Ухвала суду № 92105968, 09.10.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:756/5773/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Мельниченко Л.А.,

при секретарі Мізерній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва заяву судді Дніпровського районного суду м. Києва Галиги Ірини Олександрівни про самовідвід від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201710000003653 від 13 листопада 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України (справа № 756/5773/19, провадження 1-кп/755/914/20),

за участю учасників судового провадження:

прокурора Калініна І.В.,

представника потерпілого - адвоката Ліліченко М.В.,

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2020 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галига І.О. при розгляді кримінального провадження № 4201710000003653 від 13 листопада 2017 року заявила самовідвід обґрунтовуючи його тим, що 21 лютого 2019 року відповідно до здійсненого авторозподілу судової справи №756/5773/19, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, між суддями Дніпровського районного суду м. Києва зазначене кримінальне провадження отримане головуючою суддею Галигою І.О.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що вищевказане кримінальне провадження №4201710000003653 від 13 листопада 2017 року виділено із кримінального провадження 4201410070000020 від 05 лютого 2014 року, що розслідується слідчими Управліннями спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України за фактом неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури та суддів щодо учасників мирних акцій протесту у січні - лютому 2014 року у місті Києві, що призвело до необґрунтованого їх затримання, притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжних заходів.

Разом з тим, під час розслідування кримінального провадження №42014100070000020 від 05 лютого 2014 року, суддю Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 було допитано як свідка в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42014100070000020 від 05 лютого 2014 року, з якого в подальшому було виділено кримінальне провадження, яке внесено до ЄРДР за № 4201710000003653 від 13 листопада 2017 року.

Крім того, слідчим управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальних провадженнях за підозрою суддів Дніпровського районного суду м. Києва Дзюбі О.А., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ст. 340 та ч.2 ст. 375 КК України.

Обвинувачені та їх адвокати у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Однак їх неявка, в розумінні ст.81 КПК України положеннями якої визначено порядок розгляду судом відводу (самовідводу), не перешкоджає розгляду заяви судді про самовідвід.

Прокурор у судовому засіданні категорично заперечив щодо задоволення заяви судді, мотивуючи тим, що він є необґрунтованим та безпідставним, надавши при цьому суду письмові пояснення.

Представник потерпілого повністю підтримала доводи прокурора та просила відмовити судді у задоволенні її заяви про самовідвід.

Суд, розглянувши самовідвід судді Галиги І.О., вислухавши доводи прокурора, представника потерпілого, приходить до наступного.

Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст.ст.3, 8, 55 Конституції України).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 75 КПК України, обставинами, що виключають участь судді у кримінальному провадженні є те, що він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, обставинами, що виключають участь судді у кримінальному провадженні є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до вимог п.1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Відповідно до вимог п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до вимог ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що викладені у заяві обставини, а саме те, що суддю ОСОБА_4 допитано як свідка у кримінальному провадженні № 4201410070000020 від 05 лютого 2014 року, з якого виділено кримінальне провадження №4201710000003653 від 13 листопада 2017 року, підпадає під дію п.2 ч.1 ст.75 КПК України, а тому, з урахування вищенаведеного та з метою усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості судді, а також, у сприянні підтримці до зростання довіри суспільства, представників юридичної професії і сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів, тобто в цілому до судової влади, суд приходить до висновку про те, що заявлений суддею Галигою І.О. самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст.ст.1, 8, 9, 75, 76, 80-82, 369-372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Самовідвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Галиги Ірини Олександрівни - задовольнити.

Відвести суддю Дніпровського районного суду м. Києва Галигу Ірину Олександрівну від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201710000003653 від 13 листопада 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 394 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України (справа № 756/5773/19, провадження 1-кп/755/914/20)

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Мельниченко