Рішення № 92110747, 30.09.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.09.2020

Справа № 334/1400/19

Провадження № 2/334/577/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участі секретаря Панасюри Н.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання (перепідготовки),

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Запорізького обласного центру зайнятості вартість навчання (перепідготовки) у сумі 26800 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп., посилаючись на те, що відповідно до тристороннього договору про підготовку аспіранта № АФ/01/13 від 28.11.2013, укладеного між Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України, Запорізьким обласним центром зайнятості та ОСОБА_2 , відповідач повинна була навчатися в аспірантурі за кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в ІПК ДСЗУ за спеціальністю «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика», за формою навчання без відриву від виробництва, протягом періоду з 28.11.2013 по 28.11.2017.

За умовами договору ОСОБА_2 , зобов`язана після закінчення навчання в аспірантурі відпрацювати в державній службі зайнятості не менше трьох років, а у випадку відмови від роботи в системі державної служби чи звільнення з роботи без поважної причини до закінчення трирічного строку відшкодувати понесені Фонду витрати на його навчання.

Наказом від 31.10.2016 року ОСОБА_2 звільнено з посади начальника відділу організації надання соціальних послуг Запорізького обласного центру зайнятості 31.10.2016 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (призначення на іншу посаду згідно з рішенням сесії Запорізької обласної ради).

Згідно повідомлення Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості від 19.10.2017 №723/20/17, вартість навчання ОСОБА_2 за кошти Фонду становить 26800 грн. 00 коп., які позивач просить стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

10.04.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що 28.11.2013 року між відповідачем, Інститутом підготовки кадрів Державної служби зайнятості та Запорізьким обласним центром зайнятості було укладено договір про підготовку аспіранта № АФ/01/13.

Так, відповідно до п.п. 5.2.3 п. 5.2 договору, ОСОБА_2 відшкодовує до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на рахунок ЦЗ вартість навчання та компенсує всі інші витрати, пов`язані з його навчанням у випадку звільнення з роботи за власним бажанням без поважних причин або з ініціативи адміністрації під час навчання або до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання.

Так, на підставі заяви ОСОБА_2 було звільнено відповідно до наказу № 559-к від 31.10.2016 року з посади начальника відділу організації надання соціальних послуг Запорізького обласного центру зайнятості за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (призначення на іншу посаду згідно з рішенням сесії Запорізької обласної ради).

Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України, відповідач вважає, що подав заяву про звільнення не за власним бажанням, а у зв`язку з призначенням на іншу посаду згідно з рішенням сесії Запорізької обласної ради від 31.10.2016, тому не порушив пункт 5.2.3 Договору.

Відповідачем також було зазначено, що положенням Закону України «Про вищу освіту» не передбачено вимог про обов`язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання.

Крім того, відповідач не відмовлявся від роботи в системі державної служби зайнятості України та не отримував жодних повідомлень про запрошення на роботу. На підставі викладеного просив відмовити Запорізькому обласному центру зайнятості у задоволенні позову про стягнення вартості навчання (перепідготовки).

06.09.2019 року позивачем надіслано клопотання про долучення до справи у якості доказів копію постанови Запорізького апеляційного суду по справі № 22-ц/807/1831/19, та копію довідки Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 07.03.2019 №113/06/19 щодо відшкодування вартості навчання ОСОБА_2 ..

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі по викладеним у позові доводам та підставам. Просив суд стягнути з відповідача на користь Запорізького обласного центру зайнятості вартість навчання (перепідготовки) у сумі 26800 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача адвокат Полулях С.Ю. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю.

Враховуючи, що справа перебуває в провадженні з 25.02.2019 року, а представник відповідача адвокат Полулях С.Ю. подавав заяви про відкладення судового розгляду призначені на 26.03.2020, 22.06.2020 та 30.09.2020, суд вважає за можливим провести розгляд справи за відсутністю представника відповідача, враховуючи, що відповідач надала суду відзив .

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 28.11.2013 року між Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України (далі - ІПК ДСЗУ), Запорізьким обласним центром зайнятості та ОСОБА_2 було укладено договір про підготовку аспіранта №АФ/01/13 (а.с.7-8)..

За умовами договору Відповідач повинна була навчатися в аспірантурі за кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в ІПК ДСЗУ за спеціальністю – «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика», за формою навчання – без відриву від виробництва, протягом періоду з 28.11.2013 по 28.11.2017. ІПК ДСЗУ зобов`язався надати відповідачці освітню послугу на рівні державних стандартів вищої освіти за кошти Фонду. Центр зайнятості зобов`язався створити належні умови для роботи над дистанційним дослідженням особі, яка направляється на навчання. ОСОБА_2 зобов`язалася після закінчення навчання в аспірантурі відпрацювати в державній службі зайнятості не менше трьох років. Відшкодувати Фонду вартість навчання та компенсувати всі інші витрати, пов`язані з навчанням у випадках, передбачених договором.

Так, п.п. 5.2, 5.2.3. договору визначено, що аспірант відшкодовує до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на рахунок центру зайнятості вартість навчання та компенсує всі інші витрати, пов`язані із навчанням, у випадку, у тому числі, звільнення з роботи в системі державної служби зайнятості України за власним бажанням без поважних причин або з ініціативи адміністрації під час навчання або до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання.

Крім того, пунктами 5.4., 5.4.1., 5.4.2.. 5.4.З., 5.4.4. Договору визначені поважні причини, які звільняють відповідача від відшкодування вартості навчання та компенсації всіх інших витрат, що пов`язані з навчанням, а саме: звільнення з роботи за станом здоров`я, (через хворобу, обмежений стан здоров`я) за наявності довідки МСЕК або ЛКК, смерті жінки (чоловіка), якщо на вихованні направленої особи залишилася неповнолітня дитина або дитина інвалід, встановлення інвалідності І або II групи у дружини (чоловіка) направленої особи, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) направленої особи, якщо така особа має здійснювати догляд за ними, що підтверджується документально, смерті особи.

Згідно пункту 4.6. Договору Відповідач після закінчення навчання в ІПК ДСЗУ повинен відпрацювати в державній службі зайнятості не менше трьох років.

ОСОБА_2 була ознайомлена та згідна із умовами договору, про що свідчить її особистий підпис.

Наказом ІПК ДСЗУ № 361 від 28.11.2013 «Про зарахування на навчання до аспірантури» Відповідача було зараховано з 28.11.2013 аспірантом першого року навчання без відриву від виробництва. (а.с. 9)

31.10.2016 року ОСОБА_2 звернулась до Позивача із заявою про звільнення, в якій просить Запорізькій обласний центр зайнятості звільнити її за статтею 38 КЗпП України, у зв`язку з призначенням на іншу посаду згідно з рішенням сесії обласної ради від 31.10.2016 року. (а.с. 11-12)

На підставі заяви відповідача, наказом Запорізького обласного центру зайнятості від 31.10.2016 р. № 559-к «Про звільнення ОСОБА_2 », Відповідачку було звільнено з посади начальника відділу організації надання соціальних послуг Запорізького обласного центру зайнятості 31 жовтня 2016 року за власним бажанням, згідно вимог ст.38 КЗпП України (призначення на іншу посаду згідно з рішенням сесії Запорізької обласної ради). (а.с. 13)

Наказом ІПК ДСЗУ №209/0/18 від 25.05.2018 «Про відрахування аспіранта ОСОБА_2 у зв`язку з закінченням терміну навчання» Відповідача було відраховано з 28.05.2018 у зв`язку з закінченням терміну навчання. (а.с.10)

Листом від 08.06.2018 №1535/01-22 Запорізьким обласним центром зайнятості запропоновано Відповідачу вакантні посади по Запорізькій обласній службі зайнятості. Відповідь щодо прийнятого Відповідачем рішення на адресу Позивача не надходила. (а.с. 16)

Крім цього, Відповідачем не було надано жодних підтверджуючих матеріалів щодо звернення до Запорізького обласного центру зайнятості у період з 29.05.2018 року по теперішній час із заявою про отримання переліку вакантних посад у службі.

Відповідно до листа ІПК ДСЗУ від 19.10.2017 №723/20/-17 «Щодо надання інформації про навчання аспірантки ОСОБА_2 » вартість навчання Відповідача (чотири роки) за кошти Фонду складає 26800,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.). (а.с. 14)

За загальним правилом, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною першою ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чино відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК.

Згідно пунктами 1, 4 частини першої ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, при звільненні відповідачки до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання настає відповідальність за невиконання зобов`язань п.4.6. Договору.

Надання Відповідачем заяви про звільнення з посади начальника відділу організації надання соціальних послуг Запорізького обласного центру зайнятості (з системи державної служби зайнятості до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання), свідчить про усвідомлення нею наслідків такого звільнення, тому зобов`язання щодо відшкодування Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов`язаних з навчанням, викладені у Договорі, повинні бути нею виконані.

У зв`язку з тим, що Відповідачем було порушено істотні умови договору, що завдано матеріальної шкоди Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 26800,00 грн., Запорізьким обласним центром зайнятості на адресу Відповідача було направлено претензію від 27.11.2018 № 3421/01-22, однак до цього часу кошти у сумі 26800,00 грн. Відповідачем не повернуті. (а.с. 17)

Вказані у відзиві Відповідача обґрунтування, що положенням Закону України «Про вищу освіту» не передбачено вимог про обов`язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання, суд не приймає до уваги, оскільки, згідно вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Крім цього, на укладений тристоронній договір про підготовку аспіранта №АФ /01/13 від 28.11.2013 не розповсюджуються вимоги Закону України «Про вищу освіту».

До теперішнього часу витрати на навчання відповідачем ОСОБА_2 не відшкодовані. Таким чином, вимога позивача ґрунтується на вимогах закону та договору, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення вартості навчання (перепідготовки) підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України,суд -

ВИРІШИВ:

Позов Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання (перепідготовки) – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Запорізького обласного центру зайнятості вартість навчання (перепідготовки) у сумі 26800,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот гривень) та витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), які перерахувати на р/р №UA858201720355479000003706337, ЄДРПОУ 03491412, Банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ, одержувач: Запорізький обласний центр зайнятості, призначення платежу: витрати на навчання в ІПК ДСЗУ та судові витрати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.10.2020.

Суддя: Баруліна Т. Є.