Рішення № 92111484, 05.10.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3891/20

Провадження №2-а/442/75/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Медведика Л.О.,

за участю секретаря Далявської Л.І.,

представника позивача Корягіної Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, відділу Держземагенства у м.Дрогобичі Львівської області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення Дрогобицької міської ради, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом на обґрунтування якого вказав, що звертався до Дрогобицької міської ради про виділення йому земельної ділянки як учаснику бойових дій на підставі п.14 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Однак за результатом розгляду поданих до ради документів не увійшов до списку осіб, яким було вирішено надати земельні наділи.

З приводу цього звернувся до Львівського окружного адміністративного суду, який згідно постановленого рішення від 30 жовтня 2018 року зобов`язав Дрогобицьку міську раду вирішити питання щодо надання йому землі.

Таким чином, надалі, рішенням відповідача №1889 від 15 серпня 2019 року йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Разом з тим, стверджує, що у той же день рішенням сесії Дрогобицької міської ради №1891 було передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 995 кв.м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:080:0031.

Вважає, що таким чином відповідач прийняв два суперечливі між собою рішення, чим зухвало не виконав рішення суду та порушив його конституційні права. Наслідки такий дій спричинили заподіяння йому моральної шкоди з підстав, наведених у позові, яку просив стягнути із винної сторони у розмірі 300000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача - Корягіна Г.І. підтримала позов із підстав зазначених у ньому, додала, що ОСОБА_2 не писала заяву на виділення, а тільки на затвердження проекту, і не підписувала погодження меж і сам план земельної ділянки не підписувала. Зазначила, що рішення позивача по черговому номеру є прийняте швидше, а тому є всі підстави для задоволення позову. На підтвердження своїх слів додатково демонструвала різноманітну документацію, яку однак не долучила до позову в порушення вимог ст.79 КАСу та відповідних клопотань не заявила.

Відповідачі та залучена до участі в розгляді даної справи ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи. Відтак, суд ухвалив продовжити розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи суд встановив, що відсутні докази того, що рішення №1889 та №1891 Дрогобицької міської ради від 15 серпня 2019 року стосуються однієї і тієї ж земельної ділянки, адже в рішенні №1891 таку взагалі ідентифікувати неможливо. Приймати на доказ цього усні пояснення представника позивача законом не передбачено, зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності.

Зрештою, прийняття в один день радою двох взаємовиключних рішень не має наслідком автоматичного визнання незаконності одного чи іншого.

Крім того, ОСОБА_1 , звертаючись 30.03.2015 року до ради із заявою про надання згоди на виготовлення проекту, не вказував на конкретну ділянку, а зазначав про бажання отримати таку «в районі вулиці Трускавецької». Тому, навіть за помилкових дій органу місцевого самоврядування при винесенні двох суперечливих за суттю рішень, скасування рішення, яке стосується фізичної особи, якій у цей же день затверджено проект землеустрою щодо конкретно вказаної земельної ділянки, - буде неналежним способом захисту інтересів позивача. Рішення ЛОАС, Дрогобицькою міською радою повинно бути виконано у спосіб, який би надав позивачу можливість фактично реалізувати своє законне право на отримання земельної ділянки без порушення прав інших осіб, які в такий же законний спосіб реалізують це право. Підставою для цього повинно слугувати відповідне звернення позивача до ради із вказівкою на суперечність між собою обох вищезгаданих рішень.

Така позиція, зокрема вказана в ч.2 ст.13 Цивільного кодексу України - при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відтак, за даних обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову, в тому числі - і в частині стягнення моральної шкоди з відповідача, оскільки не встановлено протиправності в його діях і відповідного причинно-наслідкового зв`язку. Законною підставою для стягнення такої шкоди, є не вказана позивачем ст.1167 ЦК України, а спеціальна норма цього ж кодексу передбачена статтею 1173.

Спричинення матеріальної шкоди позивачу жодним чином не обумовлено в позові та не підтверджено жодними доказами по справі; як і не розмежовано її величину із зазначеною до стягнення моральною шкодою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 243 КАС України, суд -,

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, відділу Держземагенства у м.Дрогобичі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення Дрогобицької міської ради, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Медведик Л.О.