Ухвала суду № 92106342, 09.10.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. №2-з/759/223/20

ун. №759/17053/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2», подану ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2», з заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії стосовно реєстрації/перереєстрації даних/змін у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будь-яким особам відносно Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2» (03148, м. Київ, вул. Петра Чаадаєва, б. 2-Б, код ЄДРПОУ 36619808). Заяву було передано до провадження судді 07.10.2020.

Заявник обґрунтовує заяву тим, що 29.08.2020 року одинадцятьма особами було створено ініціативну групу з заявленою метою щодо проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2». Водночас, зважаючи на зміст даного протоколу і вимоги п. 3.4. - 3.8. Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2», він складений неповноважними особами та з порушенням належності повідомлення членів Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2» (співвласників), а саме:

п. 3.4. Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2» передбачає, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням, ревізійною комісією Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2» або ініціативною групою з не менш як десятьох співвласників. Під час перевірки інформації стосовно осіб, зазначених у якості ініціативної групи, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - зі складу ініціативної було виявлено кількох осіб, що не є співласниками, і не є достатнім складом осіб, передбачених п. 3.4. Статуту.

п. 3.5. - 3.8 Статуту передбачено порядок належного повідомлення всім співвласникам інформації стосовно проведення загальних зборів, що також було проігноровано.

Метою та наслідком проведення таких дій є порушення порядку діяльності Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2» та співвласників зацікавленими особами, що потягне за собою задоволення протиправних зацікавленостей окремих осіб, і одночасне порушення інтересів більшості співласників. На даний момент Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2» намагається отримати необхідні докази та готує позов про визнання недійсними (протиправними) рішень про призначення загальних зборів, та самих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2», що відбулися 24.09.2020 року. Однак, у разі проведення таких зборів та в результаті внесення будь-яких змін до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до моменту вирішення судової справи, можуть настати незворотні наслідки для Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2» і неможливість виконання рішення суду у майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.

Слід зазначити, що відповідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заявник у заяві про забезпечення позову просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії стосовно реєстрації/перереєстрації даних/змін у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців будь-яким особам відносно Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2». При цьому, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що має намір звернутись до суду з позовом про визнання недійсними (протиправними) рішень про призначення загальних зборів та самих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2», що відбулися 24.09.2020 року.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Крім того, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, та про співмірність вказаного способу забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому, не надано доводів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, для забезпечення якого заявних просить вжити відповідні заходи. Окрім того, у даному випадку, задволення заяви про забезпечення позову, фактично означатиме вирішення вимог майбутнього позову по суті, оскільки унеможливить виконання виконання рішення загальних зборів відповідачів, яке на даний момент не скасовано, та, яке в майбутньому, може бути предмето судового розгляду.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разу невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва-2», подану ОСОБА_1 про забезпечення позову до відкриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Войтенко