Вирок № 92111803, 09.10.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/26/20Справа №447/1844/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2020 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві Львівської області матеріали об`єднаних кримінальних проваджень, внесених в ЄРДР № 12018140250000322, №12018140250000462, №12018140250000608 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого 12.09.2018 Шевченківським районним судом м. Львова до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки (судимість відповідно до ст. 89 КК України не знята та не погашена), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст. 185 КК України,

прокурор Гнатів В.Й.,

захисник Волкун О.Р.

обвинувачений ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, наприкінці серпня 2017 року, близько обіду, виявив неподалік будинку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , залишену останньою без нагляду жіночу сумочку, з якої таємно викрав грошові кошти у сумі близько 300 гривень, банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 , та записку на якій був запис із паролем до вказаної банківської картки, чим спричинив останній майнової шкоди на суму 300 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто скоїв злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність 24.09.2017, о 15:47 годині, із банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою ОСОБА_1 заволодів наприкінці серпня 2017 року, при цьому маючи пін-код доступу до коштів, що знаходилися на рахунку картки, будучи біля банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться в будівлі, що в м. Миколаєві, вул. Д.Галицького, 156, Львівської області, зняв кошти в сумі 1100 гривень. Вказаними коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 матеріальних збитків на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність 20.10.2017, о 14:07 годині, шляхом вільного доступу, із банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою ОСОБА_1 заволодів наприкінці серпня 2017 року, при цьому маючи пін-код доступу до коштів, що знаходилися на рахунку картки, будучи біля банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться в будівлі, що в м. Миколаєві, вул. Шептицького. 14, Львівської області, зняв кошти в сумі 1300 гривень. Вказаними коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 матеріальних збитків на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність 22.11.2017, о 16:11 годині, шляхом вільного доступу, із банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою ОСОБА_1 заволодів наприкінці серпня 2017 року, при цьому маючи пін-код доступу до коштів, що знаходилися на рахунку картки, будучи біля банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться в будівлі, що в м. Миколаєві, вул. Д.Галицького, 156, Львівської області, зняв кошти в сумі 1350 гривень. Вказаними коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 матеріальних збитків на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність 08.12.2017, о 14:00 годині, шляхом вільного доступу, із банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою ОСОБА_1 заволодів наприкінці серпня 2017 року, при цьому маючи пін-код доступу до коштів, що знаходилися на рахунку картки, будучи біля банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», який знаходиться в будівлі, що в м. Миколаєві, вул. Д.Галицького, 156, Львівської області, зняв кошти в сумі 1000 гривень. Вказаними коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 матеріальних збитків на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , 09 вересня 2018 року, о 06:00 годині, через незачинені на ключ двері, незаконно проник до будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звідки викрав вживаний супутниковий ресивер торговельної марки "Q-07" в комплекті з блоком живлення, кабелем НD МІ та кабелем RСА, вартість якого, згідно висновку експерта №9/584 від 25.09.2018, становить 359 гривень 10 копійок, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 майнових збитків, на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в житло, тобто скоїв злочин, передбачений 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 будучи раніше судимим: 12.09.2018 Шевченківським районним судом м. Львова до покарання у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки (судимість відповідно до ст. 89 КК України не знята та не погашена), на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_1 , 11 грудня 2018 року, о 21:00 годині, відчинивши вікно, незаконно проник до будинку, що знаходиться по АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звідки викрав вживану дитячу коляску торговельної марки «Сhіссо» моделі «Теch 6 WD», вартість якої, згідно висновку експерта №9/10 від 31.01.2019, становить 550 гривень 00 копійок, та книгу «ПОГРЕБЕННЬІЕ ЗАЖИВО» вартість якої, згідно висновку експерта №9/10 від 31.01.2019, становить 17 гривень 50 копійок, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнових збитків, на загальну суму 567 гривень 50 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та пояснив, що по дорозі додому побачив як лежить сумка у якій була банківська картка, код до якої був в сумочці, перевірив картку, однак на ній коштів не було, а згодом перевірив ще раз і там були кошти, які він зняв і так п`ять разів, сум які знімав не пам`ятає, сумку знайшов на траві біля дому потерпілої ОСОБА_2 , а саме: метрів триста від будинку, про знахідку нікому не повідомляв, знав, що це чужі речі і що вчиняє крадіжку. Гроші з карти він знімав в м. Миколаєві, їх потратив на себе: одяг та харчі. Щодо викрадення майна у ОСОБА_5 стверджує, що не скоював крадіжку візочка та книги, по даному епізоду вини не визнав. Також ОСОБА_1 зазначив, що злочини, які викладені в обвинувальних актах, що розглядаються були вчинені ним ще до злочинів, за які він був засуджений Шевченківським районним судом м. Львова.

Захисник обвинуваченого - адвокат Волкун О.Р. зазначив, що по епізоду в селі Демня обвинуваченого ОСОБА_1 слід виправдати так як він повідомив, що не скоював крадіжку у потерпілої ОСОБА_5 . Крім того, зазначив, що на досудовому слідстві його підзахисний - обвинувачений ОСОБА_1 не був забезпечений захисником, а тому просив виключити покази свідка, який не з`явився, перевірити правильність кваліфікації за ч.3 ст. 185 КК України. Також просив виправдати свідка ОСОБА_6 та зазначив, що речові докази, не досліджувались в судовому засіданні. Крім того, адвокат Волкун О.Р. зазначив, що по епізоду крадіжки із банківської картки ПАТ КБ "Приватбанк" невірно визначено потерпілу, оскільки в даному випадку нею є не фізична особа - ОСОБА_2 , а ПАТ КБ "Приватбанк", так як, кошти були викрадені із банкомату, який є власністю банку, а тому по даному епізоду ОСОБА_1 також слід виправдати.

З огляду на вищевикладене суд зазначає наступне. У відповідності до ч.1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного. Як вбачається із матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 було роз`яснено на досудовому розслідуванні його права, в тому числі його право на захист.

В підготовчому судовому засіданні від ОСОБА_1 не надходили скарги з приводу відсутності захисника при проведенні слідчих дій. Також ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні вперше зазначив про те, що йому не було забезпечено участь захисника під час дослідження поцесуальної дії відтворення обстановки та обставин події, де в присутності працівників поліції ОСОБА_1 вказував місцезнаходження візочка, який він називав "трубками" та книжки "Погребенные заживо". З дослідженого в судовому засіданні відео слідчого експерименту судом не встановлено, що ОСОБА_1 під тиском вказував місце знаходження дитячого візочка, який він називав трубками і не звертався з проханням призначити йому адвоката.

Крім того, щодо крадіжки коштів із банківської карти, то суд зазначає наступне. Кошти є безпосередньою власністю ОСОБА_2 , оскільки нараховувались їй на картковий рахунок у вигляді пенсії, а банк є гарантом їх безперешкодного використання клієнтом, а тому не може бути у даному випадку потерпілою стороною.

16.11.2018 потерпілою ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи без її участі, щодо міри покарання поклалась на думку суду.

09.04.2019 потерпілою ОСОБА_7 подано заяву про розгляд справи у її відсутності.

31.06.2019 потерпілою ОСОБА_5 подано до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо міри покарання поклалась на думку суду.

Що стосується кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України (епізод щодо викрадення майна у ОСОБА_5 ), суд встановив наступне.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами у справі.

Допитаний в судовому засіданні 02.03.2020 свідок ОСОБА_8 показав суду, що він є працівником поліції та зазначив, що в грудні 2018 року в Миколаївське ВП надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 здійснив крадіжку у гр. ОСОБА_5 , зокрема книжки та "дитячої коляски", які згодом особисто видав слідчому, при цьому тиск на обвинуваченого ніхто не чинив.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.03.2019 проведеного із ОСОБА_1 , у відповідності до якого ОСОБА_1 11.12.2018 повідомив, що знаходився вдома цілий день, близько 21-00 год., він вийшов надвір та проходився по селі по вул.Б.Хмельницького, повз будинок ОСОБА_5 , де він побачив, що хвіртка, яка вела на подвір`я була відчинена, у хаті світло було вимкнене, собаки на подвір`ї не було. Тоді ОСОБА_1 , зайшовши на подвір`я підійшов до вікна будинку та побачив, що воно закрите за допомогою цвяха, відігнувши його, проник у середину будинку. За допомогою ручного ліхтарика ОСОБА_1 ходив по будинку та здійснив крадіжку книжки "Погребенные заживо" і дитячої коляски, які виніс через вікно в яке залазив та направився до себе додому. По дорозі зустрів ОСОБА_6 , з яким ішов по дорозі додому та повідомив йому, що вказані речі належать йому, так як їх віддала власниця даного будинку. 14.12.2018 до нього приїхали працівники поліції і ОСОБА_1 зізнався у скоєному.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту із ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив факт крадіжки майна, належного ОСОБА_5 .

А також протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 12.03.2019, який повідомив, що 11.12.2018 бачив ОСОБА_1 із викраденим у ОСОБА_5 майном.

У відповідності до протоколу огляду місця події від 27.12.2018 за участю потерпілої ОСОБА_5 встановлено, що в будинку ніяких пошкоджень не виявлено, вікно на момент огляду зачинено, однак ззовні є два цвяхи, які відігнуті.

В судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копію свідоцтва про народження; вимогу про наявність судимостей; копію вироку від 12.09.2018; довідку про перебування на обліку у лікаря-психіатра та про неперебування на обліку у лікаря-нарколога; характеристику з місця проживання обвинуваченого, згідно з якою ОСОБА_1 характеризується негативно.

На підставі ухвали від 31.05.2019 у кримінальному провадженні судом була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза. Згідно висновку експерта від 22.07.2019 №290, обвинувачений на даний час психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, свідка та дослідивши заяви потерпілих, які просили проводити розгляд справи за їх відсутністю, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч.ч.1, 2, 3 ст. 185 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, обставини вчинення злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, його вік, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку та рецидив злочину, оскільки ОСОБА_1 вчинив крадіжку майна, що належить ОСОБА_5 після ухвалення вироку Шевченківським районним судом міста Львова .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів та призначити покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 12.09.2018.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення експертиз у кримінальних провадженнях.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч.2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (місяців) позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, частково приєднати покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 12.09.2018, згідно якого ОСОБА_1 призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі та призначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 09 жовтня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) грн. 00 коп.

У випадку внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;

не відлучатись з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора та суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Речові докази: раму від дитячої коляски з металу сірого кольору та дві книжки "Месть бешеного" та "Погребенные заживо", які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів повернути потерпілій ОСОБА_5 ; чорну жіночу сумку повернути ОСОБА_2 ; супутниковий ресивер з кабелем та блоком живлення повернути потерпілій ОСОБА_7 ; кофту синього кольору - повернути ОСОБА_1 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Павлів В. Р.