Рішення № 9210658, 20.04.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 квітня 2010 р. Справа 13/56-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Тютюн" (46000, м. Тернопіль, вул.Д.Лук"яновича,1, код 30622532)

до:Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (21006, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

про стягнення 1050,68 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Сталенний Ю.М., довіреність

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 11.03.2010 р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Тютюн" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 1050,68 грн. боргу, що включає в себе: 727,69 грн. - основної суми боргу; 91,36 грн. - пені; 231,63 грн. - штрафу та призначено до слухання на 31.03.2010 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача та ненадання ним витребуваних судом доказів, судове засідання було відкладено на 20.04.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 31.03.2010 р. №3135р-3136р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача було подано суду клопотання в якому він в зв'язку з перерахунком пені уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 727,69 грн. - основної суми боргу; 87,68 грн. - пені; 231,63 грн. - штрафу. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Зазначене клопотання розцінюється судом як відмова позивача від нарахування 3,68 грн. пені відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

Відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №1464-ВН від 27.07.2009 р., позивач (продавець) зобов'язався продати, а відповідач (покупець) прийняти і оплатити тютюнові або інші вироби (п.1.1).

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку тютюнових виробів, що підтверджується накладною №ВН09-000009602 від 20.08.2009 р. на загальну суму 1447,69 грн.

Згідно з п.4.8 договору відповідач (покупець) проводить оплату за поставлений товар в день поставки.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав лише частково, а саме в розмірі 720,00 грн., в зв'язку з чим його заборгованість за отриманий товар склала 727,69 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків станом 08.10.2009 р. на суму 727,69 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №162 від 23.10.2009 р. про невиконання договірних зобов'язань та сплату 727,69 грн. основної суми боргу, а також нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань, проте яка останнім була залишена без реагування.

Таким чином основний борг відповідача за отриманий товар на день розгляду справи складає 727,69 грн.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дії позивача по продажу товару та дії відповідача по його прийняттю та його частковий розрахунок, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків за отриманий товар з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 727,69 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 87,68 грн. - пені та 231,63 грн. - штрафу, згідно розрахунку позивача, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України пропорційно сумі задоволених вимог, тому що вказані вимоги відповідають умовам п.п.5.2, 5.3 договору укладеного між сторонами, де вказано, що у разі прострочення відповідачем (покупцем) строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. У випадку прострочення платежу відповідач (покупець) сплачує на користь позивача (продавця) одноразовий штраф у розмірі 16 % від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Згідно чинного законодавства, а саме п.3 ст.232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 3,68 - пені припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України,ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, п.4 ст.80, ст.82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (21006, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Тютюн" (46000, м. Тернопіль, вул.Д.Лук"яновича,1, код 30622532) 727,69 грн. - основної суми боргу; 87,68 грн. - пені; 231,63 грн. - штрафу; 101,64 грн. - витрат на державне мито та 235,17 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3. Провадження в частині стягнення 3,68 - пені припинити відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 квітня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (46000, м. Тернопіль, вул.Д.Лук"яновича,1)

3 - відповідачу (21006, АДРЕСА_1)