Ухвала суду № 92110897, 08.10.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 08.10.2020

Справа № 937/7470/20

Провадження 1-кс/937/3479/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«08» жовтня 2020 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Сметаніна А.В.,

за участі секретаря - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Ібрагімова Г.Г., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Капліною К.О., в кримінальному провадженні № 12020080140002408 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецьк Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 22.12.2005 Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

2) 20.08.2008 Дзержинським міським судом Донецької області за ст. 198, ст. 297, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднане покарання Дзержинського міського суду Донецької області від 22.12.2005 та визначене остаточне покарання у вигляді 4 років 6 місяців. Звільнений по відбуттю строку покарання 22.07.2013 з

ОСОБА_2 ) 13.08.2014 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст.186, ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 частини майна. Звільнений по відбуттю строку покарання 28.08.2020 з Софіївської ВК Запорізької області,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

слідчого - Ібрагімова Г.Г.,

прокурора - Капліної К.О.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Ненашевої Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Ібрагімова Г.Г., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Капліною К.О., в кримінальному провадженні № 12020080140002408 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що в період часу з 23 години 30 хвилин 05 жовтня 2020 року до 00 годині 15 хвилин 06 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_3 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , через незачинену хвіртку воріт, проникли до вказаного домоволодіння. Знаходячись на території домоволодіння, розподіливши ролі між собою, ОСОБА_1 залишився біля входу до будинку, а ОСОБА_3 через незачинені двері проник до вказаного будинку, де продовжуючи умисні дії ОСОБА_3 , вчинив відкрите викрадення майна, а саме: планшету «Lenovo Тab M10 TB-Х605L», IMEI: НОМЕР_1 , в корпусі чорного кольору, вартістю 5 000 гривень, та мобільного телефону «iPhoneXS», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , в корпусі золотистого кольору, вартістю 19 000 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_4 , що не представляє для потерпілої матеріальної цінності, на рахунку якої грошових коштів не було, а також іншого майна, а саме: зарядного пристрою, навушників до вищевказаного телефону, флакону з написом «dr. Marcus», полімерного хрестика, наручного годинника, пристрою для заряду батарей, автомобільного ключа з пристроєм встановлення та зняття сигналізації, батареї зеленого кольору, силіконового килимка чорного кольору, ручного тонометра, пристрою для куріння, паперового документа з написом « НОМЕР_5 », тканевої сумки рожевого кольору з написом «SULAMIF», які не представляють для потерпілої матеріальної цінності, де був помічений потерпілою ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_3 свої злочинні дії не припинив та втік разом з ОСОБА_1 , чим спричинили потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 24 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин) зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020080140002408 від 06 жовтня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

06 жовтня 2020 року о 10 годині 02 хвилині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Вина підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:протокол огляду місця події від 06.10.2020 (домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ); показаннями потерпілої ОСОБА_4 ; протоколом огляду від 0610.2020 (мобільного телефону «iPhoneXS»); протоколом огляду від 0610.2020 (планшету «Lenovo»); показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; протоколом затримання ОСОБА_1 , у порядку ст. 208 КПК України; висновком щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення стану сп`яніння ОСОБА_1 .

Слідчий зазначив, що ОСОБА_1 будучи раніше не одноразово судимою особою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою ухилення від покарання за вчинений ним злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. На це також вказують ті обставини, що підозрюваний ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків. Окрім того, будучи раніше не одноразово судимою особою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, що свідчить про те, що підозрюваний на шлях виправлення не став, а отже може в подальшому вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Також, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваному відоме місце проживання потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що свідчить про наявність ризику того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий вважає, що з метою досягнення дієвості цього провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у повному обсязі. Просили врахувати особу підозрюваного, який неодноразово судимий за умисні корисливі злочини, а також нещодавно звільнився з місця позбавлення волі та продовжив злочинну діяльність, що свідчить про те, що підозрюваний жодних висновків для себе не зробив та продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення. Крім того, підозрюваний не має місця реєстрації в м. Мелітополі, для проживання винаймає будинок у свого знайомого.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він влаштувався на роботу на укладку плитки і його через два дні чекають на роботі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Ненашева Я.В. у судовому засіданні заперечувала проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того, зазначила, що ризики, наведені слідчим в клопотанні, жодним чином не підтверджені та не обґрунтовані. Так, підозрюваний раніше судимий, однак він відбув покарання повністю та звільнився з місць позбавлення волі, в розшук не перебуває, має постійне місце проживання в м. Мелітополі, а отже наявні міцні соціальні зв`язки. В нього немає паспорту громадянина України та закордонного паспорту, а отже переховуватись від органу досудового розслідування та суду він не зможе. Жодних доказів на підтвердження того, що підозрюваний буде вчинювати інші кримінальні правопорушення не надано.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання та додані до нього копії документів, приходить до наступних висновків.

Згідно ст.183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як слідує з наданих суду матеріалів клопотання, у провадженні Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №12020080140002408 від 06.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

06 жовтня 2020 року о 10 годині 02 хвилині за підозрою у скоєнні даного кримінального правопорушення (злочину), у порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07 жовтня 2020 року о 10 годині 08 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), вчиненому за попередньою змовою групою осіб поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наступні матеріали досудового розслідування: протокол огляду від 06.10.2020 (мобільного телефону «iPhoneXS»); протокол огляду від 0610.2020 (планшету «Lenovo»); показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; протокол затримання ОСОБА_1 , у порядку ст. 208 КПК України; висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння ОСОБА_1 .

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тому, оцінюючи вагомість наданих органом досудового розслідування доказів, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію, що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, Європейський суд з прав людини одним з критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»). Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (рішення у справі «О`Хара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»).

Досліджуючи докази, які були надані органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

КПК України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК).

Крім того, необхідно зазначити, що хоча наявні на момент вирішення питання про утримання під вартою докази і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було встановити винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям.

Таким чином, на виконання вимог п.1 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчим та прокурором на час розгляду вказаного клопотання надано належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження можливості вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, а саме, що обвинувачений не з`явиться до суду; вчинить дії, які будуть перешкоджати правосуддю; або ж створять загрозу суспільству; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, майже відразу після звільнення з місць позбавлення продовжив злочинну діяльність, вчинивши нове кримінальне правопорушення, що свідчить про небажання підозрюваного ставати на шлях виправлення та продовження злочинної діяльності.

В теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, яке він вчинив у стані алкогольного сп`яніння, ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, постійного та законного джерела доходу немає, а тому, на думку слідчого судді, є ймовірність того, що підозрюваний може вчинювати нові кримінальні правопорушення.

Крім того, ОСОБА_1 зареєстрований в м. Торецьк Донецької області, в м. Мелітополі він винаймає житло, а саме мешкає в будинку свого знайомого, за місцем проживання охарактеризувати його не змогли.

Також, ОСОБА_1 не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні немає, а отже в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, що свідчить про відсутність у останнього стримуючих факторів вчинення нових кримінальних правопорушень та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Доводи захисника підозрюваного в частині не обґрунтування та не підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а не факту їх конкретного вчинення.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що в кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства

У справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96 від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Таким чином, з урахуванням наданих в судовому засідань пояснень слідчого та прокурора, пояснень самого підозрюваного та його захисника, матеріалів, які подані на підтвердження та заперечень проти заявленого клопотання, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування надано докази на підтвердження існування надзвичайно високих ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків по вказаному кримінальному провадженню, вчиняти нові кримінальні правопорушення.

На виконання вимог п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчим суддею також враховується практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої національні суди повинні з`ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також можливість обмежитися в даному випадку застосування менш сурового (альтернативного) запобіжного заходу: «Клішин проти України» від 23.02.2012 року «Підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами. Небажання особи зізнатися чи дати «потрібні показання» не можуть бути підставами для взяття під варту»; «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 року «Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. Відмова у розгляді клопотання про скасування або зміну з причин неодноразового звернення не допускається».

Отже, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення (злочину), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи особу підозрюваного, наявність не знятих та не погашених судимостей, його вік, стан здоров`я, спосіб життя, відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутність утриманців, відсутність місця роботи, слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду клопотання прокурором переконливо доведено наявність у підозрюваного наміру не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і незабезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, слідчий суддя дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід для підозрюваного ОСОБА_1 буде пропорційним легітимній меті, яка ставиться до його застосування.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Також, слідчий суддя не приймає до уваги зауваження захисника, які викладені в протоколі затримання, адже жодних доказів на підтвердження іншого часу фактичного затримання підозрюваного, аніж той, який вказаний в протоколі затримання, на час розгляду клопотання надано не було. Повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення надійшло на службу 102 - 06 жовтня 2020 року о 00.12 годині, що підтверджується рапортом інспектором СРПП №4. Даних щодо будь-якого іншого часу затримання, ніж той, який вказано в протоколі затримання, матеріали клопотання не містять.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення (злочину), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його тяжкість, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки лише внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 193 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Ібрагімова Г.Г., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Капліною К.О., в кримінальному провадженні № 12020080140002408 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання відносно ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 06 жовтня 2020 року з 10 години 02 хвилини до 04 грудня 2020 року до 10 години 02 хвилини включно.

Строк дії ухвали визначити до 04 грудня 2020 року до 10 години 02 хвилини включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 87 880 (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. В призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до 04 грудня 2020 року до 10 години 02 хвилини включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: А.В. Сметаніна