Рішення № 92109720, 08.10.2020, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2615/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого Ільтьо І. І.,

при секретарі Гарані О. А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Орябко М. В., відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника відповідачів адвоката Мензака Ю. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Берегове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Берегівська міська рада про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування завданої матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Берегівського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Берегівська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 є власником квартири, що знаходиться у тому ж будинку над квартирою позивача - АДРЕСА_2. ОСОБА_2 є безпосереднім користувачем останньої квартири. Позивач зазначає про те, що відповідачі самовільно, без згоди власників та користувачів квартир їх будинку, а також компетентних органів, встановили на земельній ділянці, прилеглій до будинку, свердловину та підключили до неї водопостачання належної їм квартири. Водопостачання здійснюється за допомогою трубопроводу, який прихований під ламберією та розташований на зовнішній стіні головного фасаду будинку.

Вважає, що встановлення такого водопостачання суперечить вимогам законодавства та правилам добросусідства, а також чинить перешкоди у користуванні квартирою позивача, оскільки воно знаходиться безпосередньо на зовнішній стіні його квартири та спричинює затікання декількох її приміщень. Звернення до відповідачів не дали жодного результату.

ОСОБА_1 звернувся до міської ради, яка зафіксувала наявність цегляної прибудови та руйнувань зовнішньої стіни будинку зі сторони прибудови, а також затікань стелі кухонного приміщення. Рекомендовано звернутись до сертифікованого фахівця. Крім того, вказує, що колодязь-свердловина не зареєстровані, земельна ділянка не приватизована, на балансі ТОВ «Водоканал Карпатвіз» свердловина не перебуває.

Крім того, позивач звернувся до експерта, який зафіксував наявність затікань всередині квартири, руйнування зовнішньої штукатурки по фасаду будівлі в районі квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що викликано самовільним підключенням водопостачання. Внаслідок руйнування системи відведення дощових вод даху, а також влаштування цегляної прибудови, при опадах дощові води відбиваються від козирка футляра з зовнішньої штукатурки та намокання стіни в районі кухні квартири АДРЕСА_1 . У акті технічного обстеження містяться рекомендації: 1) для усунення пошкоджень рекомендується відновити систему дощових вод даху будівлі; 2) власнику квартири АДРЕСА_2 отримати технічні умови підключення водопостачання, на підставі яких розробити проект підключення із захисними заходами. Просив усунути перешкоди у користуванні належною йому квартирою шляхом зобов`язання відповідачів демонтувати встановлену свердловину та трубопровід, а також стягнути з відповідачів завдану матеріальну шкоду.

Відповідачем ОСОБА_3 подано до суду відзив на позовну заяву. Згідно даного відзиву, ОСОБА_3 стала власником квартири за адресою АДРЕСА_2 , давно, задовго до заселення до неї позивача ОСОБА_1 - а саме, відповідно до договору купівлі-продажу від 27.12.1995 року. Кілька років там потім ніхто не проживав.

У 1996 році був випадок підтоплення квартири АДРЕСА_1 із-за неполадок системи каналізації, спільної між квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 . Тому стара система каналізації була ОСОБА_2 відключена та замурована зі сторони квартири АДРЕСА_2 , при цьому у квартирі АДРЕСА_4 продовжували користуватись цією каналізацією.

На початку 2000-х років сім`я ОСОБА_2 приїхали в Україну, провели газ, потім ОСОБА_2 провів самостійну для квартири АДРЕСА_2 каналізацію, яка виводиться з квартири назовні будинку та вниз до землі, прихована під ламберією (пластиковою вагонкою). На проведення даних робіт був наданий дозвіл та розроблені техумови.

Крім того, встановлена свердловина для забору води, адже міський водопровід до квартири не проведений. Вона встановлена відповідно до всіх норм.

Дійсно, був факт підтоплення квартири АДРЕСА_1 у 2018 році, однак зовсім не по вині сім`ї ОСОБА_2 , а по вині власника квартири АДРЕСА_4 . Тоді ОСОБА_1 прибіг з криком, що його топлять, на що ОСОБА_2 йому сказав, що вони до цього не мають ніякого відношення, і у підтвердження цього показав ванну і кухню, де не було слідів підтоплення.

Після цього випадку до них приходив чоловік (очевидно, експерт), який оглядав систему водовідведення, і який побачив, що жодних слідів витікання немає. Крім того, вскривалася пластикова вагонка, яка приховує систему забору води та водовідведення, і виявлено, що всередині також сухо, труби не протікають.

Незрозуміло, чому ОСОБА_1 наразі має претензії до власників квартири АДРЕСА_2 у будинку, адже йому було пояснено, що затоплення відбулося із-за дій власників квартири АДРЕСА_4 будинку.

Після цього підтоплення у 2018 році більше підтоплень не було.

Не відповідає дійсності вказане у позові те, що мовляв свердловина для забору води встановлена без погодження власників квартир у будинку. Натомість, дана свердловина, як і труби каналізації, установлені з погодженням власників усіх суміжних квартир, які на той момент проживали у будинку. Більше того, аналогічні свердловини на даний момент розміщені по периметру всього будинку, і ними забезпечені майже всі власники квартир даного будинку (5 із 8).

У позовній заяві йде мова, зокрема, і про те, що нібито із-за встановленої свердловини для забору води руйнується зовнішня штукатурка будинку. Натомість причиною руйнування штукатурки є те, що порушена система водовідведення із даху будинку - відсутні ринви, що очевидно є причиною поступового руйнування штукатурки будинку, адже вода не відводиться, а стікає по стіні. Крім цього, штукатурка відшаровується, адже будинок є доволі старим, побудованим орієнтовно у 1950-60-х роках, і з того моменту фасад не перештукатурювався. При цьому, ОСОБА_2 пропонував ОСОБА_1 спільно встановити ринви, однак останній це проігнорував. У технічному обстеженні, долученому до позовної заяви, хоча і вказується про руйнування системи відведення дощових вод даху (відсутність ринв), однак незрозуміло чому вказується про руйнування зовнішньої штукатурки по фасаду із-за підключення водопостачання.

При зверненні до суду позивач повинен довести не лише факт порушень, а і той факт, що дані порушення, серед іншого, зачіпляють його права, однак у даному випадку це позивачем не доводиться, і навіть, якщо вести мову про те, що при встановленні свердловини не було дотримано деяких норм, однак це жодним чином не спричиняє шкоди інтересам позивача.

Вказує, що під ламберією (пластиковою вагонкою), про яку веде мову позивач у своєму позові, прихована не тільки труба, яка веде від свердловини для забору води до квартири АДРЕСА_2 , під нею прихована також інша труба - каналізаційна, яка встановлена відповідно до отриманих технічних умов. ОСОБА_1 , придбавши квартиру, придбав її з усіма фактичними умовами та обтяженнями - адже він її придбав, коли свердловина, труба від неї та каналізаційна труба уже давно були встановлені. Крім того, з моменту придбання АДРЕСА_3 квартири АДРЕСА_2 у 1995 році ремонт у квартирі АДРЕСА_1 не проводився. В тому числі, і ОСОБА_1 жодних ремонтів не проводив.

Згідно ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

При цьому, власники квартир багатоквартирного будинку є співвласниками прилеглої земельної ділянки, навіть якщо вона не є приватизованою, а тому вони без будь-яких спеціальних дозволів вправі видобувати підземні води, зокрема, для власних потреб. Зрозуміло, що для цього потрібно встановлення свердловини чи колодязя.

На замовлення відповідачки ОСОБА_3 проведено технічне обстеження та складено висновок спеціаліста, згідно з яким будь-якої загрози для стіни будинку, до якої вони примикають, колодязь та труби, які приховані під ламберією не становлять. Причинно-наслідковий зв`язок між відшаруванням штукатурки та встановленою свердловиною і зазначеними трубами - відсутній. Причиною відшарування штукатурки є її намокання внаслідок прямого попадання опадів, а також внаслідок стікання опадів із даху по стіні із-за порушення системи водовідведення, а також давність будинку та тривала відсутність ремонту зовнішньої частини стіни.

Ухвалою суду від 07 лютого 2019 року задоволено клопотання позивача, призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Експертом надано суду експертний висновок № 003/2020 від 18.02.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, повідомивши, що його не влаштовує встановлена свердловина для забору води та труба, що йде від неї. Коли приїжджав експерт, він був присутній, та при вскритті ламберії, під якою знаходяться труби, було сухо. Крім того, повідомив, що у квартирі ремонту він не робив ніколи, водопостачання у такій відсутнє.

Представник позивача адвокат Орябко М. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши, що із експертного висновку чітко вбачається порушення будівельних норм при встановленні свердловини та труб, а також те, що підтоплення квартири ОСОБА_1 відбулось по вині власників квартири АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги заперечив, пояснивши, що всередині будинку прокласти свердловину для забору води не було можливості, так як фундамент має значну товщину (1,5 метра), і пробити його на момент встановлення свердловини не було змоги. Тому по рекомендації інженера ВУЖКГ міськради він установив свердловину та провів відповідні труби по зовнішній стороні стіни будинку. Був факт підтоплення квартири, належної ОСОБА_1 , у 2018 році, тоді позивач прийшов у їхню квартиру, де побачив, що нічого не тече. Підтоплення було зі сторони квартири АДРЕСА_4 . Пояснив, що ззаді стіни, по якій проходять труби, знаходиться не квартира ОСОБА_1 , а стіна, яка розділяє дві нижні квартири. До моменту установлення свердловини (орієнтовно 2003 рік) на той момент її власники - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали дозвіл на прокладання такої. Більше того, вони надали ОСОБА_2 ключі від своєї квартири, так як там не проживали на той момент. Поряд з трубою, що йде від колодязя свердловини, є також і інша труба - каналізаційна. Каналізація зроблена за участі спеціалістів - інженерів ВУЖКГ (тепер - Водоканал). Були отримані необхідні дозволи та зроблено підключення. Коли приїжджав експерт, він вскривав ламберію, під якою знаходяться труби, і там було сухо, жодного витікання не виявлено.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги заперечила, пояснивши, що підтримує позицію ОСОБА_2 ..

Представник відповідача адвокат Мензак Ю. Ю. у судовому засіданні заперечив позовні вимоги, зазначивши, що позовні вимоги є недоведеними, а саме, що хоч у акті спеціаліста, долученому до позовної заяви та висновку експерта, зробленому на замовлення позивача, і говориться про порушення системи водовідведення з даху (відсутні ринви), однак у висновку експерта про це ніби забувається і робляться інші акценти. Сам висновок експерта не може мати доказового значення у контексті підтвердження позовних вимог, адже у ньому в частині порушення прав позивача робляться виключно припущення («найбільш імовірною причиною…», «таке могло відбутися … однак на дату експертизи цей факт встановити не вдається за можливе»). Більше того, висновок експерта є недопустимим доказом, адже експерт не повідомлений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивого висновку. Крім того, висновком спеціаліста від 15.07.2020 чітко вказано, що технічно колодязь та труби, які приховані під ламберією, встановлені правильно. Будь-якої загрози для стіни будинку, до якої вони примикають, не становлять. Причинно-наслідковий зв`язок між відшаруванням штукатурки та встановленою свердловиною і зазначеними трубами - відсутній. Крім того, представник відповідача зазначив про те, що позивачем не доведено факту порушення саме його прав установленим колодязем та трубами.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи всі обставини, що мають істотне значення по справі, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків звільнення від доказування.

Позивач зазначав, що встановлення свердловини для забору води та трубопроводу перешкоджає йому користуватись належною йому квартирою.

В свою чергу, частина перша статті 391 ЦК України передбачає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Проте, пред`являючи позов про усунення перешкод у користуванні квартирою, позивач не надав доказів існування перешкод у користування саме квартирою у зв`язку з встановленою свердловиною та трубопроводом.

Так, у висновку експерта № 003/2020 від 18.02.2020 року (а.с. 157-175), який був складений на підставі заяви позивача, вказано, що найбільш імовірною причиною відпадання штукатурки (зовнішньої) є замокання внаслідок відбивання дощових вод від кришки, яка закриває місце виходу свердловини. В той же час дане замокання не має відношення до затікання приміщень приміщень зверху та замокання електропроводки. Таке могло відбутися внаслідок яких небудь пошкодень водопровідної системи квартири АДРЕСА_2 , або під час монтажу системи водопостачання, однак на дату експертизи цей факт встановити не вдається за можливе.

Тобто, експертом зроблено кілька припущень («найбільш імовірною причиною…», «таке могло відбутися … однак на дату експертизи цей факт встановити не вдається за можливе»), чому могло відбутися замокання ззовні та всередині будинку. Чіткого причинно-наслідкового зв`язку між замоканням (затіканням) та встановленою свердловиною він не встановив, особливо, що стосується затікання всередині квартири.

Більше того, у висновку спеціаліста від 15.07.2020 року (а. с. 196-203) чітко вказано, що технічно колодязь та труби, які приховані під ламберією, встановлені правильно. Будь-якої загрози для стіни будинку, до якої вони примикають, не становлять. Причинно-наслідковий зв`язок між відшаруванням штукатурки та встановленою свердловиною і зазначеними трубами - відсутній. Причиною відшарування штукатурки є її намокання внаслідок прямого попадання опадів, а також внаслідок стікання опадів із даху по стіні із-за порушення системи водовідведення.

Також, у акті технічного обстеження вд 08.10.2018 (а. с. 20-23), долученому до позовної заяви позивачем, вказано, що для усунення вказаних пошкоджень (затікання) рекомендується відновити систему відводу дощових вод даху будівлі. Тобто, експертом з технічного обстеження, якому довіряє позивач, вказано про те, що причиною затікання є знову ж таки, порушення системи водовідведення.

Крім того, у розрізі аналізу висновку експерта, суд приходить до того, що такий є недопустимим доказом, адже експерт не повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (відсутність підпису на арк. 158 висновку).

Як зазначено у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 03.09.2015 у справі № 6-84цс14, відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 - ст. 4 ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Також обраний спосіб захисту повинен відповідати критеріям ефективності, тобто повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У даному випадку, позивачем не доведено факту порушення його прав як власника квартири.

Так, зібраними доказами у сукупності спростовується те, що затікання було спричинено встановленою свердловиною та відповідними трубами, а саме по собі знаходження колодязю для забору води та труб, прихованих під ламберією, на зовнішній стороні будинку, квартиру у якому має позивач, не означає порушення його прав. Крім того, із суті позовних вимог робиться висновок, що позивач просить усунути перешкоди у користуванні належною йому квартирою, не із будинком чи прилеглою земельною ділянкою.

Також, суд враховує той факт, що позивач просить демонтувати свердловину для забору води та підключений до неї трубопровід для постачання води, який прихований під ламберією, а із відзиву та пояснень відповідачів вбачається, що крім вказаного трубопроводу під тією ж ламберією знаходиться і інший трубопровід - каналізаційний. При цьому, на каналізацію розроблені технічні умови, наявна відповідна схема та прокладена вона спеціалістами ВУЖКГ.

Крім того, позивачем не доведено того, що матеріальна шкода, що завдана йому внаслідок затікання всередині його квартири, нанесена внаслідок встановленої свердловини, або у будь-який інший спосіб незаконними діями відповідачів.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України, п. 6, 7 постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Берегівська міська рада про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування завданої матеріальної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ільтьо І. І.