірок 82, не проведено з різних причин 15. Виявлено порушень 157 (191% при середньому по Україні 101%);

- забезпечено проведення позапланових перевірок дотримання земельного законодавства. Виконання: по об`єктах проведено 512 позапланових перевірок, з яких виявлено порушень 302, що складає 59%. По суб`єктах господарювання проведено 122 перевірок, з яких виявлено порушень 188 (154% при середньому по Україні 61%);

- забезпечено проведення звітів про здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель. Виконання: подано звіт про здійснення контролю за використанням та охороною земель;

- видано дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару) земельних ділянок. Виконання: видано 6 дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту земельних ділянок), з яких 1 з порушенням терміну (за підписом ОСОБА_1 ). Надано 14 відмов у наданні дозволу.

Результат: завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання. Оцінено 1 балом.

Завдання 3:

- виконано план-графік з продажу прав оренди на земельні ділянки сільського господарства державної власності на земельних торгах. Виконання: заплановано - 4695 га, продано 1138,4450 га.

Результат: завдання не виконано, 0 балів.

Завдання 4:

- здійснено резервування земельних ділянок для учасників бойових дій на території відповідної області, розміщення на сайті головних управлінь оновлених альбомів-атласів. Виконання: на території Хмельницької області станом на 09 грудня 2019 зарезервовано 41,4 га земель; інформація на сайті актуалізувалася вчасно;

- надано дозволи на розроблення документації із землеустрою та передано учасникам бойових дій земельні ділянки у власність. Виконання: за період з 02 січня 2019 року 09 грудня 2019 року до Головного управління подано 5578 клопотань від учасників бойових дій; надано дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність 2545 земельних ділянок (площа 3212,6 га), тобто задоволено 45,6% від поданих заяв, що становить більше, ніж середній показник по Україні (1300 ділянок); надано 3323 відмов у наданні дозволу; передано у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності 2245 земельних ділянок (площа 3190,6 га), що становить більше, ніж середній показник по Україні (1235 ділянок).

Результат: завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі; оцінка - 3 бали;

Завдання 5:

- здійснено кваліфікований, об`єктивний та своєчасний розгляд звернень громадян, запитів на публічну інформацію. Виконання: за період з 01 січня 2019 року по 23 грудня 2019 року надійшло 7061 звернень громадян, виконано з порушенням терміну - 4, за цей же період надійшло 376 запитів на публічну інформацію, виконано з порушенням терміну - 1;

- забезпечено проведення особистих (виїзних) прийомів. Виконання: проведено 36 особистих прийомів, з них 8 виїзні;

- забезпечено належне та своєчасне виконання завдань і доручень органів вищого рівня. Виконання: у звітному періоді надійшло 17046 клопотань суб`єктів господарювання, виконано з порушенням терміну - 0;

- забезпечено своєчасний розгляд звернень та адвокатських запитів. Виконання: надійшло 39 адвокатських запитів; виконано з порушенням термінів - 0.

Результат: ОСОБА_1 не забезпечив у повному обсязі поліпшення стану виконавської дисципліни у Головному управлінні; завдання не виконано, 0 балів.

Похибка негативної оцінки в результатах виконання завдань визначена від 0 до 2,49 бала. Отже, результат із середнім балом 1,4, як у позивача, є негативною оцінкою. Відповідно до обґрунтування суб`єктом призначення підсумкової оцінки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 загалом завдання виконані частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдань державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату. Завдання виконанні з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків.

Суд відхиляє доводи відповідача 1 щодо дискреційних повноважень з визначення балів. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів або осіб, уповноважених на прийняття управлінських рішень, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково їх вид і зміст, або можливість вибору на власний розсуд одного з кількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом. Тобто, умовно дискрецією є можливість впливу/вибору. У даному ж випадку критерії виставляння балів визначені додатком 4 до Типового порядку. Відповідач 1 має керуватися цими критеріями та можливість відступу від них відсутня, що обумовлено необхідністю дотримання принципів об`єктивності та достовірності оцінювання.

У постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №240/6051/18 вказано на необхідності надавати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та відповідності результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, які встановлені додатком 4 до Типового порядку.

Перевіряючи доводи сторін щодо обґрунтованості результатів оцінювання, суд наголошує, що оцінка результатів повинна бути об`єктивною. У той же час суд дійшов переконливого висновку, що результати оцінювання ОСОБА_1 за відповідними завданнями не знаходять якого-небудь належного обґрунтування та пояснення щодо причин і мотивації для обрання стосовно конкретних завдань певного оцінювального балу. Так у формі «Результати виконання завдань державним службовцем» відомості у графі 2 «Досягнутий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості)», яку заповнював сам позивач з посиланням на звітні та статистичні показники, та в графі 5 «Обґрунтування», у якій суб`єкт призначення обґрунтовує виставлені бали за кожним завданням, фактично не різняться (окрім відомостей до завдання 2.4 стосовно видачі одного дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту земельних ділянок), виданого ОСОБА_1 з порушенням терміну). При цьому судом встановлено, що відповідач 1 покликається також на інформацію, яку містить надіслана листом Мінекономіки від 20 грудня 2019 року №2851-6/55382-03 довідка про результати проведення комплексної перевірки роботи Держгеокадастру та його територіальних органів за 2018-2019 роки (а.с.110-158 том 1). Несуттєві відмінності в показниках позивача та відповідача 1 за ключовими завданнями пояснюються аналізованою інформацією на різну дату, що суттєво не впливає на загальний результат ефективності виконання завдань.

Пункт 39 Типового порядку вимагає від безпосереднього керівника державного службовця наводити обґрунтування кожної оцінки. На переконання суду, таке обґрунтування визначення балу (від «0» до «4») повинно бути в достатній мірі чітким та зрозумілим і вказувати на фактичну оцінку результатів діяльності державного службовця у взаємозв`язку з конкретними завданнями. Тобто, суб`єкт, який проводить оцінювання, повинен конкретизувати підстави для застосування тієї чи іншої оцінки, навести змістовні пояснення на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, в чому полягало невиконання або ж неналежне виконання (неповне, неякісне) та у чому це проявилися (який конкретний показник не забезпечено державним службовцем). Указане необхідне, зокрема, й з метою можливості подальшої перевірки обґрунтованості відповідного оцінювання та недопущення свавільних рішень зі сторони суб`єкта владних повноважень.

У даному ж випадку стосовно ОСОБА_1 в обґрунтуванні для застосованих балів при оцінюванні за 2019 рік було використано такі формулювання як-от: «завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі», «завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання», «завдання не виконано». Наведене обґрунтування звелося до цитування критеріїв, визначених додатком 4 до Типового порядку без їх смислового наповнення певними фактичними обставинами. Тобто, будь-якого пояснення таке обґрунтування не містить та із нього неможливо встановити, які саме недоліки було допущено державним службовцем, їхні кількісні, якісні чи інші характеристики, чому не взято до уваги та відхилено пояснення позивача щодо об`єктивних причин неможливості досягнення кількісних показників при виконанні завдання 2 та 3 та що слугувало підставою для виставлення 0 балів за завдання 5, яке складалося із чотирьох окремих завдань, з виконанням яких суб`єкт призначення фактично погодився.

Суд не може погодитися з належністю таких дій відповідача 1, адже критерії, що визначені в Типовому порядку наведені для орієнтування при застосуванні певних оцінок і їх обґрунтуванні. У зв`язку з цим суд наголошує на тому, що формальне цитування критеріїв виставлення балів, які встановлені нормативним документом, не може заміняти реального обґрунтування для оцінювання, котре повинно базуватися на ретельному аналізі конкретних завдань, поставлених державному службовцю для виконання, та практичних результатах його роботи.

У цьому контексті слід зазначити, що критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, за якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Такі вимоги щодо належного обґрунтування рішення мають виправдання, оскільки, убезпечують інших учасників правовідносин від можливої сваволі зі сторони владного органу та є запорукою дотримання принципів юридичної визначеності і верховенства права.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування правомірності своїх дій в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Однак всупереч наведеним вище вимогам відповідач 1 як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення (висновку). З матеріалів справи, які були досліджені судом, не вбачається належного обґрунтування висновку про виставлення негативної оцінки позивачу за результатами оцінювання його службової діяльності за 2019 рік в контексті завдань, які йому були затверджені, а саме лише посилання на певні типові формулювання на підтвердження досягнення чи недосягнення певних результатів роботи не може вважатися достатнім і правомірним за своєю суттю.

Вирішуючи питання дотримання відповідачем 1 принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця при проведенні оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 у 2019 році, суд враховує, що відповідно до Критеріїв виставлення балів (додаток 4 до Типового порядку) бали 2, 3 та 4 виставляються у разі, коли завдання виконане, водночас, при частковому виконанні завдання виставляється бал 1.

Суд зазначає, що завдання 1 та 4 оцінено суб`єктом призначення у 3 бали, що вказує на те, що останній погодився із своєчасним та ефективним виконанням позивачем цих завдань; тут же вказано і на забезпеченні кількісного показника (за завданням 1 показник є кращим за той, який є орієнтиром визначення ефективності та якості цього завдання); у завданні 4 вказано на забезпечення вищого показника, ніж середній по Україні. Відповідно до Критеріїв виставлення балів бал 3 та 4 виставляється у випадку, коли завдання виконано своєчасно, з тією лиш різницею, що бал 4 має місце за результат високої якості. У даному випадку відсутнє обґрунтування неможливості виставляння позивачу більш високого балу за результат виконання завдання з вищим середнього по Україні показником.

Так само, оцінюючи результативність виконання завдання 2, суб`єкт призначення вказав на забезпечення позивачем вищого ніж по Україні показника при проведенні планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання та об`єктів перевірок (завдання 2.1 та 2.2), відмітив своєчасне виконання завдання 2.3, та лише щодо завдання 2.4 вказав на несвоєчасну видачу одного дозволу на зняття родючого шару ґрунту (із шести виданих) за підписом ОСОБА_1 , проте у підсумку завдання оцінено 1 балом, що відповідно до Критеріїв виставлення балів означає, що завдання виконано частково, а результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання. Однак суд не може погодитися із такою оцінкою. Проведення планових та позапланових перевірок, подання звітів, видачі дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок позивачем забезпечено. При цьому незрозумілі мотиви неврахування пояснень позивача щодо об`єктивних причин неможливості проведення 15 із 97 планових перевірок суб`єктів господарювання (через їх припинення (ліквідацію) або ж незнаходження за місцем реєстрації чи через відсутність в останніх земельних ділянок). У свою чергу, матеріали справи не містять доказів, що до виконання усіх пунктів завдання 2 позивач підійшов формально та усі вони не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання. Відповідач 1 не навів розрахунок балу за кожним із чотирьох підпунктів завдання 2, що унеможливлює встановити логіку у виставленні підсумкового балу за це завдання.

Ключові показники результативності, ефективності та якості виконання завдання 3 передбачають виконання плану-графіка з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення на земельних торгах. Позивач забезпечив часткове виконання завдання - продано прав оренди на земельні ділянки площею 1138,7320 га (за даними позивача), що становить 24,25% від запланованого, хоч відповідач стверджує про виконання на рівні 1138,4450 га (із 4695 га запланованих). У довідці Мінекономіки від 20 грудня 2019 року цей показник становить 1053,5069 га із 4615 га запланованих (22,8%). Відповідач 1 не обґрунтував виставлення позивачу 0 балів за виконання цього завдання. Така оцінка означає, що завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції. Разом з тим, законодавець встановив, що часткове виконання завдання відповідно до Критеріїв виставлення балів оцінюється 1 балом, позаяк повне невиконання та часткове виконання не є тотожними поняттями. Відповідач 1 також не навів мотивів неврахування пропозицій, скерованих листами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15 липня 2019 року №21-22-0.10-4227/2-19 та від 11 жовтня 2019 року №21-22-0.10-4227/2-19 щодо зменшення площі земель, продаж прав оренди яких на торгах необхідно забезпечити (а.с.167-168 том 1). При цьому позивач повідомив про об`єктивні причини неможливості забезпечити повне виконання плану-графіка (частина електронних земельних аукціонів не відбулася). Також у судовому засіданні та відповіді на відзив позивач зазначив, що досягнення необхідного результату виявилося нереальним: у 2019 році передано більше 108 тис.га земель сільськогосподарського призначення із державної до комунальної власності об`єднаним територіальним громадам та в розпорядження Головного управління залишилося 12 тис.га, із них не перебувають у користуванні та продаж можливий на земельних торгах близько 2 тис.га. Ці доводи не спростовані відповідачем 1. Суб`єкт призначення за результатами моніторингу виконання завдання протягом звітного періоду мав би врахувати обставини, які об`єктивно унеможливили виконання такого завдання і на які державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдань.

Не знаходить логічного пояснення оцінювання стану виконання позивачем завдання 5, яке складалося із 4 пунктів. Відповідач 1 констатував, що позивач забезпечив розгляд 7061 звернень та 376 запитів на отримання публічної інформації, розгляд 17046 клопотань суб`єктів господарювання, 39 адвокатських запитів, проведення 36 особистих прийомів (у тому числі 8 виїзних), разом з тим, оцінив виконання цього завдання в 0 балів як завдання не виконане. При цьому вказав, що 4 звернення громадян та 1 запит на отримання публічної інформації розглянуто з порушенням терміну. У свою чергу, жодних недоліків щодо встановлених у ключових показниках якісних критеріїв, як-то кваліфікованість, об`єктивність, не виявлено. Саме по собі порушення строку розгляду (0,06% звернень громадян та 0,3% запитів на публічну інформацію) не є тотожним повному невиконанню завдання. Водночас, у довідці Мінекономіки від 20 грудня 2019 року йдеться про розгляд Головним управлінням у Хмельницькій області 16613 клопотань у сфері розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності у 2019 році, усі розглянуто без порушень строків їх розгляду, що безумовно вказує на покращення рівня виконавської дисципліни у порівнянні з 2018 роком, коли мало місце порушення строку розгляду клопотань у 6,71% випадків (а.с.117-118 том 1). У поясненнях, наведених позивачем у формі 8, зазначалося про реагування на факти порушень строку розгляду звернень шляхом накладення дисциплінарних стягнень на працівників структурних підрозділів Головного управління, які допустили порушення строків розгляду звернень та запитів. Відповідач 1 не навів доводів щодо відхилення цих аргументів позивача під час оцінювання результатів його службової діяльності та з невідомих причин при виконанні без будь-яких зауважень трьох пунктів завдання із чотирьох необґрунтовано виставив 0 балів за усе завдання.

Відповідач 1 у відзиві на позов покликався на врахування під час оцінювання довідки Мінекономіки від 20 грудня 2019 року (а.с.111-143 том 1). Суд не заперечує використання усіх офіційних джерел інформації під час визначення результатів оцінювання службової діяльності державного службовця. Разом з тим, наявна інформація може бути використана в контексті визначених і затверджених державному службовцю завдань та стосуватися виключно оцінюваного періоду. Ті сфери службової діяльності, які не були охоплені завданнями, не повинні впливати на результат оцінювання, а можуть бути підставою для дисциплінарного провадження стосовно осіб, до посадових обов`язків яких належить забезпечення такого напряму роботи.

Суд погоджується, що у даному випадку підлягають врахуванню встановлені під час проведення комплексної перевірки факти роботи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які стосуються виконання позивачем тих завдань, які відображені у ключових завданнях, як наприклад, стосовно видачі документів дозвільного характеру (завдання 2; а.с.141 том 1) та щодо проведення земельних торгів (завдання 3; а.с.133-135 том 1). Інші зауваження щодо роботи Головного управління, які були виявлені під час комплексної перевірки (наприклад, організація роботи щодо погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за принципом екстериторіальності (відповідальна особа - заступник начальника - начальник Управління з контролю за використанням та охороною земель Вжешневський О.В.) не кореспондуються з ключовими завданнями державного службовця ОСОБА_1 на 2019 рік та не підлягають оцінюванню поряд із затвердженими завданнями.

Ураховуючи викладене суд вважає, оскаржуваний висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності, затверджений наказом Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №257-то, у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 з оцінкою «негативна» є протиправними та підлягає скасуванню.

Пунктом 50 Типового порядку обумовлено, що у разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання: визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Зазначені етапи оцінювання проводяться не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», у порядку, передбаченому пунктами 37-41 цього Типового порядку.

Стосовно доводів позивача про несвоєчасне ознайомлення із оцінюванням результатів його службової діяльності суд виходить із положень частини четвертої статті 44 Закону №889-VIII, відповідно до якої державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 9-1 Закону №889-VIII доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Як зазначено у пункті 9 розділ IV Методичних рекомендацій щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 24 вересня 2019 року №177-19 (далі - Методичні рекомендації), у разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», службі управління персоналом рекомендується протягом трьох робочих днів надіслати відповідний висновок на поштову адресу, зазначену в особовій картці державного службовця.

Матеріали справи містять докази надіслання 03 січня 2020 року за місцем проживання ОСОБА_1 листів Держгеокадастру від 27 грудня 2019 року №31-28-0.15-435/0/73-19 про результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік та від 02 січня 2020 року №31-28-0.15-43/0/73-20 витягу з наказу Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №257-то «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві у 2019 році» (а.с.196-198 том 1). Надіслані 03 січня 2020 року листи повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання 11 лютого 2020 року. Судом встановлено, що у період з 26 грудня 2019 року по 11 лютого 20120 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні (а.с.35-37 том 1). Наведене свідчить про те, що незважаючи на надіслання висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності позивача, останній не був фактично з ним ознайомлений. Сторонами не заперечується, що фактично витяг з наказу від 28 грудня 2019 року №257-то позивачу вручено під розпису 04 травня 2020 року.

У контексті наведеного, надаючи оцінку аргументам сторін стосовно процедури оскарження та способу захисту порушеного права, суд зазначає, що можливість оскарження державним службовцем висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, передбачена частиною сьомою статті 44 Закону №889-VIII.

Право державного службовця на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності визначено і пунктом 10 частини першої статті 7 Закону №889-VIII.

Статтею 11 цього Закону, до якої кореспондує частина сьома статті 44, визначено процедуру адміністративного оскарження рішень, дій та бездіяльності, прийнятих (вчинених) по відношенню до державного службовця, для захисту права на державну службу.

Так у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).

У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.

У свою чергу, частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Судом в ухвалі від 25 серпня 2020 року уже висловлено позицію щодо доводів відповідача 1 про обов`язковість досудового врегулювання спору при оскарженні висновку про результати оцінювання службової діяльності державного службовця.

Суд наголошує, що за змістом статей 7, 11, 44 Закону №889-VIII та відповідних положень Типового порядку не виявлено приписів щодо обов`язкової процедури досудового врегулювання спору. При цьому суд зауважує, що за текстом статті 11 Закону №889-VIII передбачено можливість державного службовця звертатися із відповідною скаргою, однак диспозитивність такого права не вказує на безумовний обов`язок особи перед зверненням до суду скористатися саме таким порядком з огляду на наявність розпорядчого акта про його звільнення з публічної служби.

Пунктом 49 Типового порядку установлено, що висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2020 року у справі №826/15725/17 зроблено висновок, що відповідно до статті 11 Закону №889-VIII державні службовці мають право захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку, а рішення про припинення державної служби вони можуть оскаржити безпосередньо до суду (стаття 32 Закону)».

Водночас, Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постанови від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз`яснив, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2019 році, затверджений наказом Держгеокадастру від 28 грудня 2019 року №257-то, в частині, що стосується оцінювання результатів службової діяльності позивача, в даному випадку є підставою і передумовою його звільнення з державної служби, а тому одночасний розгляд вимоги про визнання протиправним та скасування цього висновку разом із вимогою про визнання протиправними і скасування наказів про його звільнення є належним способом захисту прав, які він вважає порушеними. При цьому суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №240/6051/18.

У свою чергу, посилання відповідача 1 на постанову Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №806/2642/16 визнаються судом неприйнятними, оскільки у ній здійснено правовий аналіз та викладено висновки щодо Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», що не є релевантним до обставин даної справи.

Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо обов`язкової процедури досудового врегулювання спору визнаються судом необґрунтованими.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Рішення та дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінюючи в сукупності надані сторонами у справі письмові докази, суд дійшов переконання, що відповідач 1 не довів правомірність прийнятого акта щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача за 2019 рік. А оскільки судом встановлено необґрунтованість висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, то з урахуванням пункту 49 Типового порядку такий висновок підлягає скасуванню судом. Необґрунтований, а відтак протиправний висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності, не може породжувати й будь-яких правомірних наслідків, зокрема, їх реалізація не може визнаватися законною, а тому є протиправними та підлягають скасуванню наказ Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то «Про звільнення ОСОБА_1 » та похідний від нього наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04 травня 2020 року №157-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

При вирішенні інших позовних вимог суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/202 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначено основні трудові права працівників.

Отже, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню загальні норми Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частин першої, другої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У даному випадку судом встановлено безпідставність звільнення позивача, що має наслідком його поновлення на державній службі на посаді, з якої його було звільнено.

За змістом положень статті 241-1 Кодексу законів про працю України й пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.

Аналогічний висновок щодо дати поновлення викладено у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №815/5699/16.

Оскільки наказом Держгеокадастру від 08 січня 2020 року №14-то позивача звільнено з посади у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, а наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельниицькій області від 04 травня 2020 року №157-к визначено днем звільнення 04 травня 2020 року, то позивач підлягає поновленню на посаді з 05 травня 2020 року.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу І Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100) він підлягає застосуванню для розрахунку середньої заробітної плати і у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу ІІ Порядку №100 у випадках збереження середньої заробітної плати (крім випадків оплати часу щорічної відпустки, до щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Позивач фактично звільнений з посади 04 травня 2020 року. З довідок Головного управління від 18 серпня 2020 року №9-22-0.5-4173/2-20 та №9-22-0.5-4174/2-20 видно, що ОСОБА_1 з січня по квітень 2020 року перебував на листку непрацездатності (а.с.209-210 том 1).

Як установлено пунктом 4 розділу ІІ Порядку №100, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Оскільки позивач не відпрацював жодного робочого дня за чотири місяці перед звільненням та йому виплачувалася лише допомога у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, тому розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснено за правилами передостаннього абзацу пункту 4 цього Порядку (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2015 року №542), за змістом якого у тих випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до пунктів 5, 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно з довідкою Головного управління від 30 червня 2020 року №9-22-0.5-3391/2-20 (а.с.69 том 1) посадовий оклад ОСОБА_1 становить 12000,00 грн.

Час вимушеного прогулу за період з 05 травня 2020 року (день звільнення є останнім робочим днем) по 30 вересня 2020 року (до дня ухвалення рішення у справі) становить 103 робочих днів (18 робочих днів у травні, 20 - у червні, 23 - у липні, 20 - у серпні та 22 - у вересні 2020 року). При цьому судом враховано лист Міністерства соціальної політики від 29 липня 2019 року №1133/0/206-19 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік». Відповідно до цього листа кількість робочих днів у березні 2020 року - 21, у квітні 2020 року - теж 21.

Виходячи із посадового (місячного) окладу позивача та середньомісячного числа робочих днів, середньоденна заробітна плата становить 571,43 грн (24000,00 грн : 42 дні), а середній заробіток за час вимушеного прогулу - 58857,29 грн (571,43 грн х 103 дні) без обрахування податків і зборів.

Суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №826/6583/14, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 12000,00 грн.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок відповідача 1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджені документально: квитанцією від 16 червня 2020 року, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.49, 50а).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 39411771), Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Інститутська, 4/1, ідентифікаційний код юридичної особи 39767479) про скасування висновку, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок в частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 , що затверджений наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28 грудня 2019 року №257-то «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві у 2019 році».

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08 січня 2020 року №14-то «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04 травня 2020 року №157-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з 05 травня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 58857,29 грн (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят сім грн 29 коп.) без відрахування податків і зборів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 12000,00 грн (дванадцять тисяч грн 00 коп.) підлягає негайному виконанню.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру судові витрати у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Рішення у повному обсязі складено судом 09 жовтня 2020 року